Організація комплексу топографо-геодезичних робіт для інвентаризації земель, Детальна інформація

розп. точка ІІ

ІІ -

-

Висотна Технічне нівелювання км ІІІ 39

Примітка 1: кількість розпізнавальних точок, що підлягають маркуванню і метод маркування вибирають в залежності від фізико-географічних умов місцевості, а також наявних матеріально-технічних засобів.

При проектуванні можна передбачити необхідність маркування приблизно 25% від усієї кількості розпізнавальних точок. Метод маркування рекомендується вибрати з врахуванням ЕВ, ч.1., п.3.312-3.3.15 [3].

Примітка 2: при розрядженій висотній прив’язці аерознімків довжина ходів технічного нівелювання визначається за формулою:

де: С – ширина об’єкта в км (вздовж маршрутів аерофотозйомки);

Д – довжина об’єкта (перпендикулярно до маршрутів);

2,25 – віддаль в км між висотними ходами;

К – коефіцієнт злому висотних ходів (вибирається в залежності від фізико-географічних умов в межах 1,1-1,5).

При суцільній висотній прив’язці аерознімків, довжина ходів технічного нівелювання визначаються за такою формулою:

де N – кількість маршрутів аерозйомки.

Обсяг робіт по плановій прив’язці розпізнавальних точок визначаються безпосередньо з карти в залежності від методу прив’язки.

2. Підрахунок обсягів робіт. Складання кошторису.

2.1. Підрахунок обсягів робіт.

Підрахунок обсягів польових і камеральних робіт виконується з метою подальшого їх планування: визначення необхідної кількості бригад, транспорту, приладів, складних сіткових і календарних графіків робіт. Встановлені обсяги робіт є вихідними даними для складання кошторисів на виконання польових і камеральних робіт виконують у відомості, її складають в натуральних і трудових показниках на основі даних таблиць, згідно з чинними нормативними документами: ЕНВ [3], ЕНВ-и-р-И [2] (польові роботи), а також СОУСН [7] (камеральні роботи).

Таблиця заповняється у такій послідовності: в графі 1 вказується нормативний документ, з якого вибираються роботи. Перелік робіт в технологічній послідовності подається в графі 2. В графі 3 вказується одиниця вимірювання, згідно з нормативними документами. Обсяг роботи встановлюється, згідно з технічними проектами і проставляється в графі 4. Категорія складності (графа 5) для кожного з процесів встановлюється за фізико-географічними умовами району робіт і згідно опису категорій складності в нормативному документі. Для двох варіантів проектування на одному і тому ж об’єкті категорія складності відповідних робіт повинна бути прийняти однаковою.

Норма часу на виконання одиниці роботи визначаються згідно з вказаним нормативним документом і записується в графу 6. Необхідно звернути увагу, що в різних нормативних документах норма часу дається в неоднакових одиницях (наприклад, в ЕВ і ЕНВиР-И) в годинах на одиницю роботи. В графу 6 заносяться норма часу в днях на одиницю роботи. Залежність між нормою часу в днях і нормою часу в годинах встановлена з тривалості робочої зміни в 7 годин [7].

Обсяг робіт в трудових показниках (графа 7) підраховується за формулою:

В графі 8 підраховується необхідна кількість бригадирів, з врахуванням запланованого середнього процента пере використання норм виробітку, який для польових робіт можна прийняти 130%, а для камеральних – 110%. Тоді планова кількість бригадо-місяців, необхідна, для виконання робіт і визначається за формулою:

2.2. Складання кошторису на комплекс топографічних робіт.

Кошторис – це документ, в якому представлені усі необхідні витрати на виконання польових і камеральних робіт, організацію і обслуговування виробництва на даному об’єкті. Як базу для складання кошторисів на виконання топографо-геодезичних робіт використовують збірки цін на вишукувальні роботи для капітального будівництва за 1982 р. Для переходу від цін 1982 р. по даний час застосовується коефіцієнти переходу, які встановлюються відповідними міністерствами на основі чинних постанов Верховної Ради та уряду України.

Назва робіт, їх характеристики і одиниці виміру із „Збірника цін” згідно з технологічною схемою робіт. Категорії складності встановлюються відповідно до фізико-географічних характеристик об’єкту, а також умов, при яких виконуються роботи. Із збірника цін вибирають ціну, вказують номер таблиць і параграфів, згідно з яким встановлені ціни.

До цін можуть застосовуватися понижувальні або підвищувальні коефіцієнти К1, К2.... Кn. Усі коефіцієнти повинні бути обґрунтовані відповідним документом, назва якого записується поруч з коефіцієнтом.

Підвищувальними можуть бути коефіцієнти за виконання робіт в найсприятливіший період року.

Понижувальними може бути коефіцієнт при виконанні неповного обсягу робіт, передбаченого „Збірником цін”.

Обсяги робіт встановлюються згідно з відомістю обсягів польових і камеральних робіт (таблиця 16).

3. Планування та організація робіт.

3.1. Складання календарного графіка.