Творчість Альбера Камю, Детальна інформація

B – D

C - D

ІІІ. Правило логіки висловлювань:

МР.







Введення і усунення еквіваленції (ВЕ, УЕ)



Правило експортації і імпортації

(введення кон’юнкції)

(УК).

Лекція: Індуктивні умовиводи

План

Поняття індукції. Повна індукція.

Неповна індукція. Популярна індукція.

Наукова індукція.

1. Логічний перехід від знання про окремі явища до узагальненого знання здійснюється в формі індуктивного умовиводу, чи індукції (лат. industio - наведення).

Індуктивним є умовивід, в якому на основі належності ознаки окремим предметам чи частинам деякого класу роблять висновок про його належність класу в цілому.

Основна функція індуктивних виводів в процесі пізнання – генералізація, тобто отримання загальних суджень. В залежності від повноти і закінченості емпіричного дослідження розрізняють два види індуктивних умовиводів: повну і неповну індукцію.

Повна – умовивід, в якому на основі належності кожному елементу чи частині класу певної ознаки робиться висновок про приналежність ознаки класу в цілому.

Повна індукція

S1 має ознаку Р

S2 ---//---- P

…………….

Sn ---//--- P

S1, S2, …, Sn – елементи (частини) класу К.

Всім предметам класу К притаманна ознака Р.

Ці умовиводи мають справу лише із закритими класами (число дозволяє реєструвати). Тут повнота інформації про кожний елемент класу є достатньою підставою для логічного перенесення ознаки на весь клас. Тому вивод в умовиводі повної індукції носить демонстративний характер. Істинність засновків – істинність висновку.

2. Неповна індукція – це умовивід, в якому на основі належності ознаки деяким елементам чи частинам класу робиться висновок про її належність класу в цілому (поля пшениці).