Сутність та методи процесу управління, Детальна інформація
Сутність та методи процесу управління
виробничий профіль підприємства;
обсяги виробництва продукції
рівень спеціалізації
місце знаходження підприємства
Загальна структура
Будь-яке підприємство – це сукупність не тільки виробничих підрозділів. Поряд з виробничою існує і поняття загальної структури підприємства.
Загальну структуру утворює сукупність всіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємства.
Підприємство очолює директор. Перши заступником підприємства є головний інженер. Економічну службу очолює головний економіст.
2. Організаційна структура управління
У відповідності з виробничою структурою підприємства формуються органи управління дільниць, цехів та підприємств в цілому. Одночасно з цим поділ праці в сфері управління зумовлює відокремлення однорідних робіт за функціями управління та зосередженням цих робіт у підрозділах апарату управління.
2.1. Поділ управління
Управлінських персонал підприємства поділяється на лінійний та функціональних.
Лінійний персонал забезпечує безпосереднє керівництво виробництвом.
Функціональний допомагає лінійним керівництвом використовувати функції управління своїми підрозділами.
Між лінійними керівництвами і посадовими особами апарату управління виконують певні організаційні відносини. Сукупність лінійних і апаратних органів управління та відносини між ними утворюють систему управління підприємством.
2.2. Організаційна система управління будь-яким суб’єктом господарюванням – це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів.
Дедалі характернішим для організаційної структури стає їх нетривалість і нестійкість.
На великих підприємствах вона змінюється кожні 5 років, на малих – щороку. Тому при виборі структури рекомендується враховувати такі важливі фактори, як невизначеність середовища, складність продукції, поведінка споживача, фактор часу та ін. Внаслідок постійної мінливості середовища, зумовленої динамізмом підприємницької діяльності, збільшенням конкуренції і ризику, головними критеріями здатності фірми до виживання є гнучкість і адаптивність, здатність до інновації.
При створенні підприємницької організації, крім гнучкості і адаптивності, враховують і інші важливі критерії вибору структури (таб.1.).
Організаційна структура підприємства ринкової економіки порід із гнучкістю, адаптивністю, та здатністю до інновацій повинна мати такі переваги, як керованість і підприємницький дух. Саме ці якості, разом узяті, зумовлюють тісну взаємодію формальної і неформальної структур.
Доповнюючи формальну структуру., неформальна бере на себе невирішені нею проблеми, формує нові комбінації людей, які враховують інтереси кожного.
Неформальна структура не тільки доповнює формальну, а й є джерелом багатьох проблем. Насамперед, це формування системи цінностей, стимулів, ролей, які не завжди збігаються з цілями підприємства. Тому із самого початку потрібно організуватися на необхідність збільшення цих двох структур. Тільки так можна досягнути успіху.
В організаційній структурі управління кожний її елемент (виробничий чи управлінський підрозділ) має своє певне місце та відповідні зв’язки, які і забезпечують їх взаємодію. Наведенні елементи системи управління поділяються на лінійні, функціональні та між функціональні.
Лінійні зв’язки виникають між підрозділами та керівництвами різних рівней управління.
Функціональні зв’язки характеризують взаємодію керівників, що виконують певні функції на різних рівнях управління.
Міжфункціональні зв’язки мають місце між підрозділами одного і того ж рівня управління.
Таблиця 1. Характеристики організаційних структур
Цілі та завдання структури Ступінь відповідності організаційним категоріям
лінійне функціонування управління по продукту управління по проекту вечурні форми
Одержання фундаментальних результатів В С Н;С Н
обсяги виробництва продукції
рівень спеціалізації
місце знаходження підприємства
Загальна структура
Будь-яке підприємство – це сукупність не тільки виробничих підрозділів. Поряд з виробничою існує і поняття загальної структури підприємства.
Загальну структуру утворює сукупність всіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємства.
Підприємство очолює директор. Перши заступником підприємства є головний інженер. Економічну службу очолює головний економіст.
2. Організаційна структура управління
У відповідності з виробничою структурою підприємства формуються органи управління дільниць, цехів та підприємств в цілому. Одночасно з цим поділ праці в сфері управління зумовлює відокремлення однорідних робіт за функціями управління та зосередженням цих робіт у підрозділах апарату управління.
2.1. Поділ управління
Управлінських персонал підприємства поділяється на лінійний та функціональних.
Лінійний персонал забезпечує безпосереднє керівництво виробництвом.
Функціональний допомагає лінійним керівництвом використовувати функції управління своїми підрозділами.
Між лінійними керівництвами і посадовими особами апарату управління виконують певні організаційні відносини. Сукупність лінійних і апаратних органів управління та відносини між ними утворюють систему управління підприємством.
2.2. Організаційна система управління будь-яким суб’єктом господарюванням – це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів.
Дедалі характернішим для організаційної структури стає їх нетривалість і нестійкість.
На великих підприємствах вона змінюється кожні 5 років, на малих – щороку. Тому при виборі структури рекомендується враховувати такі важливі фактори, як невизначеність середовища, складність продукції, поведінка споживача, фактор часу та ін. Внаслідок постійної мінливості середовища, зумовленої динамізмом підприємницької діяльності, збільшенням конкуренції і ризику, головними критеріями здатності фірми до виживання є гнучкість і адаптивність, здатність до інновації.
При створенні підприємницької організації, крім гнучкості і адаптивності, враховують і інші важливі критерії вибору структури (таб.1.).
Організаційна структура підприємства ринкової економіки порід із гнучкістю, адаптивністю, та здатністю до інновацій повинна мати такі переваги, як керованість і підприємницький дух. Саме ці якості, разом узяті, зумовлюють тісну взаємодію формальної і неформальної структур.
Доповнюючи формальну структуру., неформальна бере на себе невирішені нею проблеми, формує нові комбінації людей, які враховують інтереси кожного.
Неформальна структура не тільки доповнює формальну, а й є джерелом багатьох проблем. Насамперед, це формування системи цінностей, стимулів, ролей, які не завжди збігаються з цілями підприємства. Тому із самого початку потрібно організуватися на необхідність збільшення цих двох структур. Тільки так можна досягнути успіху.
В організаційній структурі управління кожний її елемент (виробничий чи управлінський підрозділ) має своє певне місце та відповідні зв’язки, які і забезпечують їх взаємодію. Наведенні елементи системи управління поділяються на лінійні, функціональні та між функціональні.
Лінійні зв’язки виникають між підрозділами та керівництвами різних рівней управління.
Функціональні зв’язки характеризують взаємодію керівників, що виконують певні функції на різних рівнях управління.
Міжфункціональні зв’язки мають місце між підрозділами одного і того ж рівня управління.
Таблиця 1. Характеристики організаційних структур
Цілі та завдання структури Ступінь відповідності організаційним категоріям
лінійне функціонування управління по продукту управління по проекту вечурні форми
Одержання фундаментальних результатів В С Н;С Н
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021