Основні етапи реалізації основних напрямів державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, Детальна інформація

\x19B2\x19B4

\x1A28\x1A2A

\x1B3C\x1B3E

\x1BB2\x1BB4

\x6100\x0324\x0A00\x1C38\x1C3A

\x1CA8\x1CAA

могою спеціальної медико-психологічної методики вивчення рівня невротизації (опитувальник Санкт-Петербурзького інституту ім.В.М.Бехтерєва). В зоні посиленого радіоекологічного контролю переважав такий рівень невротизації, який оцінюється як передпатологічний, передневротичний (27,8 6,1 і 9,5 4,5; р<0,05), тоді як виражених патологічних форм невротичних розладів не спостерігалось.

Таким чином, результати нашого дослідження суперечать даним офіційної статистики, де зазначається, що після Чорнобильсткої катастрофи в Україні не виявлено вірогідних змін рівня нервово-психологічної патології (2,с.14). Проте, при спеціально проведеному психологічному обстеженні школярів в зоні посиленого радіоекологічного контролю встановлено вірогідне переважання патологічних форм нервово-психічних розладів.

Чорнобильська катастрофа призвела в Україні до забруднення радіонуклідами з рівнем більше 1 Кі/км кв близько 35млн. га з населенням приблизно 5 млн осіб, при чому чверть з них - діти, організм в цілому і психіка яких є особливо чутливими до радіаційного впливу (2, с.13).

До недавнього часу в променевій патології основну увагу приділялося великим дозам загального опромінення ( більше 1 Гр), що викликали гостру променеву хворобу, яка безпосередньо загрожувала життю потерпілого ( Єрмолаєва-Маковська А.П.в співавт.1983). Оцінка впливу малих доз радіації залишається суперечливою.

Однак, протягом останніх років у світовій літературі простежується схилення в сторону визнання можливої шкідливої дії доз опромінення менших 5 сГр/рік (Коноплянников А.Т. в співавт.1983, Борисова В.В.1984).

Малими вважаються дози одноразової радіаційної дії, які не перевищують 100 Рад (1Гр). Але відносно до аварії на ЧАЕС такими слід вважати в основному дози, менші 20 Рад або 0,2 Гр (Брилліант М.Д. в співавт.1987.

Узагальнення результатів нашого дослідження свідчить про те, що радіаційне забруднення довкілля після аварії на ЧАЕС призвело до погіршення умов для повноцінного психічного розвитку дітей та підлітків. У зв`язку з цим особливої важливості набирає психологічне вивчення і виявлення граничних станів, тобто допатологічних змін у психічному стані дітей, які не досягли ступеня хвороби, але в значній мірі негативно впливають на психічний розвиток.

Оскільки фізичне здоров`я у значній мірі залежить від душевного стану, врівноваженості почуттів, своєчасного вирішення внутріособистісних конфліктів, від формування гармонійних стосунків, важливу роль відіграє попередження станів, які викликають надмірну емоційну напруженість.

Діти та підлітки, у яких виявляється підвищений рівень невротизації, емоційна нестабільність та негативні емоційні симтомокомплекси, становлять «групу ризику» відносно розвитку психічної ,психосоматичної патології та соціальної дезадаптації. Отже, можна зробити висновок , що відхилення в емоційній сфері являються своєрідними індикаторами впливу радіаційного забруднення довкілля на психічний розвиток школярів. Тому необхідно своєчасно виявити дітей, що потребують психологічної допомоги з метою психокорекційної роботи.

В світовій практиці ,вивчення впливу навколишнього середовища на здоров`я дитини, функціонування емоційної сфери, проводиться шляхом попереднього виявлення незначних відхилень та найбільш ранніх симптомів невротизації, які в значній мірі визначають стан здоров`я у подальшому житті особи (7,с.79).

Відповідно до завдань збереження психічного здоров`я дітей, що мешкають у зоні посиленого радіаційного контролю, нами визначені концептуальні підходи та розробляються програми психолого-педагогічної допомоги дітям «групи ризику».

ІІ. Результати психічного розвитку школярів, що мешкають в зоні посиленого РЕК.

2.1. В результаті за даними порівняльної характеристики показників проективної методики Д-Д-Л у школярів зони РЕК постежуються наступні показники.

За параметром "незахищеність" у вікових групах 7-13 р. достовірно переважають високі показники у порівнянні з котрольним. Паралельно наявні достовірні показники тривожності, яка присутня у дітей молодшого (6-10 р.) та середнього (11 і 14 р.) шкільного віку, відсутні високі показники тривожності у 12 і 13 р.

В той же час за даними тесту Люшера достовірно високий рівень емоційного напруження присутній саме в 13 р. і 6 р.

Висновок/коментарі ??

Ми вважаємо, що така ситуація може...??

Слід відзначити, що дані по інших симптомокомплексах спостерігається дещо краща ситуація. Так, показники симп-ксу недовіра до себе у дітей зони РЕК достовірно відрізняються лиш у 8 р. (2,3 ? 0,3 і 0,4 ? 0,2; t = 5,3) та 13 р. (4,1 ? 0,4 і 1,0 ? 0,2; t = 6,8). Однак, якщо брати до уваги, що дані вікові групи співвідносяться відповідно з молодшим та середнім шкільним віком, то є право стверджувати про присутністьт недовіри до себе у дітей початкових та середніх класів зони РЕК.

Наявність недовіри до себе у дітей і підлітків зони РЕК може бути пов'язана саме з проблемою неблагополучності екологічної ситуації, зокрема з інформацією про наслідки Чорнобильської катастрофи. Мається на увазі власна безпомічність, зневіра у своїх можливостях, зокрема в проблемі навчальної діяльності, у підлітків, яким виповнилося 3-4 роки в момент вибуху на ЧАЕС.

Фрейд - характеристика 3-4 віку!

Формування комплексів.....

Що стосується підлітків комплексу неповноцінності, то достовірні результати наявні в молодшому шкільному віці 7 і 8 років, відповідно 2,3 ? 0,3 і 0,7 ? 0,3 в контролі та 3,2 ? 0,4 і 1,4 ? 0,3 в контролі.

За параметрами "ворожість" і "конфліктність", достовірно високі показники також простежуються лише в молодшому шкільному віці (7-10 р.) і знижуються починаючи з 11 р.

При цьому ..... [стор. 5 ---]