Технологія планування та його функції, Детальна інформація

Технологія планування та його функції

Демократизація життя школи не тільки не знімає необхідності планування, а навпаки, посилює увагу до цієї проблеми. Широкі можливості в самостійному виборі засобів, посилення уваги до особистості кожного учня потребують більш чіткої організації всією навчально-виховного процесу, його планування та контролю. При ньому найактивнішу участь у складанні планів повинні взяти учні.

Функції педагогічного планування полягають у передбаченні очікуваного результату і логічно-формалізованому "проектуванню" того, як буде (повинен) розгортатися процес фізичного виховання в конкретних умовах (на основі загальних закономірностей). Плани дають змогу дивитися далеко вперед, визначати мету І конкретні завдання, передбачати найефективніші засоби та шляхи їх розв'язання

Досвід роботи з фізичного виховання у школі свідчить, що найкращих результатів досягають педагоги, котрі сумлінно ставляться до проектування своєї діяльності.

Функції контролю полягають у:

• об'єктивній оцінці Індивідуальних передумов досягнення мети;

• перевірці ефективності змісту, форм побудови і результатів фізичного виховання;

• порівнянні запланованих і досягнутих результатів;

• виявленні ступеня відповідності або невідповідності між ними (для внесення необхідних коректив як у самий процес фізичного виховання, так І в параметри плану).

Розглядаючи в цьому зв'язку взаємозумовленість планування, реалізації плану і контролю, важливо чітко уявити, що як би старанно не розроблявся план, процес фізичного виховання (котрий практично складається) далеко не завжди й у всьому збігається з його запланованими контурами. Причин цього кілька по-перше, закономірності фізичного виховання мають не однозначно-зумовлений, а ймовірний характер (Іншими словами, вони не виявляються механічно, а допускають, залежно від конкретних умов, різні варіанти одних і тих же закономірних тенденцій); по-друге, наші знання про ці закономірності ніколи не є вичерпними, по-третє, реальні життєві ситуації, що впливають на хід фізичного виховання, вельми варіативні та динамічні. Звідси випливає одна з головних вимог до планування — Його гнучкість (постійний зв'язок планування І контролю, необхідність регулярної корекції планів згідно з конкретними даними контролю).

Систематичний контроль підкаже вчителеві необхідне дозування вправ, найкращу їх послідовність, можливі Інтервали відпочинку, оптимальні порції навчального матеріалу, темп педагогічних дій, тобто все те, без чого неможливо вдосконалювати планування.

Отже, планування — це складання теоретично і методично обгрунтованої документації, що формує систему навчання і виховання, це проникнення в сутність явиш і закономірностей процесу фізичного виховання.

На жаль, у практиці з відомих причин планування дискредитоване. Плани часто або зовсім не відповідають реальній ситуації, що склалась у школі, І природно, не відіграють своєї позитивної ролі, або складаються лише для того, щоби пред'явити їх на вимогу керівництва школи, можливим Інспекціям.

Уміння якісно планувати процес засвоєння предмету "фізична культура" є однією із найважливіших професійних здібностей учителя.

Відомо, що в навчальних програмах Із фізичної культури (на відміну від інших шкільних предметів) матеріал представлений не в порядку його засвоєння, а у вигляді переліку фізичних вправ за певними розділами. Плануючи роботу, вчитель сам повинен підбирати матеріал для уроків із різних розділів, щоби раціонально формувати І вирішувати педагогічні завдання. При цьому вчитель має постійно враховувати, що вже добре засвоєно учнями, що варто повторити, до чого готуватись у подальшій роботі

Технологія планування

Процес планування можна уявити у вигляді ряду послідовних операцій, Що становлять цілу систему творчої діяльності вчителя. Реальний процес фізичного виховання, природно, не можна побудувати Інакше, ніж Із певного вихідного пункту ("Із початку"). Водночас його планування починається ніби 'з кінця" — із передбачення і формування ідеї про основні напрями роботи, Із принципових підходів до розв'язання методичних питань Така Ідея виникає, зазвичай, уже в студентські роки. Вивчаючи курс теорії І методики

фізичного виховання, спортивно-педагогічні дисципліни, спостерігаючи роботу своїх викладачів, учителів школи, студент "приміряє" надбані знання й уміння до своєї майбутньої роботи, формує мету-ідеал та стратегічну мету (дивись розділ "Система фізичного виховання"). У вчителя Ідея майбутньої роботи (мета-ідеал) в наступному навчальному році формується на основі набутого досвіду, спостережень діяльності інших педагогів, Інформації, отриманої внаслідок самоосвіти.

Зіставлення мети-ідеалу з конкретними умовами праці, рівнем підготовленості учнів приводить до певних її коректив. Лише після цього вона трансформується в тактичну та оперативну мету. Далі проектується бажаний стан рівнів теоретичної, фізичної і технічної підготовки у вигляді певних результатів (дивись рис.1)

Бажаний стан досягається постановкою низки конкретних завдань щодо засвоєння теоретичної інформації, виховання фізичних якостей та опанування фізичних вправ, передбачених шкільною програмою, а також оздоровчих і виховних завдань.

Для розв'язання висунутих завдань учитель визначає систему педагогічного впливу на учнів (засоби, методи й умови праці). Ця операція, як і попередня, повинна виконуватися за безпосередньої участі учнів.

Визначаючи систему педагогічного впливу, дуже важливо врахувати можливі несприятливі фактори, що будуть заважати правильній організації процесу фізичного виховання (негативне ставлення батьків або педагогів, друзів і оточення загалом до фізичної культури, порушення режиму, шкідливі звички тощо).

Для перевірки правильності ходу педагогічного процесу створюється підсистема поетапного контролю за допомогою спеціальних тестів.

B

B

шій ланці й учитель переконаний, що саме вони є причиною невиконання запланованих результатів, то вживаються відповідні заходи, а Інші ланки вже не перевіряються. Можливий, особливо в перші роки роботи вчителя, і такий варіант, коли допущені незначні помилки в різних операціях планування в сукупності суттєво позначаються на результаті діяльності. Тому радимо молодим учителям постійно аналізувати всю свою діяльність, бути для себе суворим суддею. Це — запорука успіху в майбутньому.

Планування завершується підсумковим контролем. Ці дані е вихідними для планування наступного циклу (серії уроків, навчальної чверті, навчального року).

Складаючи конкретні документи планування, вчитель зобов'язаний дотримуватися ряду вимог, а саме.

• забезпечувати можливість оперативного внесення коректив у плани;

• спиратися на методичні принципи фізичного виховання;