/   Реферати  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Бібліотека   Портфель   Замовлення  
Mobile  Mac  Linux  Windows  Партнерам і рекламодавцям  Зона зареєстрованих користувачів  Результати пошуку  Форум  Новини  Новини  Події  Куплю/продам  Кlubніка  МегаДОСТУП  Новини сайту  Про проект  Зворотній зв`язок  Рекламодавцям  Контакт 

Історія соціологічної думки України, Детальна інформація

Тема: Історія соціологічної думки України
Тип документу: Реферат
Предмет: Соціологія
Автор: basst@online.com.ua
Розмір: 0
Скачувань: 4137
Скачати "Реферат на тему Історія соціологічної думки України"
Сторінки 1   2   3  
Міністерство освіти і науки України

Коледж електронних приладів

Національного технічного університету нафти і газу

РЕФЕРАТ

на тему:

“Історія соціологічної думки України”

Виконала:

студентка групи

м. Івано-Франківськ

2003 р. ЗМІСТ



Історичні джерела 3

Початок української соціології 10

Список використаної літератури 15

1. Історичні джерела

Витоки соціологічної думки в Україні сягають у сиву давнину, беручи свій початок у княжій добі (ІХ – ХІІІ ст.), і тісно пов’язані з буттям українського народу, з його історичною долею, з формуванням української державності. Тому її характерною особливістю є ідеї свободи і справедливості, добра і правди. Усе це батрацтво ідей становить теоретичну основу, на якій виростають вимоги соціального визволення, утвердження справедливого демократичного ладу, національної незалежності. Український народ у своїй історії не дуже тішився свободою, а іноді ще й голодував, і то смертельно голодував. Тим-то визвольною і основоположною ідеєю в українській соціально-політичній думці є свобода – ідея, яка породилася буттям народу і стала філософським ядром його демократизму.

Теоретична думка у період Київської Русі спрямовувалася на розв’язання питань у сфері релігії та моралі, соціології і політики.

У ХІ-ХІІ ст. в Київській Русі відбулося формування феодального суспільства і, звісно, стали розвиватися держава і право, політичні погляди, наука, література, філософія, тощо. Надзвичайно важливу роль у цьому процесі, як і усьому житті, відігравало християнство, яке сприяло розвиткові духовного життя, економічних і культурних зв’язків Київської Русі з Візантією та іншими європейськими країнами.

У Х-ХІІ ст. з’являються перші літературні твори: “слова”, “Повчання”, “проповіді”, а також “патерики”, “житія святих”, що складалися для поширення християнства і прославлення князів, бояр, монахів. Водночас вони містили відомості про соціальні відносини, побут та культуру того часу та опосередковано відбивали настрої різних верств.

Одним з найдавніших документів русько-української писемності, в якому робилися спроби обґрунтувати ідеї та настрої люду, був дидактико-теологічний твір першого київського митрополита Іларіона “Слово про закон і благодать” (ХІ ст.), в якому спростовувалися твердження про існування у світі певного “богообраного народу”, відкидаються ідеї “всепоглинаючої” імперії церкви, віддається похвала великому князеві Володимирові і славиться хрещення України.

Соціологічними та суспільно-політичними ідеями були пройняті також літописи. “Повість минулих літ” (ХІІ) літопис Нестора, де подаються відомості про діяльність князів, про народне повстання у Київській Русі, про боротьбу із зовнішніми ворогами.

Талановитим світським письменником того періоду був князь Володимир Мономах, який залишив нащадкам один із найвизначніших творів – “Повчання своїм дітям” (ХІІ ст.). Мономах застерігав своїх синів-князів не тільки не чинити самим, а й забороняти іншим творити беззаконня. Він повчав, що князь повинен бути для своїх підданих не лише справедливим, згідно з законом, а й гуманним, милосердним.

Важливе значення для пізнання соціального життя в давній Україні має пам’ятка біографічного писемства “Печерський Патерик”, в якому оповідається про життя-подвиг і чудо печерських ченців Києво-Печерської лаври, що була тоді основним центром культури.

Із занепадом політичного значення Київської держави видатну роль починає відігравати Галицько-Волинська держава. Створюється “Галицько-волинський літопис”, який доповнює третю частину “Іпатіївського збірника”. Авторами його були високоосвічені особи, добре обізнані із західноєвропейськими джерелами, які твердо стояли на позиції збереження єдності Русі на чолі з великим князем Володимиром Мономахом. Даний літопис є головним джерелом вивчення соціологічного життя західних областей тогочасної української держави, різних верств населення.

Виняткове значення для протосоціології має складена на підставі норм українського звичаєвого права законодавча пам’ятка “Руська правда” Ярослава Мудрого. Це збірка законів князя Ярослава і його послідовників, яка лягла в основу Литовських статутів і законодавств за гетьманської доби.

Монголо-татарська навала у середині ХІІ ст. і наступне 150-річне панування Золотої орди призвели до занепаду соціально-економічного, політичного і культурного життя в Україні.

У 1387 році закінчується державне існування Галицько-Волинська держава, якою оволоділи поляки, що призвело до наступного ополячення українських провідних верств.

Все ХV і наступне століття сповнені важкою і нерівною боротьбою українського народу. Ні литовський, ні польський уряд, який контролював значну територію України, не були в змозі організувати оборону українських земель від татарського поневолення. Це змушені були робити самі люди, що, і привело до виникнення козацтва, яке стало оплотом оборони України від татар, а також проти колоніального гніту польської шляхти в Україні, насильної полонізації.

В останню чверть ХVI та в першій половині XVII ст. з’являлося чимало науково-теологічних трактатів та історико-соціальних памфлетів, відкритих листів, послань, збірок документальних матеріалів тощо.

У плеяді полемістів виділявся автор “Апокрисиса”, що виступав під псевдонімом Христофор Філарет – людина світська, дрібний шляхтич. В “Апокрисисі” (1597 р.0 у релігійній формі відстоюється ідея рівності людей незалежно від місця і становища у житті, дотримання монархом прав і свобод народу, суспільного договору і природних прав. Філарет став на захист широких верств народу в їхній боротьбі проти соціально-економічного та національно-релігійного гніту.

Сторінки 1   2   3  
Коментарі до даного документу
Додати коментар