Соціально-економічна характеристика Луцька, Детальна інформація

Основними галузями промислововсті міста Луцька є: електротехнічна, текстильна, машинобудівна, хімічна, приладобудівна, харчова, переробна. У місті функцінує 55 промислових підприємств, а частка міської промислововсті в загальному обсязі обласного виробництва перевищує 50 відсотків. Основну увагу міська влада приділяє розвитку підприємництва на основі приватизації комунального майна та залученню інвестицій.

Стабільний розвиток господарства забезпечується розвинутою інфраструктурною мережею, що включає потужну та розгалужену систему перевезення як в середині так і за межами міста, налагодження торгівельних зв'язків між вітчизняними виробниками та іноземними компаніями, використання останніх досягнень науки і техніки, розвиток складського господарства, банківських, страхових, інформаційних рекламних та інших послуг, що орієнтуються на провідні західні аналоги.

Прикордонне положення Луцька визначає роль зовнішньоекономічної діяльності для господарства міста. У 1999 році зовнішньоторгівельний оборот товарів становив 89 962 тис. дол. США, що склало 61,4% від відповідного областного показника. Крім того, місто здійснює 49,4% загальнообластної торгівлі послугами.

Луцьк експортує такі види продукції: продукція хімічної промисловості, живі тварини і продукція тваринництва, неблагородні метали та вироби з них, різноманітні види устаткування та апаратури, електротехніка.

До імпорту належить мінеральна продукція, продукція хімічної промисловості, пластмаси та каучук, текстиль та текстильні вироби, неблагородні метали та вироби з них, засоби транспорту, різноманітне обладнання та устаткування. На зовнішньому ринку існує попит на такі види послуг: транспортні послуги, послуги готелів та ресторанів, послуги у виробництві готового одягу та хутра. Крім того, послуги транспорту, готелів та ресторанів належать до імпортних послуг. Сюди ж відносяться послуги, пов'язані з будівництвом. Наші головні торгівельні партнери на ринку послуг - це Росія, Німеччина, Франція, Польща, Бельгія та Нідерланди. За роки незалежності відбулася значна диверсифікація зовнішньоекономічної діяльності міста. Нові види продукції луцьких підприємств дедалі частіше складають гідну конкуренцію своїм західним аналогам.

На кінець 1999 року обсяг інвестицій в основний капітал підприємств та організацій всіх форм власності (включаючи кошти населення) склав 58 млн. грн., що становить 33% відповідного обласного показника. Спостерігаються тенденції нарощування обсягів капіталовкладень. Зокрема, обсяг інвестицій, реалізованих у 1999 році, становить 107% відповідного минулорічного показника і 135% капіталовкладень 1995 року. Найбільша частка інвестування припадає на підприємства і організації державної форми власності - 29,3%; дещо менше було інвестовано колективним сектором.

Станом на 1 січня 2000 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій склав 36,1 млн. доларів, що становить 83% обласних інвестицій. З 39 підприємств, що одержали іноземні інвестиції, 10 займаються виробництвом продукції, і на них припадає 61% загального обсягу отриманих інвестицій (22,1 млн. доларів).

Залишається складним фінансовий стан підприємств легкої промисловості, які працюють переважно на давальницькій сировині.

У структурі обсягів промислового виробництва за формами власності найбільша частка підприємств колективної власності (83,6%), і набагато менша – комунальної (3,6%), приватної (5,5%), державної (5,5%), міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав – 1,8%.

У 2000 році інвестиції в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування становили 76,3 млн. грн. Основним їх джерелом були кошти підприємств та організацій (65,4% загального обсягу вкладень), держбюджету – 9%, місцевого бюджету – 5,2%, кошти іноземних інвесторів, кредити банків, кошти населення – 20,4%.

