|
|  |
Гроші та кредит, Детальна інформація
|
| Тема: | Гроші та кредит |
| Тип документу: | |
| Предмет: | |
| Автор: | |
| Розмір: | |
| Скачувань: 2577 |
Індекс групи 26897-МБС-1
П.І.Б. студента Даниловський Вадим Леонідович
Домашня адреса 284019, м.Івано-Франківськ, вул. Довга, 47, кв.75
Назва організації ТзОВ “Інтерком” ЛТД
посада менеджер відділу реалізації
Контрольна робота
з дисципліни “Гроші та кредит”
з спеціальності “Банківська і страхова справа”
За розділом навчального плану
Організація зовнішнього валютного ринку
П.І.Б. методиста Ємельянова Тамара Іванівна
ПЛАН.
TOC \o "1-2" ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОГО ВАЛЮТНОГО РИНКУ. 2
Контрольні завдання 8
Завдання 1 8
Завдання 2 PAGEREF _Toc464720174 \h 1 0
Завдання 3 PAGEREF _Toc464720175 \h 1 2
Список використаної літератури PAGEREF _Toc464720176 \h 1 4
ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОГО ВАЛЮТНОГО РИНКУ.
Як зазначають А.В.Калина, В.В.Осокіна, “валютний ринок – це складова частина грошового ринку, де зустрічаються попит і пропозиція на валюту” [Калина,Осокіна.ЭТПХ,22].Зовнішній валютний ринок (ЗВР) – це найбільший у світі фінансовий ринок, на якому здійснюються міжнародна торгівля та обмін іноземних валют. ЗВР не є централізованим, він діє за допомогою багатьох установ. Ділери та брокери, що беруть участь у ринковому процесі, встановлюють зв’язок один з однимзавдяки телексам, телефонам та телефаксам. “Угоди з обміну іноземної валюти на головних світових валютних ринках у Нью-Йорку, Токіо, Лондоні і Франкфурті становлять 200 млрд. дол. на день” [Фишер,712]. Існують і менші центри ЗВР.
Основними учасниками торговельних угод на ЗВР є великі комерційні банки, які в багатьох випадках виконують функції ділерів у ринковому процесі. В цій якості вони підтримують позицію двох чи більше валют, тобто мають внески, виражені в цих валютах. Наприклад, “Чейз Манхеттен Банк” має відділенння в Лондоні та Нью-Йорку. Відділення в Нью-Йорку володіє депозитами в фунтах стерлінгів у лондонському відділенні, а відділення в Лондоні – депозитами в доларах у Нью-Йорку. Кожне з цих відділень може надати вкладникові іноземну валютув обмін на місцевий внесок. На здійсненні цієї операції банк отримує прибуток як ділер, продаючи іноземну валюту за “ціною продавця”, яка є дещо вищою за “ціну покупця”, за якою банк придбаває валюту. Конкуренція між банками утримує розрив між “ціною покупця” та “ціною продавця” на рівні 1% для великих міжнародних ділових операцій.
Іноді комерційні банки виступають як брокери. В цих випадках вони не підтримують позицію по певних валютах, а тільки зводять продавців і покупців. Наприклад, якась англійська фірма може попросити лондонський банк виступити в ролі брокера при необхіднлому їй обміні доларів на фунти.
Крім комерційних банків на ЗВР існує невелика кількість небанківських ділерів і брокерів. Комерційні банки використовують незалежних брокерів як посередників при укладенні значних гуртових угод між ними.
Основним засобом проведення міжнародних обмінних операцій на ЗВР є телеграфні перекази. Припустимо, що деяка американська компанія продала мережі роздрібних крамниць у Великій Британії партію медикаментів на суму 1000 доларів. Банк, на який замикаються операції цієї компаніїї, - це комерційний банк у Нью-Йорку. Цей банк надішле телеграфне повідомлення лондонському банкові мережі роздрібної торгівлі, повідомляючи про необхідність покласти на банківський рахунок нью-йоркського банку в його лондонському відділенні. Після цього нью-йоркський банк надає постачальникові кредит на еквівалентну суму в доларах. Переказ грошових коштів за допомогою телеграфа здійснюється на перший чи другий день після купівлі чи продажу.
Другим засобом обміну на ЗВР є переказні векселі. В разі продажу партії медикаментів операція може бути організована таким чином. Передовсім британська торговельна компанія отримає у своєму банку кредитного листа й перешле його американській фірмі – постачальнику. Одержання цього документу зобов’яже експортера виписати переказний вексель на британський банк. Цей переказний вексель є розпорядженням, подібним до банківського чеку, яке передбачає, що банк зобов’язаний сплатити експортерові певну кількість грошей. Експортер може потім продати цей вексель комерційному банкові, отримавши натомість еквівалентну кількість доларів. Коли за цим векселем буде сплачено, комерційний банк одержить платіж у фунтах стерлінгів.
Платіжний вексель може бути оплачено негайно або в певний момент у майбутньому – наприклад, за 30, 60 чи 90 днів. Якщо експортер виписує вексель, що підлягає оплаті за 90 днів, а наявні кошти потрібні йому негайно, він зможе знову звернутися по допомогу до комерційного банку. В цьому разі комерційний банк придбає вексель з урахуванням дисконтної ставки, що відбиває переважну ставку відсотку.
Якщо комерційний банк, викупивши вексель, не хоче тримати його 90 днів, він може вдатися до наступного кроку. Цей банк може зв’язатися з британським банком, на який виписано вексель, і викликати підтвердження, що даний вексель буде оплачено своєчасно. По одержанні підтвердження вексель позначається як “акцептований вексель” і стає банківським акцептом, який може бути реалізовано на відкритому ринку цінних паперів, як це відбувається з іншими короткотерміновими цінними паперами – казначейськими векселями уряду, комерційними цінними паперами і т.і.
Крім телеграфних переказів і переказних векселів невелика частка фінансових операцій на міжнародних ринках забезпечується власно валютою і дорожними чеками. Уявимо, що американський турист збирається в подорож до Франції. Він може звернутися до ділера, який спеціалізується на торгівлі іноземною валютою, або до свого банку і обміняти валюту США на французьку. Банк або ділер від цієї операції отримує прибуток за рахунок різниці в “ціні продавця” й “ціні покупця”, що за своїм характером схоже з вилученням прибутку при здійсненні значних угод, що вимагають обміну банківськими вкладами. Проте при здійсненні невеликих валютних операцій така різниця в ціні становить у середньому 4-5 %, як це прийнято при здійсненні великих фінансових операцій на ЗВР.
Туристи й мандрівники вважають, що дорожні чеки безпечніше за валюту. Вирушаючи до Франції, американець може придбати дорожні чеки, деноміновані чи в доларах, чи то у франках, в американському комерційному банку або в компанії “Америкен експресс”. Власник французького готеля, що бере дорожні чеки компанії “Америкен експресс” у вигляді плати за послуги, депонує їх у місцевому банку, отримуючи кредит у франках незалежно від того, в якій валюті обчислена вартість чеку. Французький банк згодом одержить долари або відповідну кількість франків в “Америкен експресс”.
|
| Коментарі до даного документу |
|
|
|
|
|
|
Скачати "Реферат на тему Гроші та кредит"
