Обґрунтування доцільності створення лісових культур, Детальна інформація

При стрічковій сівбі два або декілька рядків зближуються між собою в стрічку. Відстань між рядками в стрічці становить ЗО—40 см, а відстань між стрічками значно більша — 3—5 м.

При сівбі врозкид насіння висівають на всю лісокультурну площу. Одним з видів цього способу є аеросівба.

Садіння лісу — створення лісових культур шляхом висаджування сіянців або саджанців на лісокультурну площу. Близько 95% культур у західному регіоні України створюються садінням. Цей метод має певні переваги над сівбою: у 5—7 разів скорочуються витрати насіння, сіянці (саджанці) майже не пошкоджуються гризунами і птахами, забезпечуються їх рівномірне розміщення і висока приживлюваність, вони меншою мірою пригнічуються трав'яною рослинністю та порослю деревних порід. Зменшується також число доглядів за культурами і скорочується термін їх зімкнення. Сіянці та саджанці на лісокультурній площі в перші роки ростуть швидше, ніж сходи, оскільки стадію сповільненого росту вони вже пройшли в розсаднику.

Кращий час для садіння — рання весна до початку вегетації рослин, тому що вони швидше оправляються після садіння, швидше заживають пошкодження кори та коріння, відновлюються всмоктуючі корінці. Рідше практикується осіннє садіння у період скидання листя у листяних і здерев'яніння пагонів у шпилькових порід, але не пізніше ніж за два-три тижні до перших заморозків. Садивний матеріал із закритою кореневою системою можна висаджувати протягом усього вегетаційного періоду. При викопуванні, транспортуванні та зберіганні садивного матеріалу слід забезпечити його життєдіяльність, не допускаючи висихання або запрівання підземної і надземної частин.

Існує п'ять способів садіння: рядкове, стрічкове, коридорне, біогрупами, широкосмугове. Лісові культури насаджують лісосадильними машинами, а здебільшого — вручну через нестачу технічних засобів. На землях меліоративного фонду, а також на схилах крутістю понад 12° садіння здійснюють лише вручну.

При садінні вручну сіянці (саджанці) можна висаджувати: 1) з оголеним корінням під звичайні або спеціальні лопати в ямки (рис. 5.2); 2) із защемленням оголеного коріння в створені щілини під клиноподібну лопату, меч Колесова, коли коренева система защемлюється у вертикальній площині; на важких грунтах це погано впливає на ріст коріння, призводить до його деформації, внаслідок чого погіршуються приживлюваність і ріст культур; 3) У штучні мікропідвищення на утворюються шляхом перекидання дернини на дернину; 4) саджанці з закритою кореневою системою («Бріка», «Брикет») ручним посадковим інструментом «Ліліпут».

Весною лісові культури створюють насамперед на ділянках з легким і добре прогрітим грунтом. На схилах північної експозиції з важкими непрогрітими грунтами культури створюють пізніше. В однакових умовах спочатку створюються культури листя-лих, пізніше — шпилькових порід. Приживлюваність рослин різко знижується при садінні сіянців або саджанців з бруньками, які вже пішли в ріст. Тоді як надземна частина активно випаровує вологу, кількість її не поповнюється корінням, яке тільки починає приживатися, і внаслідок порушення нормального водообміну сіянці гинуть.



Рис. 5.2. Садіння дерев: а — неправильне; б — мілке; в — правильне.

Для садіння використовуються сіянці деревних порід: 1—2-річні сосни, модрини, 2—3-річні — ялини, дуба, клена, ясена та інших .листяних, 3—4-річні — кедра та ялиці.

СПОСОБИ, ТИПИ, СХЕМИ ЗМІШУВАННЯ ДЕРЕВНИХ

ПОРІД І СПОСОБИ РОЗМІЩЕННЯ ПОСАДКОВИХ МІСЦЬ

Для вирощування штучних насаджень можна застосовувати різні способи, типи та схеми змішування порід залежно від біологічних і лісівничих властивостей деревних компонентів, їх взаємодії між собою протягом усього періоду лісовирощування, типу лісорослинних умов і типу лісу, густоти культур і агротехніки їх створення. Лісові культури створювалися в напрямі від простого (змішування в рядах) до складного (змішування рядами і в рядах) змішування. Порядок розміщення сіянців або саджанців деревних і чагарникових порід на лісокультурній площі називається схемою змішування.

Спосіб змішування об'єднує схеми та типи змішування. Наприклад, спосіб змішування — чергування в рядах окремих посадкових місць, який використовується при створенні штучних насаджень у західному регіоні України, об'єднує наступні типи змішування: деревно-чагарниковий з почер-говим введенням садивних місць деревної породи та чагарника (за Г. М. Висоцьким); деревно-тіньовий з введенням супутньої тіневитривалої породи,



Схематичний профіль дубово-ялинової культурі; створеної за кулісним способом змішування.

