Проблеми бухгалтерського обліку податкових розрахунків з ПДВ, Детальна інформація

Запис Дт 46 - Кт 67-1 здійснюють по підсумку за місяць за документами на відвантаження цінностей в рахунок авансових платежів, отриманих в попередніх звітних періодах.

Записи за підсумками сум ПДВ в графі "в т.ч. ПДВ" є контрольними для сум бухгалтерських проводок, вказаних в операціях 2 - 4 ( п. 38).

39.2. По кредиту рахунку 51 "Розрахунковий рахунок" суми платежів постачальникам необхідно записувати одною сумою без виділення ПДВ, а суму ПДВ, що входить до цих платежів, треба записати в окремих графах після графи "Разом" по кредиту рахунка 51 - "в т.ч. ПДВ" з виділенням сум ПДВ:

- в складі оплат за отримані цінності;

- в складі незбалансованих передоплат постачальникам.

На підставі підсумкових даних облікового регістру по кредиту рахунку 51 "Розрахунковий рахунок" та інших рахунків в банку мають бути зроблені записи:

1. Дт 60 і ін. - Кт 51 і ін. - на всю суму оплати постачальникам згідно з платіжними документами.

2. Дт 68 - Кт 67-2 - на суму ПДВ в складі сплачених в звітному місяці авансових платежів постачальникам за даними сальдовоі відомості ( п. 35).

3. Дт 68 - Кт 60 і ін. - на суму ПДВ в складі платежів за цінності, отримані і оплачені в звітному місяці ( на підставі товарних документів і податкових накладних).

Записи за підсумками сум ПДВ в графі "в т.ч. ПДВ" є контрольними для сум бухгалтерських проводок, вказаних в операціях 2 і 3 (п. 37). Із наведених вище бухгалтерських проводок видно, що записи на підставі платіжних документів у відповідних графах облікових регістрів "в т.ч. ПДВ" є підставою для відображення в бухгалтерському обліку податкового кредиту і податкових зобов’язань та для контролю записів ПДВ в кореспонденції з рахунками 46 і 60.

Вище розглядались спрощені записи в синтетичному обліку розрахунків з ПДВ з використанням рахунку 67 "Податкові розрахунки". Очевидно, що аналітичний облік до рахунку 67 повинен вестись в розрізі субрахунків 1 "З податкових зобов’язань" і 2 "З податкового кредиту" із записами сум ПДВ на підставі відповідних товарних і платіжних документів і податкових накладних або в спеціальних відомостях лінійно-позиційним способом. Без такого обліку неможливо забезпечити належний контроль за правильністю і повнотою розрахунків з бюджетом з ПДВ.

Враховуючи, що остаточні платежі до бюджету податку на додану вартість здійснюються за підсумком господарських операцій за звітний місяць або квартал, викладений вище порядок спрощегого обліку податкових розрахунків з ПДВ на повноту здійснення цих платежів не впливає. Такий порядок обліку вирішує лише питання спрощеного бухгалтерського обліку ПДВ та посилення контролю за платежами до бюджету, за наявністю заборгованості з ПДВ.

40. Спрощений бухгалтерський облік податкових розрахунків з ПДВ доцільний і після 1 січня 1999 р., коли відносно податкових розрахунків з ПДВ буде застосовуватись Закон без зміни від 26.09.97 р., який передбачає розрахунки з ПДВ за подією, що відбулася раніше. Проблема надто великої складності та трудомісткості цього обліку залишається.

Ще простішим був би облік розрахунків з податку на додану вартість, якщо відмовитись від застосування рахунку 67 "Податкові розрахунки". Функції цього рахунку вповні може виконувати рахунок 68, субрахунок "З податку на додану вартість", розрахунковий період якого настав і не настав.



ЗАМІСТЬ ЗАКЛЮЧЕННЯ

41. Вище були викладені в розумінні автора проблеми бухгалтерського обліку податкових розрахунків з ПДВ, про які автор старався написати як можна простіше. Та все-таки - це надто складний облік. І як розібратись в ньому рядовому бухгалтеру? Може подумають на цим творці Інструкції з бухгалтерського обліку ПДВ.

Вважаємо, що допущена суттєва методологічна помилка. Суть її в тому, що вибрано варіант бухгалтерського податкового обліку ПДВ, який в принципі не можна пов’язати з системним бухгалтерським обліком. Як можна поєднати подію, що відбулася раніше, з обліком реалізації, в основі якого може бути з серпня 1997 р. тільки однозначний принцип - спосіб нарахування реалізації за моментом відвантаження цінностей?

З теоретичної і практичної точок зору не було необхідності вводити рахунок 67 "Податкові розрахунки" з набранням чинності Законом України "Про податок на додану вартість". Тим більше не портрібний цей рахунок після внесення до Закону змін від 26.09.97 р., за якими зобов’язання з ПДВ виникають з моменту надходження платежів за відвантажені цінності, а право на податковий кредит - з моменту оплати цінностей постачальнику.

