Стратегічне планування, Детальна інформація

Джерела більшості проблем в підприємстві можуть бути в остаточному підсумку виявлені в людях. Якщо підприємство має кваліфікованих співробітників і керівників із добре мотивованими цілями, воно в стані визначення різноманітних альтернативних стратегій. У противному випадку варто домагатися поліпшення роботи, тому що дана слабість із найбільшою можливість буде наражати на небезпеку майбутню діяльність організації.

Аналіз внутрішнього середовища товариства “Дятьківці” по найважливіших напрямках його діяльності проведено в 2 розділі даного курсовогоного дослідження.

На наступному етапі розробки стратегічного розвитку товариства визначаються: визначальна стратегія та система стратегій, що забезпечують реалізацію визначальної стратегії. При цьому обирається визначальна стратегічна модель розвитку підприємства, яка в найбільшій мірі відповідає можливостям цього розвитку.

На основі проведеного економічного та маркетингового дослідження, керівництво та основні служби ВАТ “Дятьківці” дійшли висновку, що в сучасних умовах найбільш доцільною є стратегія “обмежений ріст”. Стратегічною альтернативою, якої притримуються більшість підприємств, є обмежений ріст. Для стратегії обмеженого росту характерно встановлення цілей від досягнутого, скоригованих з урахуванням інфляції. Стратегія обмеженого росту застосовується в зрілих галузях промисловості зі статистичною технологією, коли організація в цілому задоволена своїм становищем, але хоче його удосконалити. Визначальна стратегія конкретизується в стратегіях, що відображають певний напрямок розвитку підприємства. Разом вони утворюють систему конкретних стратегій, що забезпечують реалізацію визначальної стратегії “обмежений ріст”. Ці стратегії мають назву політики підприємства по найбільш важливим напрямкам діяльності підприємства.

По товариству “Дятьківці” цими приоритетними стратегіями обрано:

“стратегію забезпечення” – що формує систему матеріально-технічного забезпечення підприємства;

“стратегію виробництва” – що визначає пріоритетні напрямки розвитку виробничо-технологічного процесу;

“стратегію просування та збуту” – що сприяє створенню найбільш ефективної системи і каналів реалізації продукції;

“асортиментну стратегію”, що сприяє формуванню найбільш ефективного асортименту виробництва продукції;

“цінову стратегію”, що є умовою ефективності виробничої та комерційної діяльності та задоволення споживчого попиту.

На рисунку 12 проілюстровано систему пріоритетних стратегій ВАТ “Дятьківці” (дод 8).

Після визначення пріоритетних стратегій розвитку доцільно розробити найбільш ефективні шляхи їх реалізації. Для цього слід забезпечити найбільш ефективні організаційні умови, напрямки економічної діяльності, форми фінансово-господарської діяльності.

На цьому наступному етапі товариство “Дятьківці” повинно конкретизувати обрані стратегії у відповідних показниках фінансово-господарської діяльності. Це процес безпосереднього планування, де розробляється система планів підприємства з конкретними показниками діяльності.

Слід визначити, що товариству “Дятьківці” доцільно сформувати:

стратегічний план (на 2-5 років), в якому відображено конкретизацію стратегічних цілей та стратегій розвитку товариства. В цьому плані може бути обмежене коло найважливіших показників, що обгрунтовані методами прогнозування та проведенням багатоваріантних розрахунків з визначенням оптимального. Тут доцільно визначити очікуваний розмір прибутку, обсяг виробництва та закупівлі, поточні витрати;

тактичний план (на 1 рік) відображає завдання тактичної політики. Він містить у собі основні показники фінансово-господарської діяльності товариства. Ці показники повинні бути обгрунтованими і реальними, розрахованими в основному економіко-статистичним методом. Показники річного плану є програмою для виконання працівниками товариства, об’єктом порівнянь та аналізу господарської діяльності;

оперативний план (до 3-х місяців – 1 кварталу) забезпечує цілеспрямовану реалізацію конкретних тактичних завдань. Формується цей план на основі детальної системи показників. При цьому використовуються конкретні методики розрахунку і нормативно-інструктивні матеріали. Оперативний план сприяє виконанню річного і може бути оперативно проаналізований після закінчення терміну його дії.

На заключному етапі проводиться оцінка розробленої стратегії товариства. Вона проводиться по таким основним переметрам, як узгодженість стратегії з зовнішнім середовищем, внутрішня збалансованість стратегії, можливість реалізації стратегії з огляду на наявний ресурсний потенціал підприємства, прийнятний рівень ризику, що пов’язано з реалізацією стратегії та результативність стратегії.

Розробка стратегії діяльності ВАТ “Дятьківці” дозволяє приймати ефективні маркетингові та управлінські рішення у всіх сферах діяльності товариства з тим, щоб реалізувати стратегічну ціль функціонування товариства.

В товаристві “Дятьківці” найбільш проблематичним є напрямок роботи з матеріально-технічного забезпечення. Оскільки в рамках проведеного обмеженого дослідження не представляється можливість провести обгрунтування всіх стратегій, то доцільно буде розробити “стратегію забезпечення”, як найбільш важливу.

3.2. Формування “стратегії забезпечення”

Одним з етапів формування маркетингової стратегії є вивчення ринку сировини і матеріалів і розробка “стратегії забезпечення”.

Передумовою розробки “стратегії забезпечення” є систематичний збір. Обробка, аналіз та оцінка інформації про потенційних постачальників, асортимент матеріальних ресурсів, нові технології виготовлення найважливіших для споживача видів продукції, цінах на сировину, матеріали, паливо, напівфабрикати.

Проводячи роботу щодо розробки “стратегії забезпечення” необхідно вирішувати основні питання: в якому стані знаходиться ринок сировини та матеріалів, яка номенклатура матеріальних ресурсів пропонується їх споживачам, які постачальники функціонують на ринку, якими економічними перевагами вони відзначаються ?

Визначення “стратегії забезпечення” передбачає налагодження господарських зв’язків з постачальниками. При цьому важливу роль відіграє правильний вибір постачальників, що в умовах ринку є досить складною справою і помилка може дорого коштувати товариству.

Вибір постачальників починається з аналізу матеріальних потреб товариства та можливостей задовольнити їх на ринку. Слід порівняти виробничі потужності окремих постачальників та визначити, наскільки вони відповідають потребам підприємства – споживача. Важливими етапами вибору постачальників є проведення порівняльного аналізу постачальників з метою виявлення найбільш ефективних з них. Необхідно провести маркетингове дослідження щодо визначальних рис окремих постачальників, в результаті якого розробити критерії вибору і реалізувати їх на практиці. Критерії вибору повинні відображати найбільш суттєві характеристики окремих постачальників з точки зору матеріальних потреб товариства. Серед них перевага надається місцевим постачальникам, що впливає на рівень витрат підприємства – споживача. Критеріями вибору можуть бути порівняльні потужності, ціни на закупку матеріалів, надійність постачальників, якість продукції, комплектність постачання, пакування, розмір партії, форма розрахунків та інше.

Розробка “стратегії забезпечення” у ВАТ “Дятьківці” повинна бути заснована на визначених вище загальних підходах та принципах.

Можна запропонувати відділу маркетингу провести маркетингове дослідження тих постачальників, що були партнерами товариства в 1999 році. Проведений в другому розділі аналіз є інформаційною базою для такого дослідження.

Формування “стратегії забезпечення” в товаристві “Дятьківці” можна рекомендувати проводити за такими етапами:

1 етап – Аналіз постачальників та системи постачання.