Вплив макроекономічних показників на валютний курс, Детальна інформація

\x2191? Процентна ставка – Валютний курс \x2191?

Реальні процентні ставки - номінальний відсоток за винятком відсотка інфляції - ростуть повільніше в порівнянні з темпами росту інфляції і ВНП, тому курс валюти може навіть знижуватися. Так, у США в 1994 р. в умовах стабільного підйому економіки приріст процентних ставок відставав від приросту ВНП і інфляції - реальні процентні ставки мали тенденцію до зниження. Федеральна резервна система протягом року кілька разів значно підвищувала облікові ставки, побоюючись різкими діями загальмувати процес економічного підйому (після спаду 1990 р.). У підсумку курс долара до основних твердих валют знижувався протягом всього 1994 р.

Я поділяю думку, висловлену у статті Кравченко П.П. [4], що у формуванні обмінного курсу двох валют головну роль грає різниця процентних ставок між двома країнами (процентний диференціал). Якщо в цих країнах рівень реальних процентних ставок приблизно однаковий, характеризуючи однакову прибутковість вкладень в економіку кожної з країн, то підвищення центральним банком однієї з країн рівня облікової ставки викликає зсув прибутковості на користь вкладень у даній валюті. Це приводить до збільшення попиту на цю валюту і росту її курсу.



Г) Рівень безробіття (фактор зайнятості) може розглядатися у виді двох величин: як рівень безробіття (тобто процентне відношення числа безробітних до загальної чисельності працездатного населення), або як зворотний йому показник чисельності працюючих.

Показник безробіття публікується звичайно у відсотках. Існує зворотна залежність зміни рівня безробіття і валютного курсу:

\x2193?Безробіття - Валютний курс \x2191?

Відповідно до сучасної економічної теорії не може бути досягнуто нульовий рівень безробіття (завжди існують сезонне, структурне, фрикційне безробіття). Тому макроекономічному стану повної зайнятості для індустріально розвитих країн відповідає рівень безробіття, приблизно рівний 6%.



Д) Рівень інфляції, знецінення національної грошової одиниці, виміряється в темпах росту цін. Розрізняють два показники зміни рівня цін:

PPІ - індекс зміни виробничих цін (на оптові партії промислових товарів); обчислюється у відсотках до попереднього періоду; є первинною ознакою інфляції, тому що виробничі ціни включаються в споживчі ціни;

CPІ - індекс споживчих цін - показник рівня інфляції.

Рівень інфляції і зміна валютного курсу знаходяться в зворотній залежності:

\x2193?Інфляція - Валютний курс \x2191?



Одним з індикаторів, що впливають на стан інфляції, є обсяг грошової маси в обороті, що складається з декількох грошових агрегатів, що розрізняються по ступені ліквідності, від М1 до М4. Найбільшим інфляційним впливом володіє ріст агрегату М1 - готівки і залишків на поточних рахунках до запитання. Інший важливий показник - розмір дефіциту державного бюджету - є безпосередньою причиною збільшення грошової маси в обороті і, отже, росту цін. Однак цей показник використовується переважно для довгострокового аналізу поводження валютного курсу.

Інфляція, викликаючи ріст цін, приводить до зміни курсу валюти по паритеті купівельної спроможності. Вирвавшись з-під контролю, вона знижує ділову активність у країні, зменшує темпи росту ВНП і привабливість вкладень в економіку країни для закордонних інвесторів. Найбільш характерним прикладом впливу високої інфляції на валютний курс є знецінення карбованця стосовно долара США в Україні в 1992 – 1994 рр..



Е) Платіжний баланс - баланс закордонних платежів і надходжень у країну - включає:

· торговий баланс;

· баланс руху капіталів.

Перевищення платежів з-за кордону над платежами за кордон складає позитивне сальдо платіжного балансу і приводить до росту курсу національної валюти. Перевищення платежів за рубіж над надходженнями в країну створює дефіцит платіжного балансу (негативне сальдо) і веде до падіння курсу національної валюти.



Дефіцит \x2191? Позитивне сальдо \x2193? - Валютний курс \x2193?

Дефіцит \x2193? Позитивне сальдо \x2191? - Валютний курс \x2191?



Торговий баланс - це баланс платежів по зовнішньоторговельних операціях. Якщо експорт перевищує імпорт, то сальдо торгового балансу позитивне.



Експортери, одержуючи експортний виторг в іноземній валюті, продають її в обмін на національну валюту, сприяючи росту курсу останньої. Дана ситуація характерна для Японії і Німеччини - країн із традиційно позитивним сальдо торгового балансу, що викликає підвищення курсу ієни і німецької марки до інших валют.

Якщо імпорт перевищує експорт, то має місце дефіцит торгового балансу (негативне сальдо). У даній ситуації імпортери змушені продавати національну валюту в обмін на іноземну для закупівель закордонних товарів, що веде до зниження валютного курсу. Наприклад, у Великобританії, що має негативне сальдо балансу торгівлі з Німеччиною, в останні роки спостерігається зниження курсу фунта стерлінгів до німецької марки.