Конституційне право Франції, Детальна інформація

6.Органи конституційного контролю.

Конституційний контроль у Франції відрізняється своєрідністю і в деякій мірі виходить за рамки відомих двох моделей конституційного контролю. Конституційність актів, які виходять від державних органів, розглядається від парламента - Конституційною радою, від органів виконавчої влади - Державною радою.

Конституційна рада включає дві категорії членів - по праву і по призначенню. Першими є всі колишні Президенти республіки, в цій якості вони залишаються членами Ради довічно. Із числа цих членів може бути призначений і голова Ради. Члени Ради отримують свій пост в силу призначення трьома вищими органами державної влади - Президентом республіки, головою Національних зборів і головою Сенату. Кожен із них призначає трьох членів на 9 років, Рада оновлюється на одну третину кожних три роки. Після обрання члени Ради приймають присягу перед Президентом республіки.

Процедура розгляду справ на Раді закрита і письмова, засідання Ради проводяться за закритими дверима. Рішення Ради публікуються в офіційному органі держави. Рада розглядає скарги на правильність обрання членів обох палат парламента, питання необрання і несумісності посад, які виникають по відношенню до членів парламенту. Регламенти палат парламента до їх прийняття повинні бути передані на Раду, яка виносить рішення про їх відповідність з основним законом. Будь-які зміни в регламентах також передаються на розгляд Ради. Рада приймає участь у підготовці виборів, у виконанні операцій по виборам і в оголошенні їх результатів. Рада дає консультації уряду по організації виборів, кандидатури на пост Президента подаються на Раду, і вона складає їх список, Рада перевіряє правильність висування кандидатів і публікує складений нею список.

Конституційна рада приймає участь при введенні в країні надзвичайного стану на основі ст.16 конституції. Президент республіки, перш ніж ввести таке положення, повинен провести консультації з прем’єр-міністром, головами парламентських палат і з Конституційною радою. Конституційна рада, крім того, спостерігає за проведенням референдуму і оголошує його результати.

Основна ж функція Конституційної ради - розгляд відповідності ряду актів основному закону країни. На обов’язки Ради покладений контроль за відповідністю міжнародних договорів основному закону, вирішення спорів про розподіл компетенції між законодавчою і виконавчою владами, тобто між урядом і парламентом, оскільки ст.37 основного закону встановлює перелік сфер, в яких парламент може законодіяти. Інші області, таким чином, залишаються у віданні регламентської влади, тобто в руках уряду.

Значення Державної ради збільшилось після прийняття конституції 1958 року, яка встановила нове співвідношення між законодавчою і регламентною владою. Акти останньої вже не розглядаються в якості виданих у розвиток закону. Вони набули самостійної і визначаючої ролі. В силу цього розширилась і набула самостійного значення функція контролю за актами виконавчої влади. Функція такого контролю зі сторони Державної ради не є спеціально виділеною, вона реалізується при розгляді справ по оскарженню про перевищення влади. Своїми постановами Рада анулює акти, які не відповідають конституції. Даючи свої консультативні заключення, Рада, крім того, по цілому ряду актів уряду може висловлюватись про їх відповідність основному закону.

7.Консультативні і контрольні органи.

Консультативні і контрольні органи покликані надавати допомогу уряду і парламенту в реалізації їх функцій.

Економічна і соціальна рада формується на корпоративній основі і включає представників підприємницьких організацій, профсоюзів, осіб, які призначаються урядом. Консультативні функції Ради досить вагомі, хоча і не охоплюють всіх аспектів економічної і соціальної діяльності держави. Ці функції включають дві категорії справ: 1) надання консультативних заключень по ініціативі уряду. Рада в обов’язковому порядку дає запит по проектам програмних законів і планів економічного і соціального розвитку. Вона може залучатися до підготовки цих проектів. 2) самій Раді надана можливість діяти по власній ініціативі “з метою привернути увагу уряду до реформ, які на думку Ради, будуть сприяти здійсненню завдань”, які стоять перед Радою. Рада може давати заключення про виконання економічних планів або програм такого ж характеру.

Державна рада, про яку говорилось, як про орган конституційного контролю, формально має на чолі прем’єр-міністра, якого може заміняти міністр юстиції. Фактично керівництво належить віце-голові. Державна рада виступає в подвійній якості - як вищий орган адміністративної юстиції і як консультативний орган уряду. В якості першого Рада здійснює контроль за діяльністю адміністративних органів. Рішення останніх можуть оскаржуватись в адміністративних судах. Рада виконує також обов’язки касаційної інстанції по відношенню апеляційних адміністративних судів, і по відношенню справ, які надходять із Розрахункової палати, Суду бюджетної дисципліни та ін.

Розрахункова палата, вперше створена в 1807 році, на теперішній час є вищою інстанцією, покликаною у відповідності зі ст.47 конституції надавати допомогу парламенту і уряду в здійсненні контролю за виконанням фінансових законів. До неї тісно прив’язані Суд бюджетної і фінансової дисципліни і Центральний комітет по вивченню вартості і рентабельності державних служб. При Розрахунковій палаті діє прокуратура, яка включає генерального прокурора і двох його заступників, в задачу яких входить представляти державу і наглядати за єдністю судової практики. Юридичні повноваження Розрахункової палати розповсюджуються тільки на державних бухгалтерів, не беруться до уваги при цьому правомірність дій розпорядників кредитів.

