Векселі, Детальна інформація

Виходячи з цього, можна говорити про те, що в момент погашення виданого векселя векселедавець може відбити виниклу раніше різницю (у нашому прикладі - 20 грн.) у декларації про прибуток по рядку 29.4 додатку 3.

Розглядаючи обіг векселя далі, проаналізуємо ситуацію, коли вексель був отриманий за індосаментом за товар (роботи, послуги, гроші) і проданий третій особі за товар (роботи, послуги, гроші). У цьому випадку має місце торгівля цінними паперами, а отже, сума дисконту повинна бути відбита в податковому обліку - в окремому обліку фінансових результатів з торгівлі цінними паперами. Хоча ця сума у валові витрати ніколи не потрапить, але цілком можливо зменшить доходи майбутніх періодів від здійснення операцій із цінними паперами, а відповідно і підлягаючий сплаті податок на прибуток.

2. Податок на додану вартість.

Законом України «ПРО внесення змін у деякі законодавчі акти України з метою стимулювання інвестиційної діяльності» від 15.07.99 р. № 977-ХП були внесені зміни в Закон про ПДВ, що, зокрема, торкнулися і проблем законодавчого врегулювання оподаткування ПДВ деяких операцій із використанням векселя. Цим Законом стаття 4 Закону про ПДВ була доповнена пунктом 4.8, цілком присвяченим розрахункам із використанням векселя, яким, зокрема, визначається база оподатковування за операціями з продажу товарів під забезпечення векселів покупця.

У випадку якщо платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що є об'єктом оподатковування, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або перекладного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподатковування є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг) без урахування дисконтів або інших знижок із номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (робіт, послуг), збільшена на суму відсотків, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя (абзац 1 п. 4.8 ст. 4 Закон проП ПДВ).

Виходячи з цього, якщо продавець одержує від покупця вексель, то базою оподатковування є договірна вартість товарів (робіт, послуг). Крім того, для продавця (векселедержателя) вона підлягає збільшенню на суму відсотків за векселем (нарахованих або підлягаючих нарахуванню). Як відомо, у векселі можуть бути зазначені відсотки у випадку, якщо він виписаний векселедавцем і підлягає оплаті в строк по пред'явленню або в стільки-то часу від пред'явлення, тобто в момент видачі неможливо вірогідно знати, яка сума відсотків підлягає нарахуванню. Тому на дату погашення векселя (саме ця дата може бути визначена моментом нарахування відсотків) векселедавець буде змушений визначити суму ПДВ, що припадає на розмір нарахованих відсотків.

Вище ми роздивилися положення Закону про ПДВ, що стосуються оподатковування операцій по продажі товарів із використанням векселя в якості забезпечення. Але, як відомо, довгий час не вгасала дискусія щодо нарахування ПДВ на номінальну суму самого векселя.

Відповідь на дане питання містить третій абзац п. 4.8 ст. 4 Закону про ПДВ, яким передбачено, що векселя отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку незалежно від видів операцій, по котрим такі векселі використовуються.

Саме остання фраза третього абзаца п. 4.8 ст. 4 Закону про ПДВ дає підставу вважати, що отримані, але не оплачені, або видані, але не оплачені векселя податком із додаткової вартості при здійсненні будь-які операції не оподатковуються. При цьому база оподаткування у продавців товарів (робіт, послуг) визначається у відповідності із пунктом 4.8 Закону про ПДВ.

Так, не викликає особливих труднощів оподаткування операцій, при яких номінальна вартість векселя відповідає заборгованості, що погашується за його допомогою, і за умови, що застосування векселів не пов’язано з операціями з продажу товарів за “касовим методом” В інших випадках у платників податків з’являються баготочисельні питання.

Раздивимося декілька таких ситуацій, що виникають на практиці.

Вексель погашується із дисконтом.

Припустимо, векселедатель отримав товар на суму 120 тис.грн. (до податкового кредиту була включена сума 20 тис. грн.) і видав на цю суму вексель. Пред’явлений останнім векселедержателем вексель був погашений їм в сумі 90 тис.грн. Чи необхідно сторнувати податковий кредит у відповідності із реально понесеними затратами?

Для сторнування податкового кредиту законодавчих підстав немає.

Сторнування податкового кредиту було б необхідно, якби продавець товарів зменшив податкові зобов'язання і видав векселедавцю розрахунок коригування сум податкових зобов'язань до податкової накладної. Але в продавця база оподатковування (договірна вартість) не змінюється (п. 4.8 Закону про ПДВ).

