Емоції та почуття, Детальна інформація

Емоції та почуття
Тип документу: Курсова
Сторінок: 13
Предмет: Психологія
Автор: blacky
Розмір: 66.4
Скачувань: 5808
Афект - емоційне переживання, що протікає з великою і різко вираженою інтенсивністю. Особливості афекту: а) бурхливий зовнішній прояв; б) короткочасність; в) неможливість керувати свою поведінку в людини під час афекту; г) диффузність переживання (афект захоплює особистість цілком, її розум, почуття і волю).

Одна з особливостей афектів полягає в тому, що вони виникають у відповідь на ситуацію, що вже фактично наступила, й у цьому сенсі є як би зрушеними до кінця події; у зв'язку з цим їхня регулююча функція полягає в утворенні специфічного досвіду - афективних слідів, що визначають вибірковість наступної поведінки стосовно ситуацій і їх елементів, що колись викликали афект.

Інша властивість афектів полягає в тому, що повторення ситуацій, що викликають той або інший негативний афективний стан, веде до акумуляції афекту, який може розрядитися в бурхливому некерованому афективному поводженні - "афективному вибуху ".

При сильних афектах (переляк, велика радість, гнів, страх) звичайний хід асоціацій порушується, свідомість буває охоплено одним представленням, з яким зв'язана емоція, всі інші зникають, виникнення нових представлень, не зв'язаних з емоцією, гальмується.

ВЛАСНЕ ЕМОЦІЇ

На відміну від афектів, власне емоції являють собою більш тривалі стани, які іноді лише слабко виявляються в зовнішній поведінці. Вони мають чітко виражений ситуаційний характер, тобто виражають оцінне особистісне відношення до ситуацій, що складаються або можливих ситуацій, до своєї діяльності і своїх проявів у них. Власне емоції носять чітко виражений ідеаторнии характер; це значить, що вони здатні передбачати ситуації і події, що реально ще не наступили, і виникають у зв'язку з представленнями про пережиті або уявлювані ситуації. Їхня найважливіша особливість складається в їхній здатності до узагальнення і комунікації; тому емоційний досвід людини набагато ширший, ніж досвід її індивідуальних переживань: він формується також у результаті емоційних співпереживань, що виникають у спілкуванні з іншими людьми, і зокрема переданих засобами мистецтва.

Власне емоції знаходяться в іншому відношенні до особистості і свідомості, ніж афекти. Перші сприймаються суб'єктом як стани мого "я", другі - як стани, що відбуваються "у мені". Це відмінність яскраво виступає у випадках, коли емоції виникають як реакція на афект; так, наприклад, можлива поява емоції остраху, появи афекту страху або емоції, викликуваної пережитим афектом, наприклад афектом гострого гніву. Особливий вид емоцій складають естетичні емоції, що виконують найважливішу функцію в розвитку значеннєвої сфери особистості.

ПОЧУТТЯ

Більш умовним і менш загальноприйнятим є виділення почуттів як особливого підкласу емоційних процесів. Підставою для їхнього виділення служить їхній чітко виражений предметний характер, що виникає в результаті специфічного узагальнення емоцій, що зв'язується з представленням або ідеєю про деякий об'єкт - конкретним або узагальненим, відверненим, наприклад, почуття любові до людини, до батьківщини, почуття ненависті до ворога і т.п.

Інша особливість почуттів полягає в тому, що вони творять ряд рівнів, починаючи від безпосередніх почуттів до конкретного об'єкта і кінчаючи вищими соціальними почуттями, що відносяться до соціальних цінностей і ідеалів. Ці різні рівні зв'язані і з різними за своєю формою узагальненнями об'єкта почуттів: образами або поняттями, що творять зміст моральної свідомості людини. Істотну роль у формуванні і розвитку вищих людських почуттів мають соціальні інституції, зокрема соціальна символіка, що підтримує їхню стійкість (наприклад, прапор), деякі обряди і соціальні акти. Як і власне емоції, почуття мають у людини свій позитивний розвиток і, маючи природні передумови, є продуктом її життя в суспільстві, спілкування і виховання.

Почуття на відміну від емоцій характеризуються усвідомленістю і предметністю. Виділяють нижчі почуття-переживання і вищі почуття-переживання. Розрізняють три групи почуттів: моральні, естетичні й інтелектуальні (пізнавальні).

Моральні почуття відбивають відношення людини до вимог моралі. Система моральних почуттів людини складається з почуття справедливості, честі, обов‘язка, відповідальності, патріотизму, солідарності. Моральні почуття тісно зв'язані зі світоглядом людини, її переконаннями, помислами, принципами поведінки.

Естетичні почуття виникають у людей у результаті переживання краси або відразливості сприйманих об'єктів, будь то явище природи, витвір мистецтва або люди, а також їхні вчинки і дії. В основі естетичних почуттів лежить вроджена потреба людини веэстетичному переживанні. Постійно супроводжуючи людську діяльність, естетичні почуття стають активними двигунами людської поведінки.

Особливо велике значення вони здобувають для комунікативної діяльності: людина, здатна відгукнутися на естетичне переживання співрозмовника, як правило, здобуває авторитет і повагу.

Інтелектуальні почуття зв'язані з пізнавальною діяльністю людини. Вони виникають у процесі здійснення гностичної і дослідницької діяльності. З усього різноманіття інтелектуальних почуттів основними вважаються почуття ясності або нечіткості думки, подиву, здивування, здогадки, впевненості в знанні, сумніву.

Інтелектуальні почуття, володіючи рушійною силою людського пізнання, підсилюють їхні потреби, що породили, до пізнання, стимулюють емоції людини.

