Структурно-функціональні аспекти адаптації серця до фізичних навантажень, Детальна інформація

ІФ 3,10±0,02 3,60±0,05** 3,62±0,06** 3,64±0,06**

ІПр 0,951±0,021 0,984±0,024 0,986±0,018 0,990±0,015

% ЛШ 62,2±1,5 63,30±1,20 63,70±1,40 63,50±1,33

% ПШ 27,3±0,7 26,10±0,84 25,94±0,69 25,95±0,63

% ЛП 4,30±0,12 4,34±0,15 4,26±0,14 4,30±0,15

% ПП 4,50±0,12 4,41±0,14 4,32±0,15 4,34±0,16

ПСЛШ, см\x00B2 1,06±0,03 1,21±0,04* 1,29±0,03* 1,15±0,04

ПСПШ, см\x00B2 1,27±0,03 1,36±0,03* 1,46±0,04* 1,33±0,03

ПІ 0,830±0,018 0,889±0,021* 0,883±0,019* 0,865±0,018

ПСЛП, см\x00B2 0,320±0,006 0,358±0,008* 0,381±0,009** 0,346±0,006*

ПСПП, см\x00B2 0,370±0,007 0,403±0,009* 0,425±0,008*** 0,390±0,006*

ПІПр 0,860±0,018 0,888±0,021 0,896±0,019 0,877±0,024

ДКЛШ, мкм 15,0±0,30 18,30±0,42* 18,60±0,39** 18,90±0,45**

ДЯЛШ, мкм 6,00±0,09 6,0±0,08** 6,96±0,09** 7,14±0,08**

ЯЦІЛШ 0,140±0,002 0,142±0,003 0,140±0,004 0,143±0,005

ДКПШ, мкм 12,40±0,18 13,90±0,19** 14,10±0,21** 14,15±0,18**

ДЯПШ, мкм 4,8±0,06 5,30±0,05** 5,39±0,06** 5,50±0,07**

ЯЦІПШ 0,149±0,002 0,148±0,003 0,146±0,004 0,149±0,005

ДКЛП, мкм 9,50±0,15 10,70±0,18** 10,90±0,19** 11,20±0,16**

ДЯЛП, мкм 3,72±0,06 4,17+0,05** 4,24±0,05** 4,36±0,06**

ЯЦІЛП 0,1518±0,0027 0,1520±0,0030 0,1515±0,0036 0,1520±0,0033

ДКПП, мкм 8,70±0,12 9,50±0,15* 9,80±0,14* 9,90±0,16*

ДЯПП, мкм 3,35±0,06 3,70±0,05* 4,83±0,06** 4,96±0,07**

ЯЦІПП 0,1520±0,003 0,1517±0,0033 0,153±0,004 0,152±0,005



Примітка: *** - Р< 0,001; ** - Р<0,01; * - Р<0,05 у порівнянні з контрольними величинами.

В експериментальних тварин, у яких переважали парасимпатичні впливи в регуляції серцевої діяльності, ступінь зростання мас частин серця був більшим в порівнянні з попередніми спостереженнями. Так, маса лівого шлуночка в цих щурів зростала на 19,8 %, правого – на 10,9 %, лівого передсердя – на 15,9 %, правого – на 11,9 %. Ще більше при цьому зростали просторові характеристики камер серця. Площа ендокардіальної поверхні лівого шлуночка збільшувалася на 21,7 %, правого – на 14,9 %, лівого передсердя – на 19 %, правого – на 14,9 %. Це свідчить про переважання розширення камер серця в порівнянні із зростанням їхньої маси.

У тварин, у яких виявлено переважання симпатичних впливів на роботу серця, масометричні та просторові зміни його камер були іншими. При цьому маса лівого шлуночка зростала на 20 %, правого – на 12 %, лівого передсердя – на 17,1 %, правого – на 13,5 %. Динаміка просторових змін частин серця відрізнялася від вищенаведеної. Так, ПСЛШ при цьому збільшувалася на 8,5 %, правого – на 4,7 %, лівого передсердя – на 8,1 %, правого – на 5,4 %. Тобто, у цієї групи щурів гіперфункція міокарда супроводжувалася переважаючим зростанням мас частин серця в порівнянні із їхнім розширенням.

Артеріальний тиск під впливом фізичних навантажень знижувався. Найбільше він зменшився у тварин, у яких парасимпатична нервова система домінувала у регуляції кардіоритму. Так, у даних щурів він досягав 96,8±3,6 мм рт.ст. (контроль – 123,3±4,2 мм рт.ст., Р<0,01), у тварин 1-ої групи – 107,4±3,9 мм рт.ст. Остання величина також статистично достовірно відрізнялася від аналогічних контрольних параметрів (Р<0,05). У 3-й групі спостережень артеріальний тиск досягав 112,6±3,3 мм рт.ст. Даний показник статистично достовірно відрізнявся від артеріального тиску у інтактних тварин (Р<0,05).

Кореляційним аналізом встановлено, що існує сильний зв’язок між значенням інтервала R-R і ЧМС (r =0,91±0,03) і аналогічний від’ємний зв’язок між R-R і ШІ (r =0,796±0,012) у 1-й та 2-й групах спостережень. У 3-й групі експериментальних тварин ці зв’язки виявилися послабленими (r 0,60-0,68).