яка, виростаючи в другому ярусі, є підгоном для головної (за М.Я. Дахновим); деревно-тіньово-чагарниковий з послідовним чергуванням у ряду посадкових місць головної та супутньої порід і чагарника.

Серед інших способів змішування одним з найбільш поширених є кулісний, який використовується при можливості виникнення конкурентних взаємовідносин між породами і загрозі, заглушення або витіснення зі складу насадження головних порід. Кулісний спосіб, поряд з рядовим, є найбільш перспективним також і з точки зору агротехніки створення культур, догляду за ними та проведення лісівничих заходів. При встановленні широких куліс мікрокліматичні умови в кожній з них наближаються до таких як у чистих насадженнях. Тому не бажано-висаджувати широкі куліси з таких порід, як ясен, модрина, акація біла, тому що грунт під ними швидко задерніває і лісорослинні умови погіршуються. Широкими 6—8-рядними кулісами вводиться головна порода (наприклад, дуб звичайний), вузькими 2—3-рядними — супутні підгінні або високопродуктивні швидкорослі, які теж можуть виконувати роль підгону (ялина, дугласія та ін.). Кулісний спосіб включає також комбінований (деревно-тіньово-чагарниковий) та деревний (за Л. Г. Барком) типи змішування порід у лісових культурах.

Успішно застосовуються ланковий або г р у п о в о-л а н к о-в й й способи змішування, коли супутні та головні породи чергуються в рядах групами посадкових місць. При цьому краще зберігаються введені породи, забезпечується краща мінералізація опаду та збагачення грунту елементами живлення (наприклад, при введенні дуба ланками в ряди сосни в типах В3ДС). У типах лісу, де спостерігаються напружені взаємовідносини між породами, використовується групово-ланковий спосіб змішування, який за своєк> характеристикою ближчий до шахового. Останній за розміщенням посадкових місць більше відповідає природі лісу. Збереженість деревних порід тут висока, але ускладнюється агротехніка створення таких культур, необхідно використовувати ручну працю. Шаховий спосіб змішування дає змогу сформувати змішані насадження з рівномірним розміщенням деревних порід різних видів на лісокультурній площі.

Для змішування в рядах, а також при змішуванні рядами потрібно ретельно добирати деревні породи, які б не відрізнялися значною мірою за темпами росту і розвитку, стимулювали б ріст одна одної. Зокрема, недоцільно вводити в ряди дуба з свіжих типах черешню, ясен, берест. Введення ж липи або клена стимулює ріст головної породи, сприяє більш швидкому зімкненню в рядах і між рядами.

Таблиця

Способи та схеми змішування порід у лісових культурах

(за Кальним П. Г., Гордієнком М. І., Корецьким Г.С. 1986)





У табл. наводяться основні способи та схеми змішування порід, які використовуються при створенні лісових культур в досліджуваному регіоні.

Чисті та змішані лісові культури за розміщенням посадкових місць поділяються на рядові та культури біогрупами. У першому випадку культури висаджують рядами, в другому — окремими групами, в кожній з яких вирощується кілька рослин. Біогрупи створюються переважно на площадках різних розмірів на «вікнах» і прогалинах серед природного відновлення. Культури біогрупами застосовуються при створенні часткових культур на лісокультур-них площах з груповим природним відновленням головних і супутніх порід. Рядковий спосіб використовується при створенні суцільних, а також часткових культур, при рівномірному розміщенні природного відновлення. При цьому існує краща можливість механізувати садіння та інші агротехнічні заходи, ніж у культурах біогрупами, хоча останній спосіб більшою мірою відповідає природі лісу.

Розмір шахівок, площадок, ланок повинен бути таким, щоб введена порода могла утворити стійкі біогрупи, а конкуренція з боку Інших порід була б мінімальною. Добирати й змішувати породи необхідно з таким розрахунком, щоб вони мали достатню площу живлення, а супутні породи були б підгоном, сприяли формуванню стовбурів і підвищенню продуктивості головної породи.

ДОГЛЯД ЗА КУЛЬТУРАМИ

Догляд за лісовими культурами — це комплекс агротехнічних: і лісівничих заходів, спрямованих на поліпшення умов приживлюваності й росту культивованих порід (поліпшення фізичних властивостей грунту, зменшення випаровування з його поверхні, видалення трав'яної та небажаної деревної рослинності, збагачення грунту елементами живлення) .