Посередництво в соціальній взаємодії, Детальна інформація

посередникам (ті, через кого здійснюється обмін посланнями між учасниками конфлікту);

спеціальним посланцям (ті, хто назначений для передачі конкретного послання від імені однієї із сторін конфлікту).

На відміну від своїх більш формальних аналогів, неформальні треті сторони зазвичай діють за сценою.

У посередництві існують чотири базисні стратегії :

вирішення проблеми, яке ще називають інтеграцією (передбачає пошук взаємовигідного рішення, яке задовольнить обидві сторони);

компенсація (передбачає обіцянку винагороди за здійснені сторонами поступки або досягнуті ними домовленості);

тиск (передбачає примус сторін до поступок або згоди, що досягається покаранням або погрозою покарання);

бездіяльність(свідоме прагнення до того, щоб сторони конфлікта самі його владнали).

Вирішення конфліктів – складна процедура. Конфліктні ситуації виникають інколи з дрібниць, а інколи через великі складнощів. Вирішення конфліктів – велике мистецтво. Проте, важливо, щоб в процесі оволодіння цим мистецтвом ми допустили обмаль помилок.

VI. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Ващенко И.В., Гиренко С.П., Хамалян Р.А. Общая конфликтология: Учеб. Пос. / Под общей ред. А.Г.Антоновой. – Харьков: ООО “Модель Вселенной”, 2000. – 512с.

Городяненко В.Г. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.Г. Городяненка – К.: Видавничий ценр «Академія», 2002. – 560 с. (Альма-матер).

Дмитриев А.В. Конфликтология: учебное пособие. – М.: Гардарики, 2003.- 320 с.

Закон України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) ”.

Пірен М.І. Основи конфліктології: Навчальний посібник. – К., 1997. – с. 378.

Рубин Дж., Пруйт Д., Ким Хе Сунг. Социальный конфликт: эскалация, тупик, разрешение. – СПб: прайм – ЕВРОЗНАК, 2001. – 352 с. (Секреты психологии).

Скот Д.Г. Конфлікти. Шляхи їх подолання. К., 1991.

Сулимова Т.С. Социальный конфликт: возникновение и методы разрешения // Проблемы теории и практики управления. 1991, №1.

Захист курсової.

Посередництво у соціальній взаємодії – це форма втручання у соціальний конфлікт, коли трєтя сторона (посередник) допомагає конфліктуючим сторонам дійти добровільної згоди. Кожна з конфліктуючих сторін має власні інтереси, потреби, цінності, власну точку зору на те чи інше питання саме під час зіткнення цих інтересів і виникає конфлікт, якийзумовлює необхідність появи третьої сторони (посередника).

Посередник у першу чергу психолог (не обов’язково професійний), тому ця людина повина мати такі якості як:

емоційна стабільність,

особистісна зрілість і соціальна відповідальність,

компетентність,

розвинуті комунікативні навички, щира манера спілкування,

небайдужість, зацікавленість в конструктивній взаємодії сторін конфлікта.

Бажано щоб посередник мав авторитет у сторін, за допомогою якого він зможе контролювати перебіг подій, високий соціальний статус і досвід успішного посередництва.

Посередники можуть виконувати формальні та неформальні ролі.

Формальні ролі виконують:

медіатори (ті, хто допомагає головним дійовим особам досягти добровільної згоди, як наприклад Генеральний секретар ООН Перес де Куел’яр протягом декількох місяців, що передували війні у Персидській затоці);