Маркетингові дослідження, Детальна інформація

Розуміння поведінки споживачів. Поведінка споживачів (ПС) у сучасному розумінні – це всі економ, соц і психолог прояви, які мають місце в процесі підготовки і здійснення купівлі, а також використання купленого продукту, включаючи передачу набутого досвіду іншим. ПС – це дії, які здійсн-ть окремі особи, купуючи і використовуючи продукції (послуги), це розумові і соц процеси, які призводять до цих дій або слідують за ними.

Процес розвитку науки про поведінку споживачів. Наука, яка вивчає ПС була започаткована в 30-ті роки. Основоположник – Джон Ватсон. Головна тематика досліджень того часу (довоєнні роки): як посилити прихильність споживачів до товару, до властивостей, х-к продукції, вивчення методів рекламування з метою посилення іміджу підприємств. В 60-ті роки нова тема досліджень: мотивація споживачів; з’явились праці про можливості впливу на підсвідомість споживача; в цей час наука з’являється у ВУЗах; питання: як стимулювати споживача до купівлі; з’являється поняття “моделі поведінки споживачів”.

Сучасні основи науки про поведінку споживачів. 1) споживач – хазяїн, він може відхилити всі спроби впливу на нього, тому діял-ть підпр-ва повинна бути адаптована до мотивацій і поведінки споживачів; 2) мотивація і поведінка споживачів може бути зрозуміла тільки завдяки проведенню відповідних досліджень. Але все ж таки завдяки цим дослідженням абсолютні прогнози неможливі. Можливо лише наблизитись до розуміння ПС; 3) поведінка споживачів може змінюватись завдяки впливу, при якому людина сприймається як суверенна і цілеспрямована особа. Переконання споживача і вплив на нього допускається лише в рамках закону і в ракурсі соц і етичних норм.

Сутність інтердисциплінарного підходу до вивчення поведінки споживачів. Для оцінки ПС потрібно використовувати інтердисциплінарний підхід: економ науки відповідають на питання: який дохід мають споживачі, який попит, пропозиція, які їх пропорції; психологія допомагає зрозуміти причини, стимули, мотивацію споживачів; етнографія вивчає поведінку споживачів, виходячи з розселення споживачів; симптоматологія – допомагає зрозуміти, чому людина виходить із якихось зовнішніх факторів; герменевтика – наука, яка допомагає аналізувати тексти (анкети і т.д.).

Економічна теорія поведінки споживачів А. Маршалла. В основі – споживач-“калькулятор”, який розраховує свій дохід, а потім приймає рішення, що купувати.Особливості ПС: 1) вибір товарів здійснюється після попереднього обдумування, рівень якого залежить від важливості товарів; 2) вибір базується на передбаченні результатів у майбутньому; 3) на вибір впливає принцип загальної недостатності, у відповідності з яким діє індивід.

Нова економічна теорія поведінки споживачів. В основі – споживач-“калькулятор”, який розраховує свій дохід, а потім приймає рішення, що купувати.Особливості ПС: 1) вибір товарів здійснюється після попереднього обдумування, рівень якого залежить від важливості товарів; 2) вибір базується на передбаченні результатів у майбутньому; 3) на вибір впливає принцип загальної недостатності, у відповідності з яким діє індивід. Споживання – це діял-ть, в рамках якої людина здійсн-є свій вибір з метою “створення” послуг, які забезпечують корисність. Згідно цієї теорії головними моментами в діяльності споживачів є: 1) орієнтація не на сам товар, а на послугу, користь, яку він надає; 2) різні товари можуть забезпечувати одну і ту ж послугу, а значить є вибір між товарів-субститутів; 3) кожний товар являє собою сукупність атрибутів, серед яких існує базовий; 4) одни і той же товар може задовольняти різні потреби.

