Формування та організація роботи правлячої команди, Детальна інформація

• прогнозування тематики передбачуваних запитань;

• організація "необхідних" запитань, зрежисованих прес-службою;

• акредитація журналістів та запрошення їх на прес-конференцію;

• редагування тексту стенограми та підготовка прес-релізу тощо.

Навіть перелік цих питань свідчить про складність завдань щодо організації зв'язків з мас-медіа. Саме тому й виникає потреба не обмежуватися однією фігурою прес-секретаря, а створювати прес-службу. Як правило, прес-секретар водночас є і керівником прес-служби адміністрації. Наприклад, в адміністраціях обох українських президентів використовувалася саме така структура. А в адміністрації колишнього президента Б. Єльцина посади прес-секретаря й керівника прес-служби обіймали різні люди.

На завершення зазначимо, що, обираючи прес-секретаря, варто зважати і на його політичний імідж у сукупності з особистіс-ними якостями, оскільки йому доводиться спілкуватися з пред-

ставниками мас-медіа різної політичної спрямованості, різного темпераменту, зрештою — і різного рівня культури...

Ознайомившись з окремими практичними аспектами організації зв'язків з громадськістю за допомогою пресової служби, можемо перейти до певних теоретичних узагальнень щодо організації зв'язків із засобами масової інформації, які мають безпосереднє практичне значення.

Отже, сформулюємо основні правила роботи з пресою.

1. Говоріть з погляду громадськості, а не своєї установи чи організації.

2. Подавайте новини в доступній для розуміння та вжитку формі.

3. Найважливіші новини повідомляйте на початку зустрічі з пресою.

4. Не сперечайтесь із журналістами.

5. Давайте (по можливості) прямі відповіді на прямі запитання.

6. Кажіть правду, навіть якщо це важко зробити.

7. Якщо не маєте відповіді, чесно зізнайтеся в цьому, пообіцявши дати її іншим разом.

8. Не збирайте на зустріч журналістів, якщо у вас немає того, що вони вважають за новину.

9. Підготуйте "домашні заготовки" й організуйте відповідні запитання.

10. Ураховуючи свої сильні й слабкі сторони, сформулюйте власні стандарти спілкування з телебаченням, радіо і друкованою пресою.

11. Організуйте постійний моніторинг повідомлень засобів масової інформації з питань, що вас цікавлять.

12. Контролюйте час прес-конференції чи брифінгу, ніколи не "випрошуйте" запитань, якщо навіть на початку ви зазначили час, виділений для спілкування із журналістами.

13. Наостанку зробіть іще один наголос на ключовій проблемі розмови, бо останнє запам'ятовується найкраще — особливо тоді, коли ви не впевнені, що вас зрозуміли правильно, і т. ін.

Звісно, цей список порад-правил не є остаточним і всеосяжним. Політична практика — штука доволі складна, цікава і неоднозначна. Вона перебуває на перетині політичної науки й політичного мистецтва, а тому потребує творчого поєднання наукових і мистецьких засад. І основне тут - не випустити ситуацію з-під контролю, знайти ту золоту середину, що дає змогу діяти впевнено, переконливо і, головне, успішно й ефективно.

Список використаної літератури

Кон И. С. Позитивизм в социологии. — Л., 1964.

Консерватизм как течение общественной мысли и фактор общественного развития // ПОЛИС. — 1995. — № 4.

Конт О. Курс позитивной философии // Сер. Родоначальники позитивизма. — СПб., 1914. — Вып. 4-5.

Почепцов Г. Теорія комунікації. — К., 1996.

Почепцов Г. Тоталитарный человек. — К., 1994.

Правова держава / За ред. Ю. С. Шемшученка. — К., 1996. — Вип. 7.