76,9% сукупного експорту з Волині припадає на Луцьк. Це дає можливість залучення іноземних інвестиційних ресурсів. Обсяги капіталу, що надійшли в економіку міста з-за кордону протягом 1993-2000 років, перевищили 54 млн. дол.. США. У 2002 році передбачалось освоїти 240 артикулів продукції, впровадити у виробництво 30 нових технологічних процесів, причому питома вага продукції на експорт має зрости до 24%. Основними діловими партнерами області залишається Російська Федерація (24,7%), Польща (13,2%), Німеччина (12,1%).

Зовнішньо-торгівельні операції підприємства міста здійснювали з партнерами з 51 країни світу. В структурі експортних поставок переважали казеїн (25,6%, продукція тваринництва (24,1%), мінеральне паливо (12,6%), машини та устаткування (12,3%), пластмаси та каучук (5%). В структурі імпортних поставок переважали паливо і нафтопродукти (37,5%), продукція хімічної промисловості (20,7%), метали та вироби з них (13%), устаткування (13%). Найбільше товарів надійшло з Білорусії (24%), Росії (20,1%), Польщі (13,3%), Литви (12,4%).

У Луцьку працює 80% залучених на Волинь інвестицій, налагоджено багатовекторну економічну співпрацю з 25 країнами світу – Швецією, Швейцарією, Словаччиною, Польщею, Німеччиною, Францією, Росією, Китаєм, США та іншими. У найближчих намірах - розвиток взаємини з Хорватією, Італією, державами Балтії.

Близькість кордону сприяє інтенсивності розвитку приватного підприємництва. За рівнем бізнесової активності населення Волинь загалом і Луцьк зокрема посідає 4 місце у державі. Добре розвинена банківська система, в тому числі з частковим і повним іноземним капіталом, мережа торгівлі і побутового обслуговування. В останні роки вирізняється зростанням будівельна індустрія міста, у якій працюють, переважно, внутрішні інвестиції. Добре розвинена і збалансована система транспортного забезпечення. Обласний центр – територія де реалізовується близько десятка міжнародних і загальнодержавних пілотних проектів і програм. А місцева законодавча ініціатива не раз здобувала підтвердження у вигляді державних законів. Це накладає на міську владу особливу відповідальність та визначає пріоритети діяльності. Дбаючи про добру славу Луцька як естетично довершеного ансамблю, здійснено значні капіталовкладення у благоустрій його території, що включає реконструкцію вулиць, ремонт фасадів будівель, впорядкування зелених насаджень та озеленення міста. Ще одним напрямком роботи є розвиток системи фірмової торгівлі.

Географічне розташування створює необхідні умови для активної міжнародної співпраці з прикордонними воєводствами Польщі та налагодження добросусідських відносин з іншими країнами близького і далекого зарубіжжя. Луцьк має багаторічний досвід співробітництва з містами-побратимами у сферах розвитку комунікацій, освіти і медицини, транспорту і зв’язку, культури і спорту, екології і торгівлі. З ініціативи міської ради створено банк даних суб’єктів підприємницької діяльності Луцька, зацікавлених у співпраці з іноземними партнерами. Зусилля спрямовуються на створення сприятливого клімату у місті для розвитку ділових контактів із бізнесменами інших держав та для залучення іноземних інвестицій.

Луцьк славиться репутацією надійного партнера, дбайливого господаря, доброзичливого сусіда. Лучани люблять своє місто і завжди раді гостям, яких зустрінуть зі щирою українською гостинністю. Це – місто, де достойно протидіють життєвим випробуванням і цінують людяність. У своїй діяльності ми керуємося принципами економічної ефективності, християнської моралі, професіоналізму, національних та місцевих інтересів, віримо у сильну громаду і зуміємо розбудувати життя в нашому місті, аби стати прикладом для наслідування.