Мотиваційна теорія поведінки споживачів. В основі вчинків споживачів лежить мотивація, яка є результатом постійного взаємовпливу комплексу свідомих і несвідомих, чуттєвих, інтелектуальних, культурних і фізіологічних потреб. Фрейд стверджував, що люди в більшості випадків не усвідомлюють, не кінця розуміють мотиви своїх дій. Причини такої поведінки закладені в психологічній структурі людини (3 частини): ід – несвідоме, его – свідоме, супер-его. Згідно мотивац теорії ПС основні положення теорії акту купівлі: 1) товари є символами, людина, сприймаючи чи не сприймаючи такі символи, купує товари чи відмовляється від них; 2) існує глибинний зв’язок між тим, ким ми хочемо бути і тим, що ми купуємо, купити щось – означає виразити себе, підвищити свій імідж; 3) всяка купівля створює дискомфорт; 4) трата грошей породжує часто приховані мукі совісті.

Моделі поведінки споживачів. … включають елементи маркетингового впливу, соц-культ впливу, елементи “чорної скриньки споживача”, ситуаційні впливи. Ядром цих моделей є процес прийняття рішень про купівлю. На нього впливають 3 групи факторів: 1) чорна скринька – потреби, цінності, побажання, ризик купівлі, орієнтація, емоції, пізнавальний дисонанс; 2) зовнішній вплив – маркетинговий вплив (МТП, МЦП, МПК, МПРозподілу) та соц вплив (культура, субкультура, референтні групи, сім’я, особистий вплив); 3) ситуаційні впливи – завдання купівлі, соц оточення, фін, стан, ефект часу, попередній стан, інф забезпечення.

Процес прийняття рішень про купівлю. Як правило цей процес має на меті вирішення певних проблем і може включати такі етапи: 1) розуміння проблеми, 2) пошук інформації, 3) оцінка альтернатив, 4) рішення про купівлю, 5) поведінка після купівлі. Розуміння проблеми – розуміння людиною різниці між бажаною та реальною ситуацією. Воно може бути простим або більш складним (відчуття дискомфорту або погіршення іміджу). Таке розуміння може бути констатоване або стимульоване зовн чинниками. Пошук інформації – перш за все викор-ся внутрішній пошук інф-ції (власний досвід), потім – зовнішній пошук – звертання до знайомих, друзів (особисті або сусп джерела), викор-ся також торг джерела (виставки, ярмарки). На цьому етапі досягається більш чітке розуміння проблеми, констатуються обмеження, відпрацьовуються припущення щодо чинників та ситуацій, що спрощують проблему. В рез-ті фомується набір альтернатив. Оцінка альтернатив – здійснюється з викор-ням об’єктивних критеріїв (якість, ціна, упаковка) та суб’єктивних (імідж тов марки, популярність, престиж). В кожному випадку є вар-т, на якому можна зупинитись. На цьому етапі вибір вар-тів може здійснюватись з викор-ням цих критеріїв, але часто рішення приймаються імпульсивно (до 1/3 покупок). Поведінка після купівлі – являє собою порівняння купленого товару зі своїми надіями та сподіваннями, або задоволення чи розчарування. Така поведінка – оцінка попередніх дій. Вона має 2 аспекти: оцінка безпосередньо рішення та оцінка процесу прийняття рішення. На цьому етапі у споживача може виникнути стан емоційної напруженості, пізнавальний дисонанс, тому тут працюють додаткові види реклами. Варіанти процесу прийняття рішень про купівлю. 1) рутинне вирішення проблеми купівлі – дешеві товари повсякденного попиту. Етапи пошуку інф-ї та оцінки альтернатив майже відсутні. Купівля здійснюється за інерцією або згідно набутої звички. 2) обмежене вирішення проблеми – зусилля і час на купівлю незначні в порівнянні з 1), але кількість критеріїв рішень та варіантів вибору більша. У своєму виборі покупець спирається на поради друзів. Тут товари середньої вартості. 3) розширене вирішення проблеми – всі е(тапи в повній мірі присутні. Товари високої вартості. Згідно теорії Асселя варіанти прийняття рішень про купівлю розглядаються в залежності від міри залучення споживача в цей процес. Купівлі з сильним залученням – для дорогих товарі з високим іміджем, з низьким залученням – навпаки.

