Пісенний гумор українського народу, Детальна інформація

2.1 Серед героїв української жартівливої пісні чи не найчастіше зустрічається молодь – дівчата і парубки. Акцентуючи на смішних і негативних рисах окремих представників молодого покоління, народний гумор відіграє роль своєрідного вихователя. Разом з тим весела пісня – це одна з форм залицяння та взаємо пізнання між парубками й дівчатами. Жартівливі пісні про молодь кепкують над дівочими та парубочими вадами, передусім над лінивством і безгосподарністю, над недбальством, над дурістю і недотепністю, над нескромністю і легковажністю, над різними недоречними ситуаціями в час дівування та парубкування: комічними освідченнями та непорозумінням між парубком та дівчиною, безглуздими суперечками й надто відвертими любощами. Причому в усіх цих випадках народна етика дозволяє зачіпати й вади зовнішності парубків та дівчат. Особливо дістається в піснях недбайливим пестухам – одиначкам з багацького роду:

ЧОМ ДУБ НЕ ЗЕЛЕНИЙ? БО ГСО ТУЧА ЗБИЛА

Чом дуб не зелений? Бо Ге туча збила,

Козак зажурений: лишила дівчина.

А хто хоче знати, най мене спитає,

Що дівчина любить, як сім років має.

Як сім років має, то до школи ходить,

А вже за собою штирки хлопці водить

А як десять має, го вже мелюєся,

Вийде на вулицю, до хлопців сміється.

Як п’ятнадцять має, то вже віддаєся,

А вна си гадає, що так і здаєся.

Я в чужої мами треба рано встати

Не будеш, дівчино, личко малювати.

А як має двадцять, то цвіте, як ружа,

А люди все кажуть:" он пішла сивуля!”

ЩО ЗА ПАРУБОЧОК, ЩО НАБІК ЧУБОЧОК

Що за парубочок, що на бік чубочок,

Сидить коло столу, як з рожі цвіточок? (2)

Сидить коло столу, як мак процвітає,

Не одна дівчина на нього чекає. (2)

Не одна дівчина, та й не одна мати

Хоче свою доньку за нього віддати. (2)

Поняття краси в народній естетиці органічно поєднане з поняттями працьовитості та справедливості. Якщо героям пісні бракує цих рис, якщо говориться про їх негативні риси, то їхні портретні характеристики даються в повній гармонії - теж негативними.

ОЙ НА ГОРІ НА МОГИЛІ

Ой на горі на могилі

Там пасуться три кобилі

Їдна кара, друга бура ...

Що то в дівки за натура:

Йшла за дров’ми та й заснула.