Київська Русь, Детальна інформація

Ремесло розвивалося як у структурі господарства феодалів, так і на вільній міській основі. У ХІІ-ХІІІ ст. посадські ремісники починають об'єднуватися в корпорації, подібні до ремісничих цехів країн Західної Європи. Свідченням цього є назви міських кінців (районів) - гончарський, теслярський, міських воріт - ковальські та ін., а також згадки письмових джерел про артілі городників, теслярів, мостників.

Стан сільського господарства і ремісничого виробництва визначав рівень розвитку торгівлі - як внутрішньої так і зовнішньої. Найбільшими торговельними комунікаціями були шляхи -"Грецький", який зв'язував Русь з балтійськими і чорноморськими ринками, "Соляний" і "Залозний", котрі вели в Галичину і на Кавказ. Шлях Київ - Галич - Прага - Регенсбург сполучав Київську Русь з країнами Центральної і Західної Європи. Для захисту торговельних

26

шляхів від половців неодноразово виступали з'єднані дружини руських князівств.

Основними торговельними партнерами Давньоруської держави були Візантія, Волзько-камська Булгарія, Хозарія, країни Арабського Сходу, скандінавські, центральні та західноєвропейські. Об'єм і рівень торговельних операцій був досить значним, про що свідчить існування купецьких об'єднань, що спеціалізувались на торгівлі з певними країнами, або певними видами товарів. У великих містах розташовувались торговельні двори іноземних купців. Широкою була практика кредитних операцій.

Торгівля викликала до життя грошовий обіг. Якщо на ранньому етапі на Русі оберталися арабські дірхеми, візантійські номісми і міліарісії, західноєвропейські динари, то з Х ст. карбуються свої гроші - срібники та златники, а у великих торговельних операціях використовується гривна.

Як бачимо, давньоруські міста були значними центрами внутрішньої і міжнародної торгівлі, розвинутих ремесел. Це забезпечувало поступальний розвиток всієї держави. Напередодні монголо-татарської навали Давньоруська держава досягла високого європейського рівня, але цей поступ був насильно зупинений.

27

Список використаних джерел та літератури Джерела

1. Історія України в документах і матеріалах. - Т.1: Київська Русь і феодальні князівства ХІІ-ХІІІ ст. - К.: АН УРСР, 1939. - 293 с.

2. Києво-Печерський патерик // Художественная проза Киевской Руси XI-XIII вв. - М.: АН СССР, 1957. - С.147-226.

3. Повесть временньїх лет. 4.2. - М.-Л.: АН СССР, 1950. - 404 с.

4. Правда Русская. Т.П: Комментарии.-М.-Л.: АН СССР, 1947. - 863 с.

5. Хрестоматія з історії Української РСР: В 2-хт. - Т.1. - К.: Рад. школа, 1959.

- 747 с.

Монографії. Статті.

6. Археологія Української РСР. Т.З. - К.: Наук.думка, 1975. - 456 с.

7. Брайчевський М.Ю. Скарби знайдені і незнайдені. - К.: Наук.думка, 1992.

- 85 с.

8. Греков Б.Д. Київська Русь. - К.: Рад.школа, 1961. - 500 с.

9. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. - К., 1990. - 524 с.

10. Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11-ти т., 12 кн. - К.: Наук.думка,

- Т.2: ХІ-ХІІІ вік. - 1992. - 633 с.; Т.З: До року 1340. - 1993. - 592 с.

11. Грушевський М.С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя. - К.: Наук.думка, 1991. - 560 с.

12. Довженок В.Й. Військова справа в Київській Русі. - К.: АН УРСР, 1950. -86 с.

13. Довженок В.Й. Землеробство древньої Русі: До середини XIII ст. - К.: АН УРСР, 1961. -267с.

14. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. - Львів: Світ, 1991. - 576 с.

15. Дубиняк Р., Цибаняк П. Грошова система в Україні за княжих часів: ІХ-ХІІІ ст. //Київська старовина. - 1992. - N 4. - С.52-56.

16. Ємченко О. Як ходили "із варяг в греки": Про водний трактат, який за часів Київської Русі єднав Європу з Азією // Київська старовина. - 1992.

- N 2. - С.93-96.