Баланс ВАТ "Житомир-Авто" за 1998 рік, Детальна інформація

Провівши аналіз структури та динаміки балансів підприємства за 1998, 1999 та 2000 роки можна зробити слідуючи висновки про фінансовий стан підприємства.

Станом на кінець 1998 року спостерігається значне зростання грошових коштів підприємства (197.46%) (Див. таблицю 2.10). Проте питома вага їх в валюті балансу залишається дуже низькою (на початок року – 0.18%; на кінець року – 0.53%). На підприємстві відчувається значна не хватка грошових коштів, що вкрай негативно впливає на показники ліквідності підприємства. Також спостерігається негативна тенденція до зменшення грошових коштів підприємства (див. таблицю 2.10). Питома вага в валюті балансу їх становила: на кінець 1999 року – 0.45%; на кінець 2000 року – 0.47%.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності на кінець 1998 року складає 0.13 при нормативному значенні 0.25 – 0.35. В 1999 та 2000 році цей показник знижується ще більше і становить відповідно 0.06 та 0.07, що свідчить про неможливість погашення своїх зобов’язань в терміновому порядку, але з іншого боку, ймовірність того, що всі кредитори одночасно пред’являть свої борги, мала.

Цей коефіцієнт визначає спроможність підприємства швидко погасити свої зобов’язання ліквідними активами. Він показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена на дату складення звітності. Розраховується на основі співвідношення величин абсолютно ліквідних активів до величини поточної короткострокової заборгованості.

Ознакою погіршення ліквідності підприємства є зростання суми дебіторської заборгованості (див. таблицю 2.10) . Тільки у 2000 йде її зменшення (-56.6%). Сума дебіторської заборгованості на протязі досліджуваних років складає більш ніж 20% від суми оборотного капіталу, що є дуже негативною тенденцією і може свідчити про значні проблеми з розрахунками у споживачів послуг підприємства.

Вартість основних засобів підприємства зменшується і ця тенденція спостерігається на протязі всього досліджуваного періоду. Це відбувається тому, що обладнання не відповідає сучасним вимогам, технічний стан його незадовільний, керівництвом ВАТ "Житомир-Авто" було прийнято рішення про його реалізацію і списання .

Основні засоби мають найбільшу питому вагу у структурі балансу (див.Табл.2.7, Табл.2.8, Табл..2.9). це свідчить про гостру не хватку оборотних коштів на підприємстві, що ілюструє нам коефіцієнт поточної ліквідності.

Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів підприємства протягом року. Критичне значення цього коефіцієнта дорівнює 1. При значенні більше 1 на підприємстві спостерігається не хватка оборотних коштів. На АТ „Житомир – Авто” цей коефіцієнт дорівнює: 1998 – 2.74, 1999 – 2.88, 2000 – 1.33.

Як видно з даних наведених у таблицях 2.7, 2.8, 2.9, 2.10 підприємство є збитковим для покращення ситуації на підприємстві планується збільшити обсяг реалізації і скоротити запаси товарів за рахунок освоєння нових ринків збуту. -Планується посилити юридичну службу підприємства, покращити договірну та претензійно-позовну роботу. Ці заходи повинні привести до збільшення надходження грошових коштів.

Однією з важливих характеристик фінансової діяльності акціонерного товариства є його фінансова незалежність від зовнішних джерел. Коефіцієнт фінансової стабільності дорівнює: 1998 - 0.96, 1999 – 0.93, 2000 – 0.93 при нормативі 0.5, що свідчить про фінансову незалежність. Фінансовий стан Товариства за аналізуємий період характеризується як стійкий, при нормативі менше 0.5 на підприємстві цей показник становить: 1998 – 0.04, 1999 - 0.07, 2000 – 0.07.