Ситуаційні впливи на процес прийняття рішень про купівлю. … включають 1) фізичне оточення –розміщення торг закладу, його офрмлення, звуки, запахи, освітлення, зовн вигляд товару. 2) соц оточення – хто знаходиться поруч під час купівлі. 3) час купівлі – (ранок, день, вечір, вихідні, будні). 4) завдання купівлі – для чого або для кого купує покупець. 5) попередній стан споживача – настрій, умови, к-ть грошей, часу. 6) інф забезп-ня – міра проінформованості споживача, міра його емоційного завантаження.

Методи визначення етапів процесу прийняття рішень про купівлю. Для визначення етапів процесу прийняття рішення про купівлю, міри їх значимості, чинників ситуаційного впливу викор-ть такі методи дослідження: інтроспекція – уявити себе на місці споживача, ретроспекція – провести опитування споживачів стосовно того, що сприяло купівлі в минулому, проспекція – опитування споживачів стосовно того, як вони збираються здійснити купівлю, уявлення – опитування споживачів стосовно того, як вони собі уявляють ідеальний процес купівлі.

Культура і субкультура: сутність та їх вплив на поведінку споживачів. 1) культура – сукупність мат і дух цінностей, ідей і відношень створених конкретним сус-вом протягом свого розвитку, моральних вимог, які стають для людини складов частиною її навичок і звичок, які проявляються в її щоденній поведінці, побуті, в стосунках з іншими людьми та предметами матеріальної культури. 2) субкультура – релігійні, етнічні, расові, національні підгрупи в рамках заг націон куль-ри.

Соціальні класи та референтні групи споживачів. 3) соц класи – відносно постійні і однорідні групи людей , в яких індивіди розділяють однакові інтереси, цінності, поведінку й образ життя. Соц клас визначається заняттям людини , джерелами доходів, освітою і статусом. 4) референтні групи – це сук-ть людей, яка впливає на позицію, яку займає індивід. Це люди, яких індивіди розглядають як основу для самооцінки або осн джерелом особистих стандартів. Розрізняють рефер групи: первинні (друзі, колеги); вторинні (партії, організації). Крім цього виділяють: членські рефер групи – таким групам людина належить (общини , братства); бажана рефер група – з нею людина хотіла б себе ототожнювати (спорт команда); небажана (розділена)рефер група.

Вплив сімейних стосунків на поведінку споживачів. 5) сім”я – досліджується склад сім”ї, ролі окремих членів сім”ї, життєвий цикл сім”ї.

Потреби: сутність та класифікації. Потреби людей - специфічний стан людини. Перша класифікація потреб була складена в 1930 р.: - первинні та вторинні; - позитивні та негативні; - явні і латентні; - усвідомлені та неусвідомлені; - збуджені внутрішніми та зовнішніми чинниками. Класифікація потреб за Мак- Клелландом: - влади; - причетності; - успіху. Теорія потреб за Герцбергом: потреби людини форм-ся при взаємодії двох чинників:1. Чинники навкол сер-ща; 2. Мотивація поведінки пов”яз з хар-ром і змістом роботи, можливим успіхом, просуванням по службі, визнанням та схваленням рез-тів роботи, високою мірою активності, можливістю творчого та ділового розвитку.

