Структурно-функціональні аспекти адаптації серця до фізичних навантажень, Детальна інформація

Структурно-функціональні аспекти адаптації серця до фізичних навантажень
Тип документу: Реферат
Сторінок: 7
Предмет: Анатомія
Автор:
Розмір: 27.3
Скачувань: 1124
ВОМТПП, % 32,60 ± 0,45 33,40 ± 0,33

ВОМФПП, % 44,74 ± 0,63 45,10 ± 0,60

ММІПП 7,29 ± 0,07 7,40 ± 0,08*

КСГЛП 23,2 ± 0,4 26,4 ± 0,4*

ВОСГЛП, % 2,74 ± 0,03 3,98 ± 0,05***

КСГПП 45,3 ± 0,5 48,7 ± 1,2***

ВОСГПП, % 6,02 ± 0,12 7,10 ± 0,15**



Примітка. *- Р < 0,05; **- Р < 0,01; ***- Р < 0,001 в порівнянні з контрольними величинами.

В кардіоміоцитах правого передсердя відносні об‘єми мітохондрій і міофібрил зростали не істотно, що підтверджувалося підвищенням мітохондріально-міофібрилярного індекса лише на 1,5 %.

У серцевих м‘язових клітинах передсердь спостерігалося збільшення кількості секреторних гранул: у лівому передсерді – на 13,7 %, у правому – на 7,5 % в порівнянні з аналогічними параметрами тварин контрольної групи. При цьому відносний об‘єм секреторних гранул лівого передсердя зростав з (2,74 ± 0,03) до (3,98 ± 0,05) % (дані параметри між собою статистично достовірно відрізнялися - Р<0,01), тобто майже на 45,2 %. У правому передсерді аналогічний показник секреторних гранул збільшувався з (6,02 ± 0,12) до (7,10 ± 0,15) %, тобто на 17,9 %. З наведених даних видно, що в кардіоміоцитах передсердь гіперфункціонуючого міокарда відзначена тенденція до зростання відносного об‘єму мітохондрій та кількості і відносного об‘єму секреторних гранул. Найбільше вказані величини були змінені в лівому передсерді, що свідчило про те, що гіперфункція цього відділу при фізичних навантаженнях переважала в порівнянні з правим.

Виявлена перебудова морфометричних та ультраструктурних показників передсердь білих щурів показала, що при фізичних напруженнях виникає гіперфункція цих відділів серця, яка супроводжується гіпертрофією м‘язових клітин з переважанням даного процесу в лівому передсерді. При цьому активізуються синтетична та секреторна функції кардіоміоцитів. Особливо проявляється остання, що підтверджується достовірним підвищенням відносного об‘єму секреторних гранул, які беруть участь у синтезі натрійуретичного гормону [14]. Дія останнього на організм проявляється в зменшенні артеріального тиску, що часто спостерігається у тренованих людей.

Висновки

1. Фізичні навантаження динамічного характеру викликають гіпертрофію кардіоміоцитів обох передсердь з переважанням даного процесу у лівому відділі.

2. Систематичні фізичні напруження супроводжуються активацією синтетичної та секреторної функцій серцевих м‘язових клітин передсердь.

Література

Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия.- М.: Медицина, 1990.- 216 с.

Акрамова Д.Х., Червова И.А. Эндокринная функция сердца: структурно-функциональные аспекты // Арх. анат.- 1989.- Т.47.– № 8.- С.5-14.

Геннатулина М.С., Королев Ю.Н., Геннатулин К.В. Морфология предсердных гранул и их количественная характеристика // Цитология.- 1991.- Т.31.– № 9.- С.64-66.

Гнатюк М.С. Изменения сердца экспериментальных животных при физических нагрузках // Морфология.- 1994.- Т.106.– № 1-3.- С.76-83.

Есипова И.К., Алисиевич В.И., Пурдяев Ю.С. Метод срочной дифференциальной диагностики различных форм гипертензии малого круга кровообращения у секционного стола // Суд. мед. эксперт.- 1981.- Т.24.– № 4.- С.27-30.

Земцовский Э.В. Спортивная кардиология.- Санкт-Петербург: Гиппократ, 1995.- 448 с.

Лифшиц А.М. Классификация и критерии гипертрофии сердца по данным раздельного взвешивания его частей // Арх. патол.- 1981.- № 6.- С.24-30.

Цагарели З.Г., Каркарашвили Л.Ш. Морфология сердца при физических нагрузках.- Тбилиси: Мецниереба, 1987.- 111 с.

Чернеев А.А., Большакова Г.Б. Атриальный натрийуретический фактор в патологии человека и животных // Арх. патол.- 1987.- Т.49.– № 8.- С.88-92.

Чинкин А.С. Влияние различных режимов физических нагрузок на гипертрофию сердца и его отделов // Бюл. эксперим. биологии и медицины.- 1986.- Т.102.– № 11.- С.602-604.

De Bold A.J. Tissue fractionations studies on the relabionsphip between an atriol natriuretic factor and specific granules // Can. J. Physiol. Pharmacol.- 1987.- V.66.- P.324-330.

Forssmann N.G. Cardiac pormones. Reuew on the morphology, biochemistry and molecular biology of the endocrine heart // Europ. G. clin. Invest.- 1986.- V.16, N 6.- P.439-451.

Gunn H.M. Heart weight and running ability // J. Anat.- 1989.- V.167.- P.225-233.

Ibanez J., Gaugvelin G., Desplanches D. Atrial natriuretik pepetide responce to endurance physical training in the rat // Eur. J. Appl. Physiol. and occup. Physiol.- 1990.- V.60, N 4.- P.265-270.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes