Оплата праці, Детальна інформація

цінами, не нижче від собівартості продукції. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов”язань і розписок у будь-якій формі забороняється законом.

2. ФОРМИ ТА СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ



В основі організації заробітної плати лежить тарифна система,

що являє собою сукупність нормативів, за допомогою яких здійснюється її

диференціація та регулювання. Основними елементами тарифної системи є:

тарифні ставки;

тарифні сітки;

тарифно-кваліфікаційні довідники.

Тарифна ставка визначає абсолютний розмір оплати праці різноманітних груп робітників за одиницю робочого часу, який виражається у вартісній формі.

Залежно від обраної одиниці виміру робочого часу встановлюються годинні,

Денні та місячні тарифні ставки. Тарифна ставка є основною нормативною величиною, яка визначає розмір оплати праці всіх категорій працівників. Вона

враховує умови та інтенсивність праці робітників у даній галузі, а також значення самої галузі в економіці.

Тарифні сітки використовуються для урахування в оплаті праці працівників рівня їх кваліфікації. Тарифна сітка являє собою сукупність складності, важливості та відповідальності робіт. Тарифний коефіцієнт показує, у скільки разів тарифна ставка відповідного розряду перевищує тарифну ставку першого розряду.

ri = Ti / T1

де ri – тарифний коєфіцієнт;

Ti – тарифна ставка і-го розряду;

T1– тарифна ставка першого розряду.

Тарифно-кваліфікаційний довідник – це збірник нормативних актів, у яких даються кваліфікаційні характеристики робіт і професій, тобто визначається

обсяг професійних знань та трудових навичок, що їх повинен мати робітник відповідного розряду та професії. Він дає змогу врахувати рівень кваліфікації

робітника, ступінь складності та точності робіт, що виконуються. При визна-

ченні середньої кваліфікації групи працівників розраховують їх середній тарифний розряд, а групи робіт – середній тарифний розряд робіт.

Середній розряд робітників визничають за такими формулами:

r c – rm

Рс = Рм + ---------------

r в – rm





або

r в – rс