Цінності: сутність та типи. Цінності: згідно теорії Рокіча існує 2 типи цінностей: 1. Термінальна – переконання людей щодо мети і кінцевого стану (щастя, добробут); 2. Інструментальні – бажані уявлення стосовно поведінки по досягненню термінальних цінностей. Хайне визначив 8 сумарних цінностей, які можна оцінити: самоповага, безпека, стосунки, почуття досягнутого, задоволеність собою, повага до себе зі сторони інших, приналежність, радість. З т.з. маркетингу є теорія Шета, Ньюнана і Росса – ділять всі цінності на 5 груп: 1) функціональна – корисність блага, обумовлена його здатністю відігравати утилітарну чи фізичну роль; 2) соціальні - корисність блага, обумовлена йогоасоційованністю з якоюсь соц групою; 3) емоційні - корисність блага, обумовлена його здатністю збуджувати почуття чи позитивну реакцію; 4) епістонічні - корисність блага, обумовлена його здатністю збуджувати зацікавленість, створювати новизну і/чи задовільняти попит до знань; 5) умовні - корисність блага, обумовлена специфічною ситуацією, в якій діє той, хто здійснив вибір. В рез-ті взаємодії потреб і с-ми цінностей формуються побажання або запити людей. Побажання (запити) – конкретна форма прояву потреб.

Мотивація: сутність та види. Мотивація – комплекс чинників стимулюючих людину до якихось дій з метою задаволення потреб. Мотиви можуть бути тимчасові чи постійні, сприяючі чи заважаючі споживанню, раціональні чи емоційні, утилітарні чи естетичні. За Мадленом: 1) органічні мотиви відчуття голоду, спраги….2) соціальні – влада, д-ть,...3) діяльні – досвід, інтелект, творчість.

Особистість: сутність та типи. Особистість – сукупність відмінних психологічних характеристик людини, обумовлюючих її відносно постійні і послідовні реакції на впливи чинників навкол сер-ща. Люди поділяються на: суперноваторів – 2,5%, новаторів – 13,5% , звичайні – 34%, консерватори – 34%, суперконсерватори – 16%.

Образ життя: сутність та типи. Образ життя - форма буття людини в світі, яка виражається в її д-ті, інтересах, точках зору. Наука, що вивчає образ людей – психографіка.

Сприйняття: сутність та характеристики. Сприйняття – процес за доп якого людина обирає, організує чи інтерпритує інф-ю для створ виразної картини навкол сер-ща. Сприйняття людей носить вибірковий, захисний та тимчасовий характер. Воно упереджене (сприймають те, що подобається). Базується на увазі (вимушена, невимушена).

Ризики купівлі. Ризик купівлі - тривога людини щодо негат наслідків зробленого вибору. Види ризику: фінансовий ризик; якості чи функціон признач; ризик втрати часу; фізичний ризик; психологічний ризик.

Орієнтація споживачів. Орієнтація - потенційна готовність людини якимось чином реагувати на дію факторів зовнішнього середовища (позитивна чи негативна). Завдання маркетинга – збільшити силу позитивного. Емоції – приємні чи неприємні відчуття, що впливають на позитивність поведінки споживача.

Пізнавальні дисонанси. Пізнавальний дисонанс – протиріччя між знаннями і дійсністю як до так і після купівлі товарів. Їх уникнення – створення пост стосунків з споживачами.