В результаті проведеного аналізу ділової активності (див. Таблицю 2.11) ми бачимо, що тривалість обороту оборотних активів за 1998 та 1999 рік збільшилась, що свідчить про погіршення фінансового стану підприємства (кошти, вкладені в аналізуємому періоді в оборотні активи, проходять повний цикл і знову приймають грошову форму на 7 та 8 днів відповідно довше ніж в попередньому періоді). В результаті підприємство потребувало додаткових коштів для продовження виробничо – комерційної діяльності хоча б на рівні минулого періоду. Розрахувати величину додатково залучених в оборот коштів можна за наступною формулою:



Залучені кошти в оборот = (Виручка / 360) * (період обороту оборотних активів звітного періоду – період обороту оборотних активів попереднього періоду)



Таким чином, уповільнення обороту на 7 (1998 рік) та 8 (1999 рік)днів потребувало залучення додаткових коштів за один оборот в розмірі 30.92 тис. грн. (1998) та 665.26 тис. грн (1999). За даними таблиці 2.11 оборотність оборотних активів за звітний період склала відповідно 2.62 раза у 1998 році та 2.48 раза у 1999 році, значить за ці роки необхідно було додатково залучити коштів в сумі 1730.85 тис. грн. (30.92*2.62 + 665.26*2.48). Як показав аналіз пасиву балансів цього не було зроблено і підприємство виходило на кінець звітного періоду із значними збитками.

Дещо покращилась ситуація в 2000 році. Так за даними Таблиці 2.11 ми бачимо, що тривалість обороту оборотних активів суттєво зменшилась (на 52 дні). що свідчить про покращення фінансового стану підприємства. В результаті підприємство змогло додатково отримати за оборот 283.1 тис. грн.. а за рік підприємство додатково отримало 1089.94 тис. грн. (3.85 * 283.1). В наслідок чого на кінець року підприємство вийшло із значно кращими результатами ніж в попередніх роках.

Як видно з даних бухгалтерської звітності (див. Таблиці 2.1 – 2.3) підприємство не використовує кредити банків, а намагається обійтися власними коштами. В наслідок чого його платоспроможність знаходиться в повній залежності від об’єму і строків надання кредиту покупцям та їх добросовісності. Затримка в надходженні коштів від одного чи декількох крупних покупців може створити серйозні фінансові труднощі у підприємства.

Оскільки дебіторська заборгованість може являти собою, по суті, безкоштовний кредит покупцю, вона має по можливості „врівноважуватись” таким само безкоштовним кредитом поставників. Ясно, що чим більший період товарного обороту обслуговується капіталом кредитора. тим легше підприємству забезпечити свою платоспроможність.



Період погашення кредиторської заборгованості = Кредиторська заборгованість * 360 / Собівартість реалізації



Період погашення кредиторської заборгованості в розбивці по роках складає: 1998 – 42 дні; 1999 – 114 днів; 2000 – 111 днів.



Період погашення дебіторської = 360 / Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.



Період погашення дебіторської заборгованості в розбивці по роках складає: 1998 – 31 день; 1999 – 67 днів; 2000 – 25 днів.



З наведених розрахунків ми бачимо, що період погашення кредиторської заборгованості за аналізує мий період більший ніж період погашення дебіторської заборгованості. Це значить, що капіталом кредитора (по суті безкоштовним кредитом) обслуговується більший період операційного циклу, чим той період на протязі якого підприємство, в свою чергу, кредитує (безкоштовно) покупця.



Одною з основних вимог фінансового благополуччя підприємства є надходження грошових коштів, яке забезпечує покриття його обов’язків. Відсутність такого мінімально необхідного запасу грошових коштів свідчить про серйозні фінансові труднощі. Необосновано велика сума грошей на рахунку в свою чергу свідчить про упущену можливість їх вигідного розміщення та отримання додаткового прибутку. У зв’язку з чим виникає потреба оцінити раціональність управління грошовими коштами на підприємстві. З цією метою раціонально буде розрахувати коефіцієнт пласпроможності. Розрахунок даного коефіцієнту необхідний для того, щоб показати, наскільки в силу негативних факторів можуть бути скорочені надходження грошових коштів, щоб при цьому була можливість проводити необхідні платежі.