ББК, Детальна інформація

План:

Вступ.

Історія створення ББК.

Філософська методологічна основа ББК.

Типологія видань таблиць ББК.

Структура ББК.

Географія розповсюдження ББК.

Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК), як і УДК – класифікаційна система, що поряд з іншими спеціалізованими документними класифікаціями широко застосовується в інформаційній діяльності. Сьогодні в Росії їй надано статус національної класифікаційної системи.

В 2000 р. підписано угоду, яка визначила право інтелектуальної власності і закріпила авторські права на класифікаційну систему між Державною бібліотекою Росії, Російською національною бібліотекою і бібліотекою російської академії наук. В Державній бібліотеці Росії створено науково-дослідний центр розвитку ББК, який відповідав за координацію робіт між головними інформаційними установами Росії, академічними інститутами в напрямку розвитку і вдосконаленні таблиць.

Історія створення ББК.

В історії створення, модернізації і розвитку ББК прийнято виділяти два періоди:

період формування передумов ББК як наукової класифікаційної системи та створення системи таблиць для бібліотечно-інформаційних установ в умовах Радянського Союзу з його єдиною марксистсько-ленінською методологією.

період пошуку шляхів модернізації та розвитку таблиць ББК, що викликані геополітичними змінами у світі в зв’язку з розпадом Радянського Союзу як централізованої держави, а значить і моральним старінням класифікації.

В кінці XIX ст.. на поч.. XX ст.. відбувається різке зростання фондів Вітчизняних бібліотек. Виникає потреба у створенні власної класифікаційної системи.

Історія класифікаційних систем в Україні, яка не мала стабільного автономного державного підґрунтя, весь час була тісно пов’язана з їх історією у Росії. Перші класифікаційні схеми носили локальний, обмежений характер, у переважній більшості були формальними, не мали досить детальної ієрархії і не основувались на науковій логіці організації системи знань.

У 20-30-і рр..XX ст.. формуються два основні напрямки у становленні і розвитку вітчизняної теорії і практики класифікації:

Звернення до вивчення зарубіжного досвіду організації знань і адаптації до вітчизняних потреб класифікації головним чином уже відомих на той час так званих «децимальних» класифікацій (ДК Мельвіля Дьюї та ДМК МБІ, яка стала основою сучасної УДК).

Розробка вітчизняної класифікаційної системи, яка б основувалась на закономірній науковій логіці організації знань, тобто на науковій класифікації самих наук.

У світовій практиці уже були відомі такі підходи до побудови таких систем («розтяжна» класифікація Ч.Кеттера, «Предметна класифікація» Дж.Брауна). Провісником такої класифікації була класифікація для організації фондів зарубіжної літератури в бібліотеці АН. Вона була розроблена природознавцем К.М.Берром. Головна відмінність цих класифікаційних систем від формальних зарубіжних десяткових класифікацій полягала у визнанні науковості ББК, яка в свою чергу передбачала залежність основного ряду класифікаційної системи від філософських методологічних засад класифікації наукових знань.

Історичні передумови ББК як наукової класифікаційної системи почали формуватись уже в 20-х рр.. XX ст.. Сама ідея наукової класифікації висувалась в резолюції І Всеросійського бібліографічного з’їзду (1924 р.), у якій подавалося звернення до Головполітосвіти відмінити застосування ДМК МБІ, яка була директивно введена в січні 1921 р. Роботу над створенням такої нової класифікаційної системи в послідуючому взяли на себе 4 головні інформаційні установи Росії: Державна бібліотека СРСР ім.. Леніна, Державна публічна бібліотека СРСР ім.. Салтикова-Щедріна (Національна бібліотека Росії), бібліотека АН СРСР і Всесоюзна книжкова палата.

Публікація системи таблиць ББК велась протягом 60-70- х рр.. В 1960-1968 рр. опубліковано таблиці ББК для наукових бібліотек (25 випусків у 30 томах). У 1970-1972 рр. видано скорочений варіант таблиць ББК для наукових бібліотек (5 випусків у 6 томах з додатковим томом алфавітно-предметного покажчика). У 1977 р. видано однотомне видання таблиць для масових (публічних) бібліотек, особливостями організаційно-методичної будови якого була заміна буквеної індексації на індексацію за допомогою арабських цифр. Цей же підхід використано і в окремому виданні таблиць ББК для дитячих та шкільних бібліотек (1978 р.). У 80-і рр.. видано таблиці ББК для обласних бібліотек (в 4-х томах) та однотомне видання таблиць для організації краєзнавчих фондів бібліотек. Отже в 80-х рр.. ББК склалася як система таблиць для бібліотечно-інформаційних установ різних типів. У 1981 р. авторів-укладачів ББК відзначено Державною премією СРСР.

Другий етап зумовлений необхідністю радикальної модернізації таблиць та наступного їх розвитку, оскільки ББК в умовах Радянського Союзу, а також зміст в першу чергу вітчизняної літератури 70-80-х рр.. морально застаріли.

\x02C6

\x6467\x4F45

\x1514\xC268\xF63A\x1600\x3F68\xAC7D\x4300\x204A\x6100\x204A\x1E00х реалій розвитку знань про світ і людину, про соціальну практику з метою адекватного розкриття змісту документів для максимального задоволення інформаційних запитів споживачів.

Напрямки модернізації:

Якісне оновлення наукового змісту таблиць, позбавлення їх надмірної за політизованості.

Вдосконалення методів і прийомів класифікації документів.

Послідовна формалізація і уніфікація структури та індексації в класифікаційній системі; впорядкування системи і типології видань таблиць; створення електронної версії таблиць ББК.

Філософська методологічна основа ББК.