Творчість Альбера Камю, Детальна інформація
Творчість Альбера Камю
Може, М є причиною d.
(3) Поєднаний метод – є комбінацією двох перших методів, де виявляють як схоже в різному, так і різне в схожому.
АВС --//-- d
MFB --//-- d
MBC --//-- d
AC не --//-- d
MF не --//-- d
МС не --//-- d
Може, В є причиною d.
(4) Метод застосовується при аналізі випадків, в яких має місце видозмінення одного з передуючих обставин, яке супроводжується видозміною досліджуваної дії. АВС – обставини передуючі, 1, 2, ..., n - степінь зміни цих обставин, то :
AВC1 викликає d1
АВС2 --//-- d2
АВСn --//-- d n
Може, C є причиною d.
Метод залишку
1) АВС викликаэ хуz
2) A --//-- x
3) B --//-- y
C --//--z 1) ABC --//-- abcd
2) A --//-- a
3) B --//-- b
4) C --//-- c
Напевно, існує деякий Х, який викликає d
Особливим видом умовиводів неповної індукції є статистичне узагальнення – умовивід неповної індукції, в якому встановлена в засновках кількісна інформація про частоту певної ознаки в досліджуваній групі (взірці) переносить в висновку на всю множину явищ такого роду (хуліганство – частота – в стані оп’яніння 95% і 5% , отже, частота хуліганств на 95% із-за алкоголю).
Лекція: Взаємозв’язок індукції та дедукції
в процесі міркування (ІV).
План
Взаємозв’язок індукції та дедукції.
Практичне значення цієї залежності.
1. Індукція і дедукція у процесі пізнання знаходяться в нерозривному зв’язку і єдності. Взаємозв’язок індукції і дедукції забезпечує логічну можливість міркування при застосуванні методів, а точність вираженого в засновках знання визначає степінь обґрунтованості отримуваних висновків. Наприклад, розглянуті методи встановлення причинних зв’язків по своїй логічній структурі відносяться до складних міркувань, в яких власне індуктивні узагальнення будуються за допомогою дедуктивних виводів. Спираючись на властивості причинного зв’язку, дедукція виступає логічним засобом елімінації (виключення) випадкових обставин, тим самим вола логічно коректує: направляє індуктивне узагальнення. Щоб здобути дедуктивний висновок, треба мати загальне положення, більший засновок. Але загальне положення не дане нам у готовому вигляді, воно є результатом дослідження і узагальнення одиничних фактів. Але і під час дослідження і потім узагальнення часткових фактів ми обов’язково орієнтуємось на те чи інше загальне положення, яке є наслідком дедукції.
(3) Поєднаний метод – є комбінацією двох перших методів, де виявляють як схоже в різному, так і різне в схожому.
АВС --//-- d
MFB --//-- d
MBC --//-- d
AC не --//-- d
MF не --//-- d
МС не --//-- d
Може, В є причиною d.
(4) Метод застосовується при аналізі випадків, в яких має місце видозмінення одного з передуючих обставин, яке супроводжується видозміною досліджуваної дії. АВС – обставини передуючі, 1, 2, ..., n - степінь зміни цих обставин, то :
AВC1 викликає d1
АВС2 --//-- d2
АВСn --//-- d n
Може, C є причиною d.
Метод залишку
1) АВС викликаэ хуz
2) A --//-- x
3) B --//-- y
C --//--z 1) ABC --//-- abcd
2) A --//-- a
3) B --//-- b
4) C --//-- c
Напевно, існує деякий Х, який викликає d
Особливим видом умовиводів неповної індукції є статистичне узагальнення – умовивід неповної індукції, в якому встановлена в засновках кількісна інформація про частоту певної ознаки в досліджуваній групі (взірці) переносить в висновку на всю множину явищ такого роду (хуліганство – частота – в стані оп’яніння 95% і 5% , отже, частота хуліганств на 95% із-за алкоголю).
Лекція: Взаємозв’язок індукції та дедукції
в процесі міркування (ІV).
План
Взаємозв’язок індукції та дедукції.
Практичне значення цієї залежності.
1. Індукція і дедукція у процесі пізнання знаходяться в нерозривному зв’язку і єдності. Взаємозв’язок індукції і дедукції забезпечує логічну можливість міркування при застосуванні методів, а точність вираженого в засновках знання визначає степінь обґрунтованості отримуваних висновків. Наприклад, розглянуті методи встановлення причинних зв’язків по своїй логічній структурі відносяться до складних міркувань, в яких власне індуктивні узагальнення будуються за допомогою дедуктивних виводів. Спираючись на властивості причинного зв’язку, дедукція виступає логічним засобом елімінації (виключення) випадкових обставин, тим самим вола логічно коректує: направляє індуктивне узагальнення. Щоб здобути дедуктивний висновок, треба мати загальне положення, більший засновок. Але загальне положення не дане нам у готовому вигляді, воно є результатом дослідження і узагальнення одиничних фактів. Але і під час дослідження і потім узагальнення часткових фактів ми обов’язково орієнтуємось на те чи інше загальне положення, яке є наслідком дедукції.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021