Пісенний гумор українського народу, Детальна інформація

Ой гоп-чук-чук, поберемся

Та й будемо панувати,

Ой ти будеш кози пасти,

А я вівці заганяти.



Оженився навісний

Та взяв біснувату.

Та не мали що робить,

Запалили хату.







2.3 Своєрідну групу жартівливих пісень становлять твори, що зображають життя старих, химери дідів та бабів. Різні колізії відносин і непорозумінь родинного життя, відтворені через постаті діда і баби, набирають ще яскравішої гумористичності й рельєфності:

ОЙ НА ДУБІ, НА ДУБОЧКУ ГОЛУБИ СИДІЛИ

Ой на дубі, на дубочку голуби сиділи.

Ой на дубі, на дубочку голуби сиділи.

- То достань, мила, то достань, мила, 2р

То достань, йо-хо-хо, моя чорнобрива.

-Я дістати не здужаю, милий мій, миленький,

Я дістати не здужаю, голубе сизенький.

-То вмирай, мила, то вмирай, мила, 2р

То вмирай, йо-хо-хо, моя чорнобрива.

-Я ж умерти не здужаю, милий мій, миленький,

Я ж умерти не здужаю, голубе сизенький.

-Я доб’ю, мила, я доб’ю, мила,

Я доб’ю, йо-хо-хо, моя чорнобрива. 2р

-Де ж ти мене поховаєш,милий мій миленький,

Де ж ти мене поховаєш, голубе сизенький?

-У рову, мила, у рову, мила,

У рову, йо-хо-хо, моя чорнобрива. 2р