Законність і шляхи її зміцнення в Україні, Детальна інформація

Тільки цілеспрямована робота по вдосконаленню об’єктивних (загальних) умов, ефективне застосування спеціальних засобів, постійний розвиток законодавства дозволять забезпечити стабільну законність і стійкий правопорядок – основу нормального життя суспільства.

Юридичні гарантії по найближчих цілях поділяються на :

превентивні (попереджуючі) полягають в попередженні правопорушень:

недопущення порушення трудових прав громадян власником або уповноваженим ним органом, недопущення незаконного звільнення;

припиняючі – спрямовані на припинення виявлених правопорушень:

затримання, арешт, обшук, підписка про невиїзд;

відновлювальні – виражаються в усуненні чи відшкодуванні негативних

наслідків правопорушень: примусове стягнення аліментів, примусове вилучення майна з чужого незаконного володіння;

каральні або штрафні – спрямовані на реалізацію відповідальності

правопорушників: покарання особи, винної у вчиненні правопорушення .

Юридичні гарантії законності по суб’єктах застосування бувають:

парламентські;

президентські;

судові;

прокурорські;

адміністративні (управлінські);

контрольні;

муніципальні (місцеві).

Суб’єктами гарантій законності є всі суб’єкти права. Посадові особи поставле-

ні в один ряд з громадянами та іншими особами, тобто тут нівелюється підвищена небезпека порушення закону зі сторони посадової особи в порівнянні з небезпекою порушення закону, що вчиняється громадянином.

a

¦

O

a

¤

\x0100 \x1C00и і посадовими особами. Законність в широкому аспекті, на його думку, означає вимогу додержува-тись законів всіма суб’єктами права. Законність, що розуміється у вузькому аспекті, означає додержання законів саме посадовими особами держави. Тобто законність поширюється тільки на діяльність державного апарату.4

Законність як раз і полягає в тому, що посадові особи виконують вимоги законів, виявляють порушення закону, припиняють їх, відновлюють порушені права і притягають винних до юридичної відповідальності. Законність тому обов’язково повинна характеризуватися наявністю ефективного механізму захисту дії законів держави, в тому числі захисту прав і законних інтересів громадян, інших суб’єктів права. Громадяни можуть брати участь у виявленні порушень закону посадовими особами і, відповідно, законності, сприяти її забезпеченню і зміцненню.

Будь-яких серйозних аргументів проти висловленої точки зору щодо виклю-чення з числа суб’єктів законності громадян та інших осіб (іноземних громадян, осіб без громадянства) в науковій літературі не наводиться. Типовою тут є позиція, згідно якої “законність єдина і вона однаково обов’язкова для всіх – і для органів влади, і для громадян”5 . На думку Строговича М. С., в демократичній державі всі однаково підпорядковані законам, що не дозволяє виключити з поняття законності додержання і виконання законів громадянами. Цю думку підтримує і Лазарєв В. В., підкреслюючи, що обмеження суб’єктів законності та її порушень не виправдано. “Гарантії законності є всезагальними і не містять яких-небудь винятків”6 .

Законність є системою реально діючого права. Це означає наступне.

По-перше, наявність в суспільстві й державі правового законодавства. Іншими словами, це означає, що чинні закони адекватно виражають ідеальне право, правові принципи, загальнолюдські цінності, правові ідеали вільного демократичного сус-пільства і правової держави. Законність тут точніше було б визначити як право-законність.