План рахунків, Детальна інформація

6. «Продукція підсобного сільського господарства».

7. «Багатооборотна тара-обладнання, яка підлягає поверненню».

8. «Контрактна продукція» (застосовують хлібоприймальні підприємства).

Рахунок 42 «Торговельна націнка»

Рахунок 42 призначений для обліку даних про торгові націнки (знижки) на товари, якщо їх облік ведуть за продажними цінами (цінами реалізації).

Порядок створення та розподілу товарних надбавок на суми таких надбавок, що відносяться до реалізованих товарів та припадають на залишок не реалізованих на кінець звітного місяця товарів, їх бухгалтерського обліку регламентовано пунктом 5 Інструкції з бухгалтерського обліку ПДВ, затвердженої наказом МФУ від 01.07.97 р. №141 (зареєстровано в МЮУ 04.08.97 р. за №284/2088), із змінами і доповненнями.

Використовують такі субрахунки:

1. «Товарні надбавки».

2. —

3. «Знижки постачальників на відшкодування транспортних витрат».

4. «Валютна маржа».

Надходження товарів з наступною оплатою на підприємствах торгівлі, які ведуть облік товарів за продажною вартістю, відображається такими записами:

Дт 18 Кт 60

Дт 41 Кт 18 — на суму рахунків постачальників (без ПДВ)

Дт 68 Кт 60 — на суму ПДВ (податковий кредит)

Дт 41 Кт 42/1 — відображено ПДВ постачальника та власну торговельну націнку, які разом становлять товарну надбавку (доведено вартість одержаних товарів до продажної ціни)

Дт 60 Кт 51 — оплачено рахунки постачальників (включаючи ПДВ).

Рахунок 43 «Позавиробничі витрати»

Рахунок 43 призначений для обліку даних про затрати, пов’язані з реалізацією продукції.

Номенклатура статей позавиробничих (комерційних) витрат у промисловості наведена у додатку 11 до відповідного Типового положення.

Порядок віднесення позавиробничих (комерційних) витрат на собівартість відповідних видів продукції та їх розподілу, у разі необхідності, між окремими видами продукції регулюється Типовим положенням.

Рахунок 44 «Витрати обігу»

Рахунок 44 призначений для обліку даних та узагальнення інформації про витрати постачальницько-збутових, торгових, посередницьких та ін. подібних до них підприємств.

До складу витрат обігу включаються витрати підприємств торгівлі, що виникають у процесі руху товарів до споживача, а також витрати підприємств громадського харчування, пов’язані з випуском і реалізацією продукції власного виробництва.

В обліку витрати обігу класифікуються за економічними елементами і статтями витрат та видами діяльності (оптова торгівля, роздрібна торгівля, громадське харчування).

Номенклатура статей витрат обігу торговельних підприємств наведена у Типовому положенні про склад витрат обігу та порядок їх планування і розподілу у торговельній діяльності, затвердженому постановою КМУ від 18.03.96 р. №334.

У підприємствах торгівлі, що мають запаси товарів, які переходять на наступний період, щомісяця здійснюється розрахунок витрат обігу на залишок товарів на кінець місяця і на реалізовані у звітному періоді за статтями витрат обігу, що мають безпосереднє відношення до залишку товарів на кінець місяця:

1) сума витрат обігу, що відноситься до залишку не реалізованих на кінець місяця товарів, визначається як добуток множення суми вартості нереалізованих товарів і середнього відсотка витрат на перевезення, зберігання, підсортування, оброблення, пакування, передпродажну підготовку товарів, на сплату відсотків за користування фінансовими кредитами;

2) середній відсоток витрат обігу визначається відношенням суми витрат обігу на залишок товарів на початок місяця і витрат на перевезення, зберігання, підсортування, оброблення, пакування, передпродажну підготовку товарів, на сплату відсотків за користування фінансовими кредитами за звітний місяць до суми вартості реалізованих у звітному місяці товарів і залишку їх на кінець звітного місяця.

Витрати обігу, що відносяться до реалізованих товарів, щомісяця списуються під час визначення прибутку від реалізації товарів.