Соціально-економічна характеристика Луцька, Детальна інформація

Життя і культура Луцька

Парк культури і відпочинку ім. Лесі Українки закладено в п’ятдесятих роках ХХ ст. понад 100 гектарів заболочених лугів було засаджено деревами, яких сьогодні там - понад 80 видів. На центральній площі міста - Театральній - у 1977 році споруджено пам’ятник Лесі Українці.

На зламі української історії у 1989 - 91 роках Луцьк першим підняв національний прапор України над міською радою. Почався новий відлік і спрямування життя і розвитку. Актуальними питаннями розвитку міста стали благоустрій, гармонізацій екстер’єру його вулиць, фасадів будинків, скверів і парків, громадських і торгово-побутових закладів.

Першими заходами нової генерації архітекторів, будівельників, бізнес-кіл стали благоустрій проспекту Волі з облаштуванням головної площі, встановленням пам’ятника Тарасу Шевченку. Далі йшла реконструкція вулиці Богдана Хмельницького з відкриттям скульптурного зображення патрона нашого міста – Святого Миколая. Практично заново було відновлено вулицю Данила Галицького у Старому місті із спорудженням на новоутвореній площі пам’ятного знака на честь двотисячоліття Різдва Христового.

Новою окрасою міста став реконструйований Майдан Грушевського і встановлений тут пам’ятник першому Президенту України – Михайлу Грушевському. Окрім того, за останні роки у місті з’явились кілька нових тролейбусних ліній, культурно-спортивних об’єктів, а також чимало скверів і зон відпочинку, де встановлено зразки сучасної паркової скульптури, створені під час проведення у Луцьку міжнародного пленеру кам’яної пластики.

Впродовж останнього часу благоустрій міста традиційно проводиться у три етапи щороку. В усіх перетвореннях ми намагаємось зберегти історичну самобутність, поєднавши її з сучасними елементами архітектури і благоустрою.

Успіхи у цьому напрямку було оцінено визнанням Луцька два роки поспіль – у 2000-му та 2001- му - містом найкращого благоустрою в Україні серед другої категорії міст.

Наше місто - одне з небагатьох міст в Україні, де будівництво набуває значних темпів розвитку - з'являються нові масиви, відбувається благоустрій та реконструкція. За останні роки Луцьк перетворився на справжнє європейське місто. Просторі вулиці та ошатні будинки, зелені парки та барвисті квітники надають місту мальовничості та казковості.

Сучасний центр Луцька - архітектура ХІХ-ХХ століть. Найдавніша частина (по вул. Кривий Вал) почала заселятися ще за часів князювання Свидригайла Ольгердовича, тобто у XV столітті.

Деякі будинки, за традицією того часу, прикрашено мереживом балконних решіток та дашків над входами. Сьогодні реконструкція повертає будівлям їх первинну красу. Вулиці Лесі Українки, Богдана Хмельницького, проспект Волі перетворилися на справжні перлини архітектурного мистецтва. Можливо, саме тому центр міста є улюбленним місцем відпочинку усіх лучан. Тут на кожному кроці примостилися маленькі крамнички та затишні кав'ярні. Арт-галерея "Крайня хата" та галерея мистецтв волинської обласної спілки художників знайомлять з художньою творчістю майстрів нашого краю.

Любителі старовини можуть зазирнути до магазину антикваріату. А у святкові дні частина вулиці перетворюється на виставку народної творчості. Тут можна придбати полотна волинських художників та різноманітні сувеніри. Вулиця Богдана Хмельницького відома не лише казковими будиночками кінця минулого століття. Тут, біля приміщення міської адміністрації, віднедавна знаходиться пам'ятник покровителю міста - Святому Миколаю. На центральному майдані вабить око чудовий архітектурний ансамбль. Драматичний театр імені Тараса Шевченка і народний дім "Просвіта", верби і фонтани чудово гармонують з пам'ятником господині площі - Лесі Українки. До речі, саме у цих двох спорудах зосередилося майже все музичне та театральне життя міста - тут постійно відбуваються концерти класичної та народної музики, творчі звіти, гастролі колективів з інших міст. Театральний майдан - постійне місце проведення концертів сучасної музики. У святкові дні мешканці міста приходять сюди щоб зустріти свято разом. Автошляхи перетворюються на бульвари.

Поруч з пам'ятником Тарасу Шевченку формується нова площа. Водограй університетського майданчика приведе вас у парк імені Лесі Українки. Атракціони і літні кафе, дитяче містечко і зоопарк створюють відчуття справжнього відпочинку. У світ історії і культури волинського краю Вас запрошує Волинський краєзнавчий музей. Саме там можна познайомитися з народними промислами та обрядами Волині, пам'ятками християнства. Тут зберігається Качинський срібний скарб V століття та рукописи Лесі Українки, предмети побуту східних Готів і колекція картин, зібраних сім'єю Радзивілів, тощо. Художній відділ музею знайомить відвідувачів з полотнами Хосе Рібери, Жака Куртуа, В.Касіяна, І.Айвазовського, О.Валенти та багатьох інших. Музей Волинської ікони володіє великою колекцією живопису на релігійні теми.

