Рентабельність сільськогосподарського виробництва, Детальна інформація
Рентабельність сільськогосподарського виробництва
Показник рентабельності виробництва має особливо важливе значення в сучасних, ринкових умовах, коли керівництву підприємства потрібно постійно приймати ряд неординарних рішень для забезпечення прибутковості, а, отже, фінансової стійкості підприємства (фірми).
Фактори, що роблять вплив на рентабельність сільськогосподарського виробництва, численні і різноманітні. Одні з них залежать від діяльності конкретних колективів, інші зв'язані з технологією й організацією виробництва, ефективністю використання виробничих ресурсів, упровадженням досягнень науково-технічного прогресу.
Як показали практичні розрахунки, показники рентабельності мають більш-менш значні коливання по роках, що є наслідком зміни цін реалізації і собівартості продукції. На рівень реалізаційних цін впливає насамперед кількість і якість товарної продукції, а на собівартість – врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність худоби, а також величина трудових і матеріальних витрат.
В даний час більшість сільськогосподарських підприємств є нерентабельними (збитковими) чи малорентабельними, що є наслідком економічної кризи в країні.
Що стосується Приватного підприємства “Агрофірма “Деметра””, то його рівень рентабельності в 2001 році склав 0,7%, у той час як сам Магдалинівський район є збитковим. Однак настільки низький рівень рентабельності говорить про необхідність уживання відповідних заходів по підвищенню прибутковості господарства. До таких мір насамперед відноситься зниження собівартості продукції, підвищення продуктивності праці і фондовіддачі, поглиблення спеціалізації господарства на більш рентабельних видах продукції.
Список використаної літератури.
1.Грузінов В. П., Грібов В. Д. “Економіка підприємства”\\ М. :Фінанси і статистика, 1998. – с.124,150.
2.Добровенський В. Шевельов В. “ Як оцінити прибутковість підприємства” \\ Економіка України. – 2000 №30. – с. 37.
3.Зельднер А. Г. “Резерви підвищення рентабельності сільськогосподарського виробництва”. \\М. :Колосся. 1999.
4.Коваленко Н. Я. “Економіка сільського господарства” \\ Курс лекцій. – М. : ЭКМОС 2000. – с. 268
5.Літвін М. Н. “Про факторний метод планування прибутку і рентабельності “\\ Фінанси, 1999. - №3. – с. 29-35
6.Петренко Н. Я., Чужинов П. Н. “Економіка сільськогосподарського виробництва” Київ, 2000. –з. 221 – 238.
7.Сиротинський А. “Доданки рентабельності” // АПК: економіка, керування, 1999. - №10. –з.
8.Смородін М. Б. “Основи аналізу рентабельності сільськогосподарських підприємств” Київ.: Статистика, 1999.
9.Економіка підприємства / Під ред. Горфинкеля В. О., Швандара В. А. // М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1998. – с. 60-65
10.Економіка сільського господарства / Під ред. Добриніна В. А. М.: Агропромиздат, 1998.- с. 248-251
11.Эйнштейн Д. “Рентабельність сільського господарства як фактор соціально-економічної стабільності” \\ Економіка. 1998, -№10.- с. 66-72
PAGE
PAGE 1
PAGE
Фактори, що роблять вплив на рентабельність сільськогосподарського виробництва, численні і різноманітні. Одні з них залежать від діяльності конкретних колективів, інші зв'язані з технологією й організацією виробництва, ефективністю використання виробничих ресурсів, упровадженням досягнень науково-технічного прогресу.
Як показали практичні розрахунки, показники рентабельності мають більш-менш значні коливання по роках, що є наслідком зміни цін реалізації і собівартості продукції. На рівень реалізаційних цін впливає насамперед кількість і якість товарної продукції, а на собівартість – врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність худоби, а також величина трудових і матеріальних витрат.
В даний час більшість сільськогосподарських підприємств є нерентабельними (збитковими) чи малорентабельними, що є наслідком економічної кризи в країні.
Що стосується Приватного підприємства “Агрофірма “Деметра””, то його рівень рентабельності в 2001 році склав 0,7%, у той час як сам Магдалинівський район є збитковим. Однак настільки низький рівень рентабельності говорить про необхідність уживання відповідних заходів по підвищенню прибутковості господарства. До таких мір насамперед відноситься зниження собівартості продукції, підвищення продуктивності праці і фондовіддачі, поглиблення спеціалізації господарства на більш рентабельних видах продукції.
Список використаної літератури.
1.Грузінов В. П., Грібов В. Д. “Економіка підприємства”\\ М. :Фінанси і статистика, 1998. – с.124,150.
2.Добровенський В. Шевельов В. “ Як оцінити прибутковість підприємства” \\ Економіка України. – 2000 №30. – с. 37.
3.Зельднер А. Г. “Резерви підвищення рентабельності сільськогосподарського виробництва”. \\М. :Колосся. 1999.
4.Коваленко Н. Я. “Економіка сільського господарства” \\ Курс лекцій. – М. : ЭКМОС 2000. – с. 268
5.Літвін М. Н. “Про факторний метод планування прибутку і рентабельності “\\ Фінанси, 1999. - №3. – с. 29-35
6.Петренко Н. Я., Чужинов П. Н. “Економіка сільськогосподарського виробництва” Київ, 2000. –з. 221 – 238.
7.Сиротинський А. “Доданки рентабельності” // АПК: економіка, керування, 1999. - №10. –з.
8.Смородін М. Б. “Основи аналізу рентабельності сільськогосподарських підприємств” Київ.: Статистика, 1999.
9.Економіка підприємства / Під ред. Горфинкеля В. О., Швандара В. А. // М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1998. – с. 60-65
10.Економіка сільського господарства / Під ред. Добриніна В. А. М.: Агропромиздат, 1998.- с. 248-251
11.Эйнштейн Д. “Рентабельність сільського господарства як фактор соціально-економічної стабільності” \\ Економіка. 1998, -№10.- с. 66-72
PAGE
PAGE 1
PAGE
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021