СТРЕС ТА ФРУСТРАЦІЯ

Вплив конкретної ситуації здатен викликати в організмі інтенсивний стресовий стан, що може або підсилити працездатність, підняти його, або стати причиною хвороби. У цих випадках говорять про емоційний стрес. Найчастіше емоційний стрес відбувається в результаті впливу негативних емоцій. Стресові нерідко передують неприємні процеси, конфліктні ситуації в родині і на роботі, помисливість, необґрунтовані побоювання і тривоги.

Стрес характеризується наявністю трьох фаз: фази тривоги, фази опірності, фази виснаження. Люди зі стійкою емоційною сферою, як правило, переборюють фазу тривоги і включаються в активну боротьбу зі стресовими факторами: беруть себе в руки, розумно зважують усі "за" і "проти". Емоційно хитливих людей охоплює тривога, що потім переходить у страх, і за фазою тривоги відразу настає фаза виснаження.

Людина, що була мвідком страшного злочину (наприклад, убивства) або та, яка стала жертвою злочину, відчуваєи стан напруженості. При цьому всі її психічні процеси як би пригальмовані: людина погано чує, мало бачить, повільно міркує, погано відчуває свої рухи. В одних картина напруженості може бути яскраво вираженою, тривалою, в інших - менш помітною і короткою. Розгубленість або фрустрація буквально означає розлад планів, указує на ситуацію, при якій терпится невдача. Психолог Н.Д. Левітів визначає фрустрацію як психічний стан, що виражається в характерних рисах переживань і поведінки і викликається об'єктивно нездоланними труднощами, що виникають на шляху до досягнення мети або до рішення задачі. У стані розгубленості може знаходитися потерпілий, що не зумів відбити напад злочинця, і людина, яка була не в змозі реалізувати до кінця свій злочинний задум через виниклі непередбачені перешкоди. Відмінність розгубленості від напруженості складається в їхньому походженні. Якщо при напруженості порушення в увазі і мисленні производны від емоційного стану, то при розгубленості вони первинні, а емоції - вторинні.

Стійкість будь-якої людини до стресових ситуацій може бути забезпечена двома шляхами: системою її емоційного тренування і ретельним навчанням, тобто найдокладнішим інформуванням по цікавлячим фактам, програванням можливих складних ситуацій і т.д..

ВЗАЄМОЗВ‘ЯЗОК ЕМОЦІЙ І ПОЧУТТІВ

Емоції і почуття передбачають процес, спрямований на задоволення потреби, мають ідеаторний характер і знаходяться як би на початку його. Емоції і почуття виражають зміст ситуації для людини з погляду актуальної в даний момент потреби, значення для її задоволення майбутньої дії або діяльності. Емоції можуть викликатися як реальними, так і уявлюваними ситуаціями. Вони, як і почуття, сприймаються людиною як його власні внутрішні переживання, коммунікуються, тобто передаються іншим людям.

Емоції відносно слабко виявляються в зовнішній поведінці, іноді ззовні взагалі непомітні для сторонньої особи, якщо людина вміє добре ховати свої почуття. Вони, супроводжуючи той або інший поведінковий акт, навіть не завжди усвідомлюються, хоча всяка поведінка, як ми з'ясували, зв'язана з емоціями, оскільки спрямована на задоволення потреби. Емоційний досвід людини звичайно набагато ширший, ніж досвід його індивідуальних переживань. Почуття людини, навпроти, зовні досить помітні.

Емоції і почуття - особистісні утворення. Вони характеризують людину соціально та психологічно. Підкреслюючи власне особистісне значення емоційних процесів, В. К. Вілюнас пише: "Емоційна подія може викликати формування нових емоційних відносин до різних обставин... Предметом любові-ненависті стає усе, що пізнається суб'єктом як причина задоволення-невдоволення".

Незважаючи на те, що емоції і почуття як переживання тісно взаємозалежні, вони мають істотні розходження. Переживання, зв'язані з задоволенням (або незадоволенням) потреб організму в їжі, захисті від холоду, у сні, у самозбереженні, відносяться до емоцій. Емоції, як ми уже відзначали, властиві людям і тваринам. Однак емоції людини істотно відрізняються від емоцій тварин: вони певною мірою перебудовані під впливом соціального досвіду. Від умов громадського життя залежать як форми прояву емоцій у людини, так і способи досягнення цілей і задоволення тих потреб, з якими зв'язана та або інша емоція.

У процесі суспільно-історичного розвитку соціального життя людей у сфері їхніх переживань з'являється особлива форма і відображення і відносини до навколишнього світу - почуття, специфічно людські переживання, що виникають на основі задоволення або незадоволення потреб людини як особистості (таких, як потреби в спілкуванні, у пізнанні, естетичні і т.п.). Почуття, наприклад, дружби, сорому і совісті, відповідальності і т.д. властиві тільки людині як суспільній істоті.

Своєрідність емоцій і почуттів виявляється в особливої суб'єктивності, що залежить від особистісної значимості предметів, що впливають на людину, і явищ навколишньої дійсності. Той самий предмет, ситуація, випадок, злочин у різний час можуть викликати в людини різні переживання, емоції, почуття. Це свідчить про складний взаємозв'язок емоцій і почуттів з потребами і цілями людини і пояснює джерело суб'єктивності емоцій і почуттів.

Емоції і почуття характеризуються полярністю і пластичністю. Кожній емоції і будь-якому почуттю протистоять протилежні переживання, між якими існують безліч переходів. Так, радості протистоїть горе, любові - ненависть, колективізмові - егоїзм і т.п. Разом з тим ті самі емоції і почуття можуть переживатися людиною з різною глибиною в залежності від їхніх причин, що викликали, і особливості діяльності, чиненою особистістю.

Для емоцій і почуттів характерно і те, що особистісна і суспільна оцінка випробовуваних людиною переживань можуть за певних умов не збігатися.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes