А вони невмирущі, як фенікси, Детальна інформація

А ВОНИ НЕВМИРУЩІ, ЯК ФЕНІКСИ

Зима... А центром Коломиї

кати червоні (через повішання)

ведуть на страту

Борця за волю України,

скрученого колючим дротом,

ще й посміхаються пихато.

В його очах ясних, як небо,

у погляді несхибному, міцному,

в думках останніх передсмертних

уявлялося майбутнє

Незалежної Вкраїни,

рідний Печеніжин,

гніздо родинне свого дому.

Вороги неньки - України

Петра Калнишевського -

Отамана Січі Запорізької

чвертьстоліття в підземеллі

Соловецьких казематів морили...

Тараса Бульбу – (персонаж)

на тесаний кіл настромили,

Олексу Довбуша - четвертували...

Сталінські канібали -

"освободітєлі червоні

западніков-бендєровцев, бандітов"

в особі Івана Майданського -

не залякали, не зламали!

Невмирущих, як фенікси,

не опановує страх,

Вони в серцях і в пам'яті народу