Вплив макроекономічних показників на валютний курс, Детальна інформація

Звичайно це дані макроекономічної статистики, що публікуються національними статистичними органами. Інформаційне агентство Рейтер доставляє користувачам свіжі статистичні дані в момент їхнього опублікування. Відомий графік публікації статистичних даних різних країн: у який день і в скільки ті чи інші показники будуть офіційно оголошені, і миттєво передані в системі Рейтер, виникнувши на екрані рейтеровських моніторів по усьому світі.

У розбивці по днях тижня приводяться середньозважені прогнози економістів і дослідницьких центрів про очікувані показники національної статистики. Даються час їхньої публікації, а також попередні значення показників. Ці дані ретельно аналізуються дилерами й аналітичними відділами банків, і на їхній основі виробляється сценарій поводження валютного курсу і тактика арбітражних операцій.

Звичайно на світових валютних ринках, де 80 відсотків арбітражних операцій проводяться з американським доларом, найбільший вплив мають дані по економіці США які можуть призвести до підвищення чи зниження курсу долара стосовно інших валют. Можна виділити два тимчасових аспекти впливу фундаментальних факторів на валютний курс[2]:

· довгостроковий вплив, тобто даний набір фундаментальних факторів визначає стан національної економіки, а отже, тренд зміни валютного курсу протягом місяців і років. Таке середньострокове прогнозування курсу використовується для відкриття стратегічних позицій. Наприклад, багаторічне негативне сальдо торгового балансу США з Японією є причиною постійного зниження курсу долара до японської ієни (з 250 у 1985 р. до 80 у 1995 р.). Для середньо - і довгострокового впливу враховуються статистичні індикатори за період більше місяця (квартал, рік).

· короткостроковий, тобто вплив опублікованого статистичного індикатора на курс валюти, що діє на протязі декількох годин чи навіть хвилин. Наприклад, публікація даних про зниження дефіциту торгового балансу США з Японією здатна привести до деякого росту курсу долара до ієни на протязі декількох годин. Короткостроковий вплив на курс роблять індикатори за короткі періоди ( тиждень чи місяць).

Існують попередні дані майбутніх публікацій, на які "закладається ринок". У випадку збігу прогнозованого і реального значень показника сильного руху курсу, як правило, не відбувається.

Наприклад, став відомий прогноз про різке зниження показника приросту валового національного продукту (ВНП) США - з 1,2 до 0,4% у квартал. Це поки лише прогноз, але багато дилерів починають завчасно продавати долари, що приводить до зниження курсу. Якщо їхня частка в загальному обсязі ринку досить висока, то на момент публікації реальних даних реакція ринку буде залежати від конкретного значення показника:

· якщо реальне значення приросту ВНП складе 0,4%, то показник курсу практично не повинний змінитися.

· якщо реальне значення приросту ВНП перевищить очікуване, склавши, наприклад, 0,9%, то курс долара, можливо, підвищиться, хоча і не дуже сильно.

· якщо реальний приріст ВНП складе всего 0,1%, тобто виявиться нижче очікуваного, то, імовірніше всього, продовжиться зниження долара.

· якщо приріст ВНП виявиться надзвичайно високим і абсолютно не очікуваним ринком, то валютний курс сильно виросте і, можливо, змінить оцінку поточної економічної ситуації. [2]

Узагальнивши наведене вище можна зробити висновок, що позитивні дані приводять до росту курсу валюти, негативні - до його зниження. Я розділяю думку Пискулова Д.Ю. [3], що при відповіді на питання про ступінь позитивності даних варто також розрізняти номінальні і реальні показники. Наприклад, номінальний приріст ВНП за рік в абсолютних цифрах складає ВНП(1) / ВНП(0), однак краще відбиває дійсний стан економіки реальний показник, тобто річний приріст ВНП, скоректований на індекс інфляції за рік.

Також при аналізі таких макроекономічних факторів як наприклад показник зайнятості протягом року необхідне коректування на сезонність (у сільському господарстві у весняний і осінній періоди завдяки проведенню польових робіт збільшується число тимчасових працівників).

Виділяють наступні фундаментальні фактори, що впливають на валютний курс[4]:

А) Валютний курс по паритеті купівельної спроможності (PPP rate) - це ідеальний курс обміну валюти, розрахований як середньозважене співвідношення цін для стандартного кошика промислових споживчих товарів і послуг двох країн. В ідеальній моделі використовується формування курсу на основі тільки цін торгових операцій між двома країнами. Реальний валютний курс дорівнює курсу по паритеті купівельної спроможності.

У найпростішому виді, якщо абстрагуватися від реальних обсягів торгівлі і часткою різних товарів у структурі споживання, формула перебування курсу по паритеті купівельної спроможності виглядає в такий спосіб:



Де Pі(DEM) і Pі(USD) - ціни відповідно в німецьких марках і в доларах США на товари і послуги в Німеччині і США, що входять у стандартний кошик промислового і приватного споживання цих країн;

Wі(DEM) і Wі(USD) - частка цих товарів і послуг у структурі промислового і приватного споживання цих країн;

N - кількість товарів, включених у кошик.

Чим значніше вибірка, тим більше репрезентативний отриманий результат - значення валютного курсу. Метод визначення і коректування курсу відповідно до паритету купівельної спроможності валют властивий системі фіксованих валютних курсів.



Б) Валовий національний продукт (ВНП) - є ключовим показником стану економіки і містить у собі в якості складових менш великі економічні індикатори. Формула ВНП має наступний вид:

GNP = C + І + G + X - M,

Де С - споживання; І - інвестиції; G - державні витрати; X - експорт; М - імпорт.

Існує пряма залежність між зміною показника ВНП і валютного курсу:

\x2191? ВНП – Валютний курс \x2191?

Логіка цього впливу наступна. Ріст ВНП означає загальний гарний стан економіки, збільшення промислового виробництва, приплив закордонних інвестицій в економіку, ріст експорту. Збільшення закордонних інвестицій і експорту приводить до посилення попиту на національну валюту з боку іноземців, що виражається в підвищенні курсу. Триваючий протягом декількох років ріст ВНП приводить до "перегріву" економіки, посиленню інфляційних тенденцій і, отже, до чекання підвищення процентних ставок (як основної антиінфляційної міри), що також збільшує попит на валюту.



В) Рівень реальних процентних ставок визначає загальну прибутковість вкладень в економіку країни (відсоток по банківських депозитах, прибутковість по вкладеннях в облігації, рівень середнього прибутку і т.д.). Зміна процентних ставок і курсу валюти знаходиться в прямій залежності: