Джерела доходу та витрат страховика. Оподаткування страхової діяльності в Україні, Детальна інформація

— цінні папери і права участі, що передбачають одержання доходів;

— державні цінні папери;

— іноземна валюта, що віднесена до цієї категорії Національним банком України;

— грошові позики за договорами боргу юридичним особам і фізичним особам-страхувальникам;

— готівка;

— права вимоги до перестраховиків (участь перестраховиків. у технічних резервах).

Резерви не можуть бути розміщені (інвестовані) в цінні папери та права участі інших страховиків.

Видані позики фізичним особам-страхувальникам, які заключили договори страхування життя, повинні бути в .межах, що не перевищують подвоєння внесених страхових премій по цих договорах.

При визначенні рівня покриття до заліку приймаються (в обмежених обсягах) такі активи у відсотках до суми, рівній величині наявних технічних резервів і 50 відсотків сформованого статутного фонду:

— банківські вклади (депозити) — не більше 30 в одному банку;

— нерухоме майно — не більше 10;

— іноземна валюта у вигляді платіжних документів та інших цінних паперів — не більше 5;

—цінні папери (крім державних цінних паперів) і права участі не більше 40, в тому числі:

а) акції, які не котируються на фондовій біржі,— не більше 15, з них акцій одного емітента — не більше 2;

б) акції, які котируються на фондовій біржі,— не більше 5 одного емітента;

в) облігацій — не більше 5;

— грошові позики юридичним особам і фізичним особам-страхувальникам — не більше 30, в тому числі:

а) позики юридичним особам, не забезпечені банківськими гарантіями або гарантіями інших страховиків,— не більше 5, з них розмір позики окремому позикоодержу-вачу не повинен перевищувати 1 відсотка;

б) позики юридичним особам, які забезпечені банківськими або страховими гарантіями, не повинні перевищувати 5 відсотків окремому позикоодержувачу;

— права-вимоги до перестраховиків (участь перестраховиків у технічних резервах) — не більше 50 відсотків обсягів страхових зобов'язань, переданих в перестрахування.

Не менше 90 відсотків резервів повинні бути розміщені (інвестовані) на території України, якщо інше не передбачене чинним законодавством та міжнародними угодами, що підписані Україною.

Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю» може дозволити страховикам іншу структуру покриття створених обов'язкових резервів та сформованого статутного фонду. Для одержання індивідуального дозволу страховики повинні подати необхідне обґрунтування доцільності запропонованої структури такого покриття» в якому підтверджується підвищення безпечності й ліквідності допустимих активів.

2. Управління надходженнями й виплатами коштів страховій компанії

Обсяг зібраних страхових платежів є найбільш загальним показником діяльності страховика, на який впливає величина, структура й якість страхового портфеля, обсяг й асортимент надання страхових послуг, розміри страхового фонду. Враховуючи, що сума платежів — величина абсолютна, для прийняття менеджерських рішень вона аналізується або в порівнянні з обсягом надходжень по області, району, або в динаміці. Динаміка величини платежів, які надійшли, визначає процес формування страхового фонду, кількість та якість наданих послуг страхувальникам. Залежно від поставленого завдання зміни в структурі платежів вивчаються як в цілому, так і по галузях і видах страхування.

Кількість діючих договорів, які прийняв на себе страховик, що свідчить про число страхувань, характеризує не лише страховий портфель, а й попит на страхову послугу. Поряд з показником обсягу одержаних платежів, показник числа діючих договорів аналізується в динаміці з метою регулювання структури страхового портфеля в бік збільшення частки найбільш прибуткових операцій.

Показники середньої страхової суми й середнього платежу на один договір відображають суттєві аспекти договорів страхування, причому страхова сума характеризує рівень страхового забезпечення по одному страхуванню, а середній платіж на один догові]? — величину витрат страхувальника на один договір. Щоб визначити середній тариф, що має неабияке значення в управлінні діяльністю страховика, необхідно співставити середній платіж з середньою страховою сумою. Названі показники, як правило, вивчаються в порівняння з попереднім періодом або середніми величинами, що характерні для страхових компаній-конкурентів.

Надходження платежів по добровільному страхуванню залежить від ряду факторів соціального й економічного характеру. До них відноситься кількість укладених договорів, середній платіж на один договір. На кількість заключених договорів, в свою чергу, впливає розмір страхового поля та його охоплення, чисельність страхових агентів і навантаження на кожного з них по кількості договорів. Середній платіж по одному договору залежить від середньої страхової суми по oswwy договору й середнього страхового тарифу.

Визначення політики страхової організації буде більш виваженим, якщо до уваги будуть, братись такі фактори, як зміна вартісної структури страхового портфеля в майновому страхуванні та зростання реальних доходів населення в особистому страхуванні. На обсяг страхового тарифу впливає зміна рівня ризику структури об'єктів майнового страхування, зміна ризикової й вікової структури страхового портфеля особистого страхування, зростання чи зниження частки небезпечних професій в страхуванні від нещасних випадків.

Суттєві особливості властиві аналізу й наступним менеджерським рішенням по надходженню платежів та зростанню договорів по страхуванню життя, що витікає з довгострокового характеру договорів цієї підгалузі страхування. Зокрема, на зростання страхових внесків впливає їх виплата наперед, а на збільшенні кількості договорів з врахуванням раніше зазначених факторів, чинить стримуючий вплив дострокове їх припинення та природні причини (закінчення строку страхування в зв'язку з дожиттям, смерть страхувальника, зміна страхувальниками місця проживання).

Схвалюючи рішення про напрями вдосконалення роботи страхової компанії, необхідно враховувати, що кількість й динаміка діючих договорів в значній мірі залежать від навантаження на одного страхового агента. Тому при аналізі тенденцій розвитку страхування життя значне місце повинно відводитись вивченню роботи страхових агентів по укладанню нових й продовженню існуючих договорів, забезпеченню чистого приросту сумі місячного внеску, скороченню числа й зниження частки достроково припинених договорів. Для виявлення причин дострокового припинення договорів проводяться зустрічні перевірки безпосередньо у страхувальників.