Помилки у визначенні поведінки споживачів

Конкурентноспроможність підприємства: сутність та підходи до їх визначення. К під-ва – це його здатність зайняти відповідну позицію на ктс-му ринку. 1 –ий підхід. Визначення К з точки зору конкурентних переваг під-ва. В основі – порівняння хар-к під-ва і його продукції із аналогічними показниками пріоритетних конкурентів (на даному ринку). Порівняння здій-ть як за внутрішніми так за зовнішніми конкур перевагами. Зовнішня конкурентна перевага – це така , що базується на відмінних якостях товару, що створює цінність для покупця за рах зниження його витрат чи підвищення ефективності його д-ті. Така перевага збільшує ринкову силу під-ва в тому смислі, що вона може приблизити ринок прийняти більш високу ціну продажу у порівнянні з конкурентами. Внутрішня конкур перевага – перевага під-ва стосовно витрат чи управління , яка створ цінність для товаровир-ка , дозволяє знизити собівартість у більшій мірі ніж пріоритетний конкурент. 2 –ий підхід: оцінка К під-ва шляхом аналізу його сильних та слабких сторін (SWOT аналіз). Контрольні листи включають показники: стосовно фін стану вир-ва, орг-її і управління, маркетингу (частки ринку збуту, репутація прод-ї, престиж торг марки, рівень сервісу, засоби збуту, торговий аппарат під-ва, ціни, к-ть спожив і т.д.); роб сила; технологія. 3-ій підхід: Структурний – має на увазі аналіз ринкових позицій товаровиробника виходячи із наявних зовнішніх умов, в т.ч.: - реальна та потенц місткість ринку; - легкість доступу до ринку (вхідні бар”єри); стр-ра галузі; можл техн нововведень; можл-ть диверсифікації д-ті. 4 –ий підхід: Функціональний – розрахунок співвідношень і показників. Наприклад, можуть досліджуватись 3 групи п-ків: 1) Показники еф-ті внутрішньоеконом д-ті: відношення чистого прибутку до чистого обсягу продаж; віднош чистого приб до чистої вар-ті матер активів; відношення чистого приб до чистого обороту кап-лу. 2) показ-ки інтенсивності викор-ння осн і оборотного кап-лу: відношення обсягу чистого продажу до чистої вар-ті мат активів; віднош чистого продажу до чистого обороту кап-лу; віднош чистого продажу до вар-ті виробн запасів; віднош осн кап-лу до вар-ті матер активів; віднош вар-ті виробн запасів до чистого обороту кап-лу. 3) пок-ки фін д-ті під-ва.

Конкурентні переваги підприємства. Визначення К з точки зору конкурентних переваг під-ва. В основі – порівняння хар-к під-ва і його продукції із аналогічними показниками пріоритетних конкурентів (на даному ринку). Порівняння здій-ть як за внутрішніми так за зовнішніми конкур перевагами. Зовнішня конкурентна перевага – це така , що базується на відмінних якостях товару, що створює цінність для покупця за рах зниження його витрат чи підвищення ефективності його д-ті. Така перевага збільшує ринкову силу під-ва в тому смислі, що вона може приблизити ринок прийняти більш високу ціну продажу у порівнянні з конкурентами. Внутрішня конкур перевага – перевага під-ва стосовно витрат чи управління , яка створ цінність для товаровир-ка , дозволяє знизити собівартість у більшій мірі ніж пріоритетний конкурент.

Оцінка конкурентноспроможності підприємства шляхом аналізу його сильних та слабких сторін. Контрольні листи включають показники: стосовно фін стану вир-ва, орг-її і управління, маркетингу (частки ринку збуту, репутація прод-ї, престиж торг марки, рівень сервісу, засоби збуту, торговий аппарат під-ва, ціни, к-ть спожив і т.д.); роб сила; технологія.

Структурний підхід до оцінки конкурентності підприємства. має на увазі аналіз ринкових позицій товаровиробника виходячи із наявних зовнішніх умов, в т.ч.: - реальна та потенц місткість ринку; - легкість доступу до ринку (вхідні бар”єри); стр-ра галузі; можл техн нововведень; можл-ть диверсифікації д-ті.

Функціональний підхід до оцінки конкурентноспроможності підприємства. розрахунок співвідношень і показників. Наприклад, можуть досліджуватись 3 групи п-ків: 1) Показники еф-ті внутрішньоеконом д-ті: відношення чистого прибутку до чистого обсягу продаж; віднош чистого приб до чистої вар-ті матер активів; відношення чистого приб до чистого обороту кап-лу. 2) показ-ки інтенсивності викор-ння осн і оборотного кап-лу: відношення обсягу чистого продажу до чистої вар-ті мат активів; віднош чистого продажу до чистого обороту кап-лу; віднош чистого продажу до вар-ті виробн запасів; віднош осн кап-лу до вар-ті матер активів; віднош вар-ті виробн запасів до чистого обороту кап-лу. 3) пок-ки фін д-ті під-ва.

Узагальнений підхід до оцінки конкурентноспроможності підприємства