Опис рослин: копитняк європейський, рожа лікарська, алтея лікарська, фіалка запашна, Детальна інформація
Опис рослин: копитняк європейський, рожа лікарська, алтея лікарська, фіалка запашна
Реферат з біології
на тему:
“Опис рослин:
Копитняк європейський
Рожа лікарська, алтея лікарська
Фіалка запашна”
Копитняк європейський (Asarum europaeum), копитень, підгорішник.
Родина хвилівникових — Аristolochiaceae.
З лікувальною метою використовують корінь, а іноді й листя цієї рослини.
Поширений майже по всій Україні. Росте в тінистих листяних, рідше у хвойних лісах, найчастіше під кущами ліщини.
Копитняк європейський — багаторічна рослина з повзучим кореневищем. Листки цілокраї, нирковидні й округлі, дуже схожі на кінське копито (звідси й така назва рослини), на довгих черешках. Рослина покрита коротенькими волосками з трьома низовими лускатими листками й звичайно з двома нирковидно-серцевидними довгочерешковими зимуючими темно-зеленими листками. Квітки одиночні, на короткій пониклій ніжці, оцвітина ззовні бурувата, всередині — темно-червона, бура, з трьома яйцевидними, всередині загнутими, загостреними частками, тичинок дванадцять. Плід — коробочка. Цвіте рослина в квітні. Листя цієї рослини збирають під час цвітіння, а коріння з кореневищем — рано навесні. У рослини гіркий смак і гострий, неприємний (особливо, якщо розтерти яку-небудь її частину), специфічний, досить сильний запах, трохи схожий на запах валеріани. Кореневище отруйне, так що його треба досить суворо дозувати.
Як відомо з народного досвіду, копитняк регулює функціональну діяльність шлунка й менструації, а також е сечогінним, протизапальним, почасти серцевим, відхаркувальним, антиалкогольним і блювотним засобом.
У науковій медицині копитняк раніше застосовували як блювотний засіб, а тепер ним не користуються.
У народній медицині порошок з кореня копитняка жінки вживають для регулювання менструацій: 0,2—0,5 г порошку (на кінчику складаного ножика) всипають у чарку молока і вживають раз на день натщесерце.
Відвар кореня копитняка на воді або на козячому молоці часто вживають при мізерних менструаціях, для поліпшення травлення (при диспепсії), при гастритах і ентеритах, хворобах печінки та жовтяниці.
Для боротьби з жовтяницею краще змішувати копитняк з пісковим цмином порівну (взяти 1 столову ложку суміші на склянку окропу, вживати по 1 столовій ложці З рази на день).
Відвар копитняка вживають і при серцевих хворобах, як заспокійливий засіб, а особливо корисно давати його дітям, коли їх судомить (відвар: 1/2 чайної ложечки на склянку молока, вживати по 1/2 чайної ложечки раз на день).
Корисно вживати копитняк і від глистів (у порошку, по 0,2—0,5 г) та від гарячки. Столова ложка відвару копитняка, змішана з склянкою горілки, може спричинити в людини, яка хворіє на алкоголізм, огиду до спиртових напоїв.
Щоб приготувати препарат, який вживають як відхаркувальний засіб при бронхіті, треба змішати копитняк з листям розхідника й травою нетреби звичайної.
Зовнішньо застосовують листя в свіжому вигляді й потовчене — від наривів, відвар листя — також як примочку при хворобах очей, настойкою цієї трави на оцті натирають місця, уражені коростою.
Рожа лікарська, алтея лікарська (Althaea officinalis), дика рожа, калачики аптечні, маковійник, дикий мак.
Родина мальвових — Malveceae.
З лікувальною метою використовують коріння рослини.
Трапляється в середній і південній смугах Європейської частини СНД, в тому числі майже всюди на Україні, а ще на Кавказі й у Середній Азії. Росте на вологому й частіше пухкому ґрунті (поблизу боліт і річок), її часто вирощують у квітниках поблизу будинків або в палісадниках.
D
F
F
о-рожеві, великі, на коротких квітконіжках, по кілька в пазухах верхніх листків і на вершечку стебла. Плоди дрібні, схожі на диск (калачик, як кажуть у народі). При дозріванні розпадаються на 15—18 частин.
Коріння збирають восени або рано навесні. Головний стрижневий, здерев'янілий корінь звичайно відкидають і залишають тільки нездерев'янілі пухкіші й молодші бокові корені та прикореневі нарости, так звані мочки, що виявляють особливо ефективну лікувальну дію при дизентерії. Корінь рожі лікарської не має смаку, з Нього виділяється багато слизу, коли його пожувати або потовкти й розвести водою.
Слиз, що е в корінні рожі лікарської,— дуже цінний обволікальний, протизапальний і відхаркувальний засіб. Слизові речовини рожі лікарської пом'якшують смак гострих і кислих речовин у ліках і зменшують подразнення при запальних і виразкових процесах на слизових оболонках.
