Організація комплексу топографо-геодезичних робіт для інвентаризації земель, Детальна інформація
Організація комплексу топографо-геодезичних робіт для інвентаризації земель
При виконанні горизонтального знімання всі дані заносять в абрис, який ведуть на папері олівцем відповідними умовними знаками. Пересування абрису забороняється.
Висотне знімання забудованих територій в рівнинних районах виконують нівелірами або горизонтальним променем теодоліта чи кіпрегеля з рівнем на трубі, а в горбистій місцевості – похилим променем. Висотне знімання можна виконувати одночасно з горизонтальним зніманням мензульним способом або окремо, при наявності планів горизонтального знімання.
Нівелірні ходи, які прокладають для висотного знімання, повинні опиратися на знаки нівелювання І-ІV класу і технічного нівелювання. Як виняток, допускаються висячі ходи, які прокладають у прямому і зворотньому напрямках. Допустимі нев'язки в ходах або полігонах не повинні перевищувати , а в коротких ходах (до 2 км) , де: - довжина ходу в км; - кількість станцій.
При висотному зніманні вся ділянка знімання повинна бути покрита висотними пікетами, віддалі між якими для відповідного масштабу не можуть перевищувати значень: 1:5000-100 м; 1:2000-40; 1:1000-30; 1:500-20. Крім того, пікети повинні бути визначені в характерних місцях, щоб забезпечити відображення всіх деталей рельєфу.
При нівелюванні по обох сторонах район визначають позначки люків колодязів, цоколів будинків, насипів мостів. У решті випадків позначки висот визначаються по одній стороні рейки. Довжина візирного променя не повинна перевищувати 150 м.
З метою контролю на кожній станції визначають не менше двох контрольних пікетів, що знаходяться у слизі перекриття і можуть бути отримані з іншої станції. Розходження між контрольними висотами, що одержані з різними станцій, не повинні перевищувати 20 мм.
Рисування рельєфу виконують безпосередньо в процесі знімання, а також камерально по складених абрисах. На ділянках з густотою забудов дозволяється не проводити горизонтальні, а обмежуватися тільки підписуванням висот точок.
Після виконання знімання забудованих територій здають:
оригінали планів та на твердій основі або на пластину і формуляри;
абриси горизонтального і висотного знімання;
польові журнали або результати вимірювання в накопичувачах інформації;
схема прокладання ходів знімальної основи;
каталог координат і висот точок;
схему розміщення планшетів знімання;
список назв вулиць, провулків, майданів затверджений місцевою владою;
викопіювання для виконання зведень по рамках;
акт польові перевірки і приймання робіт;
технічний звіт (на об’єкт знімання).
Підземні комунікації і споруди, що мають пряме відношення до них, є одним із основних елементів змісту топопланів. Топоплани на яких відображені підземні комунікації, слід створювати відповідно до вимог „Інструкції”.
Елементи підземних комунікацій слід відображати на топопланах у відповідності з діючими „Умовними знаками для тополанів М1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 та умовними знаками для планів підземних комунікацій”.
Знімання підземних комунікацій треба виконати на основі існуючої геодезичної мережі або планово-висотної знімальної основи, що створюється.
Вихідною висотною основою при зніманні підземних комунікацій є знаки державної нівелірної мережі І-ІV класів.
Знімання елементів підземних комунікацій на топопланах виконують переважно методом тахеометричного і теодолітного знімання. Можна поєднувати їх з фото топографічними і фототеодолітними методами.
Знімання існуючих підземних комунікацій проводять за наявністю затвердженого технічного завдання (технічного проекту) після рекогностування і обстеженнях.
Рекогностування підземних комунікацій (на територіях населених пунктів і промислових підприємств) складається з підготовчих робіт і відшукування мереж на місцевості.
Напрямки ліній раніше прокладених комунікацій між колодязями, а також без колодязних комунікацій визначень за допомогою електронних приладів пошуку – трасошукачів, а там, де ці прилади використовувати неможливо шурфування. Знімання існуючих підземних комунікацій складається із плановисотного знімання їх виходів на поверхню землі і знімання ліній, що виявлені за допомогою приладів пошуку або розкриття шурфами.
Планове положення всіх виходів підземних комунікацій визначають від пунктів геодезичної мережі і знімальної основи, а також від кутів капітальних будинків, споруд, колодязів.
Знімання виходів раніше прикладених підземних комунікацій виконують лінійними засічками, способом перпендикулярів, створів і полярним способом.