Навчання і педагогіка

Перший вищий навчальний заклад Луцька - учительський інститут, заснований у 1940-му році. У 1951-му році він був реорганізований у педагогічний, а у 1993-му - у Волинський державний університет імені Лесі Українки. На сьогодні у Луцьку функціонує 44 заклади освіти різних форм акредитації та навчання. Серед них 3 - ІІІ-ІV рівня акредитації, 6 - вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, 5 професійно-технічних закладів, одна вечірня школа, 29 середніх навчальних закладів. У 2000-му році в освітніх закладах міста навчалося 56,8 тисячі осіб, в тому числі 32,1 тисяч осіб - у денних середніх навчальних закладах, 20,8 тисяч осіб - у вищих навчальних закладах.

Розвиток спорту на Волині бере витоки із футболу. За панської Польщі футбольні змагання, які називали "мистецтво копаного м"яча", були дуже популярними серед населення Луцька. Тон у змаганнях задавали футболісти кременецького спортивного клубу, рівненські команди Військового спортивного клубу, спортсмени волинського клубу "Погонь" та Луцька єврейська команда "Гасмонея".

У сучасному Луцьку діє 13 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, Центр туризму, спорту та екскурсій, шахово-шашковий клуб ''Біла тура'', в яких більше 7 тис. дітей, підлітків та молодих людей займаються 23 видами спорту. В місті функціонує 5 стадіонів, 5 плавальних басейнів, 64 спортзали. Понад 50 тис. лучан регулярно займаються спортом і оздоровчою фізкультурою.

Політика

Засади організації державної влади в Україні визначено її Конституцією, згідно якої Україна є республікою. Це означає, що носієм суверинітету і єдиним джерелом влади в країні є народ, що здійснює владу безпосередньо та через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами чи посадовими особами. Державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. До її складу входить 450 народних депутатів, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 4 роки на підставі змішаної (мажоритарно-пропорційної) системи. У Верховнiй радi ХV скликання, обранiй 31 березня 2002 року, Луцьк представляють народнi депутати Володимир Бондар (вiд виборчого округу № 22) та Станiслав Пхиденко (за списком Комунiстичної партiї), Борис Загрева (за списком блоку "Наша Україна"), Євген Кирильчук (за списком блоку Юлiї Тимошенко ). Депутати працюють у Києвi на постiйнiй основi. У Луцьку дiють їх громадськi приймальнi, де прийом ведуть особисто народнi депутати (у мiжсесiйний перiод) або їх помiчники.

Громадська приймальня народного депутата Володимира Бондара розташована за адресою: м.Луцьк, вул.Б.Хмельницького,19 (т. 2-42-83).

Громадська приймальня народного депутата Станiслава Пхиденка працює по вул. Кривий Вал,32 (т. 2-80-88).

Громадська приймальня народного депутата Бориса Загреви працює по пр. Волi 7/1 (т. 2-38-02).

Громадська приймальня народного депутата Євгена Кирильчука працює по вул. Шопена,22 (т. 4-03-63).

Вищим органом у системі виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. Ним утворюються урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції) , що здійснюють управління окремими підгалузями або сферами діяльності, виконують контрольно-наглядові, регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних і юридичних осіб. На території Луцька структура виконавчої влади дуже розгалужена і представлена: архівами та бюро технічної інвентаризації, військовим комісаріатом та комендатурою, органами внутрішніх справ, ЗАГС, митницею. Діють регіональні відділення Пенсійного фонду України, податкової адміністрації, служби соціального захисту, медичні та освітні заклади тощо. Частина з цих органів має подвійне (потрійне) підпорядкування. У місті швидко набирає обертів профспілковий рух, що передбачає збереження традиційних та створення нових: "вільних", "незалежних" спілок. Частина повноважень органів державної виконавчої влади надаються у встановленому законодавством порядку органам місцевого самоврядування.

Судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції, що функціонують на регіональному рівні, будуються за принципами територіальності та спеціалізації, тобто в недалекому майбутньому у Луцьку, окрім уже працюючих арбітражного та військового судів, будуть сформовані кримінальний, цивільний, адміністративний, фінансовий та інші суди першої інстанції за галуззю права.