Якщо б відразу виходили із неможливості поєднання податкового і бухгалтерського обліку, то можна було знайти більш простий варіант обліку ПДВ без застосування спеціального рахунку 67 "Податкові розрахунки". Цей рахунок за своїм економічним змістом призначений для обліку розрахунків з ПДВ, розрахунковий період якого не настав. То ж чи не краще було цей рахунок, пов’язаний з податковим обліком, не вводити, а всі розрахунки з ПДВ, розрахунковий період якого не настав, обліковувати на відповідному субрахунку до рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом", який застосовувався до введення в дію Інструкції. Наскільки в цьому разі був би облік розрахунків з ПДВ простішим та зрозумілішим. Чи не варто подумати над цим варіантом обліку та ввести його з 1 січня 1999 р?

42. Необхідно мати нормативний критерій визначення сум податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав і не настав, та порядку відображення його в бухгалтерському обліку та звітності. Це необхідно також для того, щоб уникнути спорів з цього питання і сплати фінансових та штрафних санкцій, пов’язаних з недорозуміннями, що виникають через нечітке формулювання окремих положень нормативних документів. Якщо б до такого висновку прийшли творці Інструкції відразу (а вони зобов’язані були це зробити), то й Інструкція з бухгалтерського обліку ПДВ і порядок обліку, що з неї випливає, були б простішими та зрозумілішими, значно менше трудомістким був би облік ПДВ.

Коли вже Президент України в своєму виступі, переданому на всю країну, підкреслює, що надто ускладнений облік мішає розвитку і діяльності українського підприємництва, то можна бути впевненим, що це дійсно так, що в цьому плані ми дійшли до межі неможливого.

43. Враховуючи, що введений окремий податковий облік ПДВ ведеться не системно, за окремими податковими накладними з врахуванням моменту сплати ПДВ, що цей облік не враховує й практично не може врахувати всі операції, пов’язані з відображенням в обліку ПДВ (нестачі, надлишки цінностей, тощо); що не розроблені і практично не можуть бути розроблені способи системної перевірки правильності ведення податкового обліку і даних декларації про податок на додану вартість, можна з впевненістю стверджувати, що окремий податковий облік не слід було вводити. В принципі це надумана затія,яка жодної кориті не дала і дати не може. Раніше чи пізніше, але ми зрозуміємо, що не додатковий облік нам потрібний в теперішніх умовах господарювання, а необхідна більш детальна, краща розробка Інструкції з раціональноі організації і правильного ведення бухгалтерського обліку податку на додану вартість.

Чи не краще було ввести експериментально податковий облік ПДВ в 2-З районах м. Києва під керівницт- вом і контролем Державної податкової адміністрації України, в 2-3 інших районах під контролем обласних ДПА, подивитись, що з того вийшло, який економічний ефект, і тоді вже вводити податковий облік ПДВ для всіх підпримсив України.

Вважаємо, що тільки бухгалтерський облік може забезпечити належний і всесторонній контроль за виникненням податкових зобов’язань і податкового кредиту, за своєчасністю і повнотою сплати податку на додану вартість до бюджету. Додатковий податковий облік додаткових надходжень до бюджету ПДВ не дав, не дасть і дати не може. Слід було б творцям нормативних документів пам’ятати, що чим простіше, зрозуміліше вони написані, тим ефективніше їх застосування. І це для всіх сторін, що використовують такі документи в практичній роботі.

За майже півстоліття, що автор "живе на бухгалтерських хлібах", такої плутанини в бухгалтерському обліку як тепер ще не було. Сталось не спрощення обліку, яке бухгалтерам так обітцяли, а значне ускладнення системи бухгалтерського обліку.

44. Є ще достатньо часу та реальна можливість вивчити та проаналізувати практичний досвід ведення бухгалтерського обліку податкових розрахунків і до 1.01. 1999 р. уточнити Інструкцію з бухгалтерського обліку ПДВ з таким розрахунком, щоб починаючи з 1999 р. можна було нормально, однозначно і ефективно користуватись нею. Доцільно також дати в цій Інструкції характеристику рахунків і субрахунків, що використовуются для обліку податку на додану вартість, з викладом всієї можливої кореспонденції цих рахунків і порядку визначення сум ПДВ до окремих бухгалтерських записів; визначити принципи раціональної організації та ведення аналітичного обліку податку на додану вартість на окремих субрахунках.

45. Лише системний бухгалтерський облік може врахувати всі нюанси розрахунків з бюджетом з ПДВ і дати точні, об’єктивні дані про зобов’язання підприємства з ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету, і суми податкового кредиту. І як би не хотілось спроститит процес перевірки податкових розрахунків з ПДВ, уникнути необхідності перевірки правильності бухгалтерських записів з цих розрахунків не вдасться, бо вказівки з податкового обліку ПДВ обмежені тільки основними операціями з виникнення зобов’язань і надання податкового кредиту.

Начебто навмисно створено такі умови, щоб бухгалтери побільше допускали помилок в обліку податкових розрахунків з ПДВ, сплачували відповідні санкції за помилки і не могли доказати свою правоту. Все менше стає бухгалтерів, що погоджуються працювати в таких умовах на відповідальній посаді головного бухгалтера підприємиства.

Правильне і раціональне відображення в бухгалтерському обліку розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість має важливе значення для контролю за своєчасністю та повнотою сплати до бюджету ПДВ, для уникнення штрафних санкцій, пов’язаних з помилками в бухгалтерському обліку.