Формування собівартості готової продукції, Детальна інформація

Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого призначення;

Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

Витрати на обслуговування виробничого процесу;

Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища;

Інші витрати.

5.Склад виробничих витрат.

При будь-якому методі калькулювання виробничої собівартості продукції склад витрат повинен відповідати нормам пунктів 12-16 П(С)БО №16.

Подамо склад виробничих витрат у вигляді схеми 1.

Незавершене виробництво.

Майже на всіх підприємствах є незавершене виробництво. Щоб визначити фактичну кількість незавершеної обробкою продукції, яка не пройшла випробування, приймання, комплектацію згідно з умовами договору із замовником, багато підприємств проводять інветаризацію.

При безперервному процесі виробництва в закритій апаратурі незавершене виробництво визначається за технологічними нормами і може вважатися постійним, а інвентаризація проводиться у період зупинки устаткування на ремонт.

На підприємствах, які мають цехову структуру, незавершене виробництво можна визначити на основі нормативних калькуляції або технологічних карт, при цьому затрати кожного цеху облічуються в загальних затратах на виготовлення продукції за встановленим П(С)БО №16 складом витрат.

Залишки незавершеного виробництва оцінюються в кожному цеху за плановою цеховою собівартістю, або за фактичними затратами. При цьому за фактичні затрати можуть бути прийняті теоритичні залишки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, розраховані на основі технологічних характеристик.

ae

e

e

\x0A00&\x460B

$

$

\x0300\x0124\x260A\x0B00\x2E46\x1200\x6864\x0101\x6100\x0124\x1600 оцінці незавершеного виробництва підприємства можуть ураховувати тільки витрати на використані сировину, матеріали, купівельні напівфабрикати, тобто не враховувати витрати на оплату праці, загальновиробничі та інші прямі витрати.

7. Нормативний метод обліку затрат на виробництво продукції.

На промислових підприємствах залежно від виду продукції, складності її виготовлення, типу і характеру організації виробництва застосовуються такі основні методи калькулювання собівартості продукції: показний, попередній і нормативний.

Однак слід пам’ятати, що при використанні будь-якого методу калькулювання наднормативні виробничі витрати (тобто відхилення від норм) не включаються до виробничої собівартості.

Нормативний метод калькулювання для підприємств обробних галузей промисловості є основним.

Нормативи витрат на одиницю продукції підприємство встановлює самостійно, з урахуванням нормативних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін(п.21 П(С)БО №9).

Розробляються норми на кожний вид деталі, вузла, виробу з урахуванням досягнутого на підприємстві рівня технології, організації виробництва і праці.

Нормативи систематизуються у специфіках норм затрат матеріалів та норм часу і розцінок.

Підприємство може аналізувати причини відхилень і змін норм. До таких можуть відноситися:

Зміни обсягу виробництва;

Зміна організації виробництва й умов праці;