1.7.4. Розрахунок основних даних для аерофотознімання.
Розрахунок основних даних виконується з метою складання технічного завдання на виконання аерофотознімання.
Висотне знімання забудованих територій в рівнинних районах виконують нівелірами або горизонтальним променем теодоліта чи кіпрегеля з рівнем на трубі, а в горбистій місцевості – похилим променем. Висотне знімання можна виконувати одночасно з горизонтальним зніманням мензульним способом або окремо, при наявності планів горизонтального знімання.
Нівелірні ходи, які прокладають для висотного знімання, повинні опиратися на знаки нівелювання І-ІV класу і технічного нівелювання. Як виняток, допускаються висячі ходи, які прокладають у прямому і зворотньому напрямках. Допустимі нев'язки в ходах або полігонах не повинні перевищувати , а в коротких ходах (до 2 км) , де: - довжина ходу в км; - кількість станцій.
При висотному зніманні вся ділянка знімання повинна бути покрита висотними пікетами, віддалі між якими для відповідного масштабу не можуть перевищувати значень: 1:5000-100 м; 1:2000-40; 1:1000-30; 1:500-20. Крім того, пікети повинні бути визначені в характерних місцях, щоб забезпечити відображення всіх деталей рельєфу.
При нівелюванні по обох сторонах район визначають позначки люків колодязів, цоколів будинків, насипів мостів. У решті випадків позначки висот визначаються по одній стороні рейки. Довжина візирного променя не повинна перевищувати 150 м.
З метою контролю на кожній станції визначають не менше двох контрольних пікетів, що знаходяться у слизі перекриття і можуть бути отримані з іншої станції. Розходження між контрольними висотами, що одержані з різними станцій, не повинні перевищувати 20 мм.
Рисування рельєфу виконують безпосередньо в процесі знімання, а також камерально по складених абрисах. На ділянках з густотою забудов дозволяється не проводити горизонтальні, а обмежуватися тільки підписуванням висот точок.
Після виконання знімання забудованих територій здають:
оригінали планів та на твердій основі або на пластину і формуляри;
абриси горизонтального і висотного знімання;
польові журнали або результати вимірювання в накопичувачах інформації;
схема прокладання ходів знімальної основи;
каталог координат і висот точок;
схему розміщення планшетів знімання;
список назв вулиць, провулків, майданів затверджений місцевою владою;
викопіювання для виконання зведень по рамках;
акт польові перевірки і приймання робіт;
технічний звіт (на об’єкт знімання).
Підземні комунікації і споруди, що мають пряме відношення до них, є одним із основних елементів змісту топопланів. Топоплани на яких відображені підземні комунікації, слід створювати відповідно до вимог „Інструкції”.
Елементи підземних комунікацій слід відображати на топопланах у відповідності з діючими „Умовними знаками для тополанів М1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 та умовними знаками для планів підземних комунікацій”.
Знімання підземних комунікацій треба виконати на основі існуючої геодезичної мережі або планово-висотної знімальної основи, що створюється.
Вихідною висотною основою при зніманні підземних комунікацій є знаки державної нівелірної мережі І-ІV класів.
Знімання елементів підземних комунікацій на топопланах виконують переважно методом тахеометричного і теодолітного знімання. Можна поєднувати їх з фото топографічними і фототеодолітними методами.
Знімання існуючих підземних комунікацій проводять за наявністю затвердженого технічного завдання (технічного проекту) після рекогностування і обстеженнях.
Рекогностування підземних комунікацій (на територіях населених пунктів і промислових підприємств) складається з підготовчих робіт і відшукування мереж на місцевості.
Напрямки ліній раніше прокладених комунікацій між колодязями, а також без колодязних комунікацій визначень за допомогою електронних приладів пошуку – трасошукачів, а там, де ці прилади використовувати неможливо шурфування. Знімання існуючих підземних комунікацій складається із плановисотного знімання їх виходів на поверхню землі і знімання ліній, що виявлені за допомогою приладів пошуку або розкриття шурфами.
Планове положення всіх виходів підземних комунікацій визначають від пунктів геодезичної мережі і знімальної основи, а також від кутів капітальних будинків, споруд, колодязів.
Знімання виходів раніше прикладених підземних комунікацій виконують лінійними засічками, способом перпендикулярів, створів і полярним способом.
1.7.4. Розрахунок основних даних для аерофотознімання.
Розрахунок основних даних виконується з метою складання технічного завдання на виконання аерофотознімання.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021