Суд бюджетної дисципліни - репресивний орган, який доповнює Розрахункову палату. Він очолюється головою Палати, віце-головою є голова секції фінансів Державної ради. До відання Суду входить розгляд порушень у використанні засобів розпорядниками кредитів. Ще один орган економічного характеру - Центральний комітет по вивченню вартості і рентабельності державних служб, створений в 1946 році. Він покликаний пропонувати міри по скороченню вартості і покращенню якості і рентабельності публічних служб в найширшому розумінні цього слова. Податкова рада, затверджена декретом від 22 лютого 1971 року, наглядає за розподілом податків в областях найбільш помітних з точки зору громадян - головним чином, за прибутковим податком.

Вища рада магістратури - вищий адміністративний орган по справах французьких суддів і прокурорів. В якості основного завдання має забезпечення незалежності судової влади. Вона включає дві палати: одна компетентна у відношенні суддів, друга - у відношенні прокурорів. Обидві палати включають Президента республіки і міністра юстиції, а також інших членів.

Палата Вищої ради магістратури, компетентна у відношенні суддів, вносить пропозиції про призначення суддів Касаційного суду, перших головуючих апеляційних судів і призначенні головуючих судів великої інстанції. Інші судді призначаються після отримання відповідного заключення цієї палати. В якості дисциплінарної ради палата приймає рішення у відношенні суддів. В цьому випадку в ній головує перший голова Конституційного суду.

Палата Вищої ради магістратури, компетентна у відношенні прокурорів, дає заключення при їх призначенні, за виключенням осіб, які призначаються на посаду Радою міністрів. Палата в рівній мірі дає своє заключення про накладення дисциплінарних санкцій у відношенні прокурорів. У цьому випадку в Палаті головує генеральний прокурор при Касаційному суді.

8.Судова система.

Французьке правосуддя засноване на декількох принципах: колегіальність (з деякими виключеннями) - рішення приймаються декількома суддями, професіоналізм (за деякими виключеннями, а точніше коли приймають участь присяжні), незалежність, яка забезпечується рядом гарантій (незмінюваність не розповсюджується на магістратів адміністративної юстиції). Закон 1977 року встановив принцип безоплатності правосуддя - витрати при його здійсненні покладаються на державу при розгляді цивільних та адміністративних справ. Це правило не розповсюджується на кримінальну юстицію. Ще один принцип - рівність перед правосуддям і незалежність суддів, публічний розгляд справ (за деякими виключеннями) і можливість подвійного розгляду справи.

Судова система Франції багатоступенева, її можна розділити на дві гілки - власне судову систему і систему адміністративних судів. Крім того, є суди із спеціальним призначенням. Нижчу ступінь в системі судів загальної юрисдикції займають трибунали малої інстанції. Їх, як мінімум, один в кожному головному місті департаменту, в крупних судових округах і деколи в крупних кантонах. Трибунал малої інстанції розглядає всі цивільні справи із сумою позову, не більшою 20 тис. франків, причому в цьому випадку відсутня можливість апеляційного оскарження по позовам до 7 тис. франків. При розгляді кримінальних справ цей суд називається трибуналом поліції.

Трибунал великої інстанції приходиться один на департамент, проте в більших департаментах є по декілька таких трибуналів (всього 181). Ці трибунали діляться на палати. Трибунал розглядає цивільні справи, позови про власність, справи про розлучення, спори про громадянство та ін. Як правило, він засідає в складі трьох суддів, але по ряду справ може засідати і в складі одного судді. При трибуналах великої інстанції діють слідчі судді, які призначаються на три роки з можливістю повторних призначень.

У Франції існують 34 апеляційних суди, до юрисдикції яких входить від 2 до 4 департаментів. Апеляційний суд завжди виносить свої рішення колегіально. Цивільно-правова частина апеляційного суду включає якнайменше дві палати - по цивільних і по соціальних справах. Часто є палата по торгових справах. Незалежно від апеляційного суду в кожному департаменті є суд присяжних, є судді присяжних і по справах неповнолітніх, оскарження рішень цих судів проводиться в Касаційному суді. Склад суду присяжних - три члени, а його голова обов’язково є членом апеляційного суду.

У Франції діє значна кількість судових органів спеціального призначення: торгові суди, які формуються комерсантами шляхом двох степеневих виборів, ради прюдомів (всього в країні 281). Кожна рада включає 5 секцій, які розглядають справи в торговій сфері, промисловості, сільському господарстві, в сфері обслуговування. Крім того, існує 409 судів по орендних справах, які розглядають спори між орендодавцями і орендаторами.

Військові суди - виправний трибунал і суд присяжних - розглядають справи у відповідності до Кодексу військової юстиції. На вершині судової ієрархії знаходиться Касаційний суд. Він є касаційною інстанцією і має дуже складну структуру. В його склад входять 5 палат по цивільних і одна - по кримінальних справах. Деякі справи розглядаються у змішаному складі (не менше трьох палат), коли справа торкається компетенції декількох палат з метою уникнути створення протиріч всередині самого суду. Пленарне засідання Касаційного суду під керівництвом його першого голови або старшого по віку голови палати правомірне виносити рішення за скаргами після касаційного розгляду, а в деяких випадках і під час першого касаційного розгляду.

Прокуратура представлена прокурорами при судах на різних рівнях. Нижчий рівень - прокурор при суді великої інстанції, потім - генеральний прокурор із заступниками при апеляційному суді. Прокуратура при Касаційному суді включає генерального прокурора, його першого заступника і заступників. Всі прокурори підпорядковуються міністру юстиції. Вони представляють в судах одну із сторін процесу - державу і підтримують обвинувачення.

PAGE

PAGE 12