на тему:
“Опис рослин:
Копитняк європейський
Рожа лікарська, алтея лікарська
Фіалка запашна”
Копитняк європейський (Asarum europaeum), копитень, підгорішник.
Родина хвилівникових — Аristolochiaceae.
З лікувальною метою використовують корінь, а іноді й листя цієї рослини.
Поширений майже по всій Україні. Росте в тінистих листяних, рідше у хвойних лісах, найчастіше під кущами ліщини.
Копитняк європейський — багаторічна рослина з повзучим кореневищем. Листки цілокраї, нирковидні й округлі, дуже схожі на кінське копито (звідси й така назва рослини), на довгих черешках. Рослина покрита коротенькими волосками з трьома низовими лускатими листками й звичайно з двома нирковидно-серцевидними довгочерешковими зимуючими темно-зеленими листками. Квітки одиночні, на короткій пониклій ніжці, оцвітина ззовні бурувата, всередині — темно-червона, бура, з трьома яйцевидними, всередині загнутими, загостреними частками, тичинок дванадцять. Плід — коробочка. Цвіте рослина в квітні. Листя цієї рослини збирають під час цвітіння, а коріння з кореневищем — рано навесні. У рослини гіркий смак і гострий, неприємний (особливо, якщо розтерти яку-небудь її частину), специфічний, досить сильний запах, трохи схожий на запах валеріани. Кореневище отруйне, так що його треба досить суворо дозувати.
Як відомо з народного досвіду, копитняк регулює функціональну діяльність шлунка й менструації, а також е сечогінним, протизапальним, почасти серцевим, відхаркувальним, антиалкогольним і блювотним засобом.
У науковій медицині копитняк раніше застосовували як блювотний засіб, а тепер ним не користуються.
У народній медицині порошок з кореня копитняка жінки вживають для регулювання менструацій: 0,2—0,5 г порошку (на кінчику складаного ножика) всипають у чарку молока і вживають раз на день натщесерце.
Відвар кореня копитняка на воді або на козячому молоці часто вживають при мізерних менструаціях, для поліпшення травлення (при диспепсії), при гастритах і ентеритах, хворобах печінки та жовтяниці.
Для боротьби з жовтяницею краще змішувати копитняк з пісковим цмином порівну (взяти 1 столову ложку суміші на склянку окропу, вживати по 1 столовій ложці З рази на день).
Відвар копитняка вживають і при серцевих хворобах, як заспокійливий засіб, а особливо корисно давати його дітям, коли їх судомить (відвар: 1/2 чайної ложечки на склянку молока, вживати по 1/2 чайної ложечки раз на день).
Корисно вживати копитняк і від глистів (у порошку, по 0,2—0,5 г) та від гарячки. Столова ложка відвару копитняка, змішана з склянкою горілки, може спричинити в людини, яка хворіє на алкоголізм, огиду до спиртових напоїв.
Щоб приготувати препарат, який вживають як відхаркувальний засіб при бронхіті, треба змішати копитняк з листям розхідника й травою нетреби звичайної.
Зовнішньо застосовують листя в свіжому вигляді й потовчене — від наривів, відвар листя — також як примочку при хворобах очей, настойкою цієї трави на оцті натирають місця, уражені коростою.
Рожа лікарська, алтея лікарська (Althaea officinalis), дика рожа, калачики аптечні, маковійник, дикий мак.
Родина мальвових — Malveceae.
З лікувальною метою використовують коріння рослини.
Трапляється в середній і південній смугах Європейської частини СНД, в тому числі майже всюди на Україні, а ще на Кавказі й у Середній Азії. Росте на вологому й частіше пухкому ґрунті (поблизу боліт і річок), її часто вирощують у квітниках поблизу будинків або в палісадниках.
D
F
F
о-рожеві, великі, на коротких квітконіжках, по кілька в пазухах верхніх листків і на вершечку стебла. Плоди дрібні, схожі на диск (калачик, як кажуть у народі). При дозріванні розпадаються на 15—18 частин.
Коріння збирають восени або рано навесні. Головний стрижневий, здерев'янілий корінь звичайно відкидають і залишають тільки нездерев'янілі пухкіші й молодші бокові корені та прикореневі нарости, так звані мочки, що виявляють особливо ефективну лікувальну дію при дизентерії. Корінь рожі лікарської не має смаку, з Нього виділяється багато слизу, коли його пожувати або потовкти й розвести водою.
Слиз, що е в корінні рожі лікарської,— дуже цінний обволікальний, протизапальний і відхаркувальний засіб. Слизові речовини рожі лікарської пом'якшують смак гострих і кислих речовин у ліках і зменшують подразнення при запальних і виразкових процесах на слизових оболонках.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021