Поблизу знаходиться Меморіал вічної слави - пам'ять про захисників України, що полягли у боротьбі з фашистськими окупантами. Кожного року 9 травня мешканці міста збираються на меморіалі, щоб вшанувати пам'ять про загиблих. Якщо Ви вирішили завітати до Луцька влітку - зробіть це у липні. Адже саме тоді тут проходить щорічний міжнародний фестиваль "Поліське літо з фольклором", на який з'їдждаються гості з усього світу. Цілий тиждень як українські, так і іноземні фольклорні колективи радують мешканців та гостей міста народними піснями, танцями, обрядами. Значною подією в житті Луцька є фестиваль "Оберіг", присвячений українській пісенній творчості, фольклорний фестиваль "Берегиня". Великою популярністю як у мешканців, так і у гостей міста користується "Різдвяна містерія" - міжнародний фестиваль лялькових театрів. Турагенції Луцька пропонують здійснити екскурсії до історичних, архітектурних та культурних пам'яток Волині. Це і старовинний собор міста Володимира (найдавніша православна церква нашого краю), і славне Берестечко, яке ще й сьогодні зберігає спогади про давні козацькі часи. Це - рекреаційний комплекс Шацьких озер, жіночий монастир у с.Зимне та інші мальовничі куточки Волині. Завітайте до нашого краю!

Зв’язки

Місто має аеропорт, але на часі він не діє. Так само річковий порт “Стир” законсервовано з 1993р. у зв’язку з екологічними проблемами.

В межах Волині діє два митних переходи на україно-польській ділянці кордону і один – на україно-білоруській ділянці. У Луцьку функціонує митний пост.

Луцьк пов’язаний залізницею з Києвом, Львовом, Сімферополем, Чернівцями, Одесою, Берліном, Варшавою. Протяжність ліній міського електричного транспорту – 97,5 км.

Протяжність автошляхів з твердим покриттям в області – 5540 км. Через Луцьк проходить дорога державного значення. Автомобільним транспортом за І півріччя 2002 року перевезено 130,2 тис. тон вантажів та 1,4 млн. пасажирів. Середня дальність перевезень становить 187,9 км для вантажних авто та 27,4 км для пасажирських перевезень.

Сучасна система трубопровідного транспорту Волині, забезпечуючи зовнішні і внутрішні транспортно-економічні зв’язки області, включає магістральні газопроводи міжнародного і державного значення, по яких здійснюється транзит газу за межі області, і місцеві трубопроводи та продуктопроводи (обласного значення), по яких здійснюється газо-, водо- і нафтопостачання господарського комплексу області. Розвиток і робота магістральних газопроводів на Волині реалізується за рахунок її транзитного положення по відношенню до основних районів добування газу (які знаходяться поза межами області і навіть країни), з одного боку, і основних споживачів, з іншого. Головна транзитна газова магістраль, яка перетинає область: Івацевичі – Ковель-Долина (має дві нитки і тягнеться в межах області на 162 км) і має два відгалуження Турійськ-Рожище-Рівне (106 км в межах області) і Ратне-Камінь-Каширський (30). Окрім того, до обласного центру прокладено газопровід-відгалуження від Дубно. Нафтопроводів на території Волинської області немає.

У ногу з сьогоденням

Підприємствами зв’язку надано послуг за півроку на 16,2 млн. гривень. В місті діє 21 поштове відділення зв’язку, які охоплюють всі райони міста.

В даний час 7 автоматичних телефонних станцій, загальномонтованою ємністю до 50 тис. номерів забезпечує міський телефонний зв’язок. Кiлькiсть телефонних апаратiв складає 51,5 тис., в тому числi 41 тис. квартирних; радiоточок - 53,2 тис., в тому числi квартирних - 47,2. Протяжнiсть телефонних лiнiй становить 1 488,8км./каб., а радiолiнiй - 96 км./каб. Щільність телефонної мережі становить 64,62 телефонів на 100 сімей. В перспективі до 2003 року передбачається збільшити до 64 тис.номерів загальномонтовану ємність АТС, а до 2005року - до 80 тис.номерів.

Паралельно з підприємством ’’Укртелеком’’, яке надає послуги по міжміському зв’язку, в місті діє Луцька філія УТЕЛ, яка на сучасному рівні виконує замовлення на міжміські та міжнародні переговори.

У Луцьку успішно функціонують наступні фірми-провайдери Інтернету: “Фотаком”, «Візор», “Інфоком».

th

\xA414<\x1800о продукту області.

У місті випуском промислової продукції займається 52 підприємства основного кола та 120 малих промислових підприємств, кількість працюючих в промисловості становить 16,1 тис. чол. Середньомісячна заробітна плата складає 327 грн. За і півріччя 2002 року обсяг промислового виробництва склав 223,8 млн.гривень, причому 89,7% припадає на обробну промисловість.

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі ТНС займають продовольчі товари. Майже 50% обсягів продукції виробляється харчовою та переробною промисловістю. Важливою галуззю промисловості є машинобудування. Стабільну роботу підприємств галузі забезпечували, зокрема залучені іноземні інвестиції.

Головні пріоритети хімічної галузі базуються на розширенні асортименту та збільшенні товарів соціальної спрямованості. У деревообробній промисловості реалізовується проект Світового банку щодо низько витратної реструктуризації підприємств, до якого залучено АТ „Луцький меблевий комбінат”. У приладобудуванні розширюють та удосконалюють виробництво сучасних засобів обліку витрачання гарячої і холодної води, регуляторів тиску газу, приладів контактної термометрії.

Соціальний стан Луцька