Існує ще одна можлива підстава для зменшення податкового кредиту - це зменшення сум валові витрат, пов'язаних із придбанням товарів. У даному випадку в покупця цього не відбувається Після видачі векселя заборгованість векселетримача за отримані товари заміняється заборгованістю за векселем. Зобов'язання за векселем існує не перед продавцем товарів, а перед тим особою, що у дійсний момент є векселетримачем і пред'являє вексель до платежу. Векселедатель сплачує вексельну суму, яка вже не містить ПДВ. Якщо ця сума меньша за номінальну вартість векселя, то різниця являє собою прибуток векселедателя і включається у відповідності із пунктом 7.6 Закону про прибуток до валового доходу останього.

Крім того, пунктом 4.8 Закону про ПДВ визначено, що дісконт не виднімається у продавця товарів із бази оподаткування, тобто не впливає на суму податкових зобов’язань з ПДВ. Отже, він не повинен впливати і на суму податкового кредиту у покупця.

2. Вексель "погашається" зустрічним постачанням товарів, робіт, послуг.

У випадку якщо платник податку здійснює за згодою векселедержателя зустрічне постачання товарів (робіт, послуг) замість грошового погашення суми боргу, зазначеного у векселі, базою оподатковування є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг) без урахування дисконтів або інших знижок із номіналу такого векселя, а по процентних векселях - договірна вартість таких товарів (робіт, послуг), збільшена на суму відсотків, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані, на суму номіналу такого векселя (абзац 2 п. 4.8 ст. 4 Закон проП ПДВ).

Тому у випадку «погашення» векселя не коштами (і навіть не обов'язково першому векселетримачу), а постачанням товарів, база оподатковування аналогічна базі оподатковування при реалізації товару під забезпечення виданого векселя.

Припустимо, векселедавець одержав товар (Т1) на суму 120 000 грн. і виписав на ту ж суму вексель Договором передбачено, що вексель буде "погашений" зустрічним постачанням товару (ТЗ).

Які особливості виникнення, податкових зобов'язань і податкового кредиту у векселетримача?

Якщо договором передбачено, що видані вексель буде "погашений" шляхом зустрічного постачання, податкові зобов'язання варто нарахувати вже при одержанні товарів Т1, у забезпечення яких видається вексель, Податковий кредит виникає при здійсненні заключної операції, тобто на дату зустрічного постачання. 6 цьому випадок оспорювати "бартерність" зазначених операцій неможливо, оскільки відсутні грошові розрахунки (векселедавець як продавець товарів TS не одержує коштів на розрахунковий рахунок).

3. Вексель використовується в операціях м продажу товарів, по яких ПДВ начисляється по "касовому" методі.

Так, відповідно до п. 11.11 ст. 11 Закону про ПДВ «до 1 січня 2001 року платники податку, що продають вугілля і вугільні брикети, електричну і теплову енергію, газ, надають послуги по водопостачанню (каналізації), технічному обслуговуванню ліфтів і систем протипожежної безпеки в житловому фонді... застосовують засіб податкового обліку, при якому датою виникнення податкових зобов'язань з продажу зазначених товарів (послуг) є дата зарахування коштів на банківський рахунок або в касу такого платника податку або одержання інших видів компенсації вартості таких товарів (послуг), а датою виникнення права на податковий кредит... є дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату таких товарів (послуг) або надання інших видів компенсацій в оплату товарів (послуг), вартість яких включається до складу валових витрат виробництва (обігу) таких платників податку або підлягає амортизації. У споживачів зазначених товарів (послуг), зареєстрованих у якості платників цього податку, датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів із їхнього банківського рахунку в оплату таких товарів (послуг) або надання інших видів компенсацій їхньої вартості».

Виникає питання: як повинні визначатися моменти виникнення податкових зобов'язань і права на податковий кредит при використанні в таких операціях векселя?

Як відомо, після видачі векселя заборгованість за товари (работи, послуги) замінюється заборгованістю за векселем в загальній сумі, яка не містить ПДВ: отримавши вексель, продавець отримує розрахунок за товари (работи, послуги). Однак дата отримання, видачі (передачі) векселя у Законі про ПДВ не пов’язується ні з датою виникнення податкових зобов'язань, ні з датою одержання права на податковий кредит.

Таким чином, датою виникнення податкових зобов'язань у продавця товарів (робіт, послуг), при продажі яких нарахування ПДВ відбувається за "касовим" методом, є:

при погашенні векселя - дата зарахування на його розрахунковий рахунок коштів (здійснення заліку заборгованостей);

при передачі векселя по індосаменті - дата передачі векселя для погашення кредиторської заборгованості перед постачальником (дата підписання документа про зміну форми розрахунків із постачальником). Компенсацією вартості товарів у даному випадку буде бути погашення кредиторської заборгованості.