Аналіз надзвичайних ситуацій у страховій справі, Детальна інформація

Повінь-тимчасове затоплення значних територій, що виникає в результаті розливу рік під час повіддя і паводків, зливових дощів, крижаних заторів рік, рясного танення снігів у горах і інших причинах. При повені відбуваються руйнування будинків, споруджень, розмив ділянок доріг, ушкодження гідротехнічних і дорожніх споруджень, мають місце людські жертви. При затопленні підвальних і перших поверхів будинків робляться непридатним чи виходять з ладу устаткування, агрегати, майно і т.п. (Затоплення водою місцевості, що не супроводжується збитком, називається розливом ріки чи озера).

По висоті підйому рівня води в ріках, розмірам площ затоплення і величині наносимого збитку річкові повені поділяються на чотири категорії: низькі (малі), високі, видатні (великі) і катастрофічні.

Низькі (малі) повені спостерігаються на рівнинних ріках і бувають приблизно один раз у 5—10 років. При цьому затопляється не менш 10% сільськогосподарських угідь, розташованих у низьких місцях. Ці повені наносять незначний матеріальний збиток і майже не порушують ритму життя населення.

Високі повені супроводжуються значним затопленням, охоплюють порівняно великі ділянки річкових долин і іноді істотно порушують господарський і побутовий уклад населення. У густонаселених районах високі повені приводять до часткової евакуації людей, наносять відчутну матеріальну і моральну втрату. Вони відбуваються один раз у 20—25 років. Затоплюється 10—15% сільськогосподарських угідь, переважно косовиці і пасовища.

Видатні (великі) повені охоплюють цілі річкові басейни. Паралізують господарську діяльність, різко порушують побутовий уклад населення, наносять значний матеріальний і моральний збиток. Під час видатного повені звичайно виникає необхідність масової евакуації населення і матеріальних цінностей із зони затоплення і захисту найбільш важливих господарських об'єктів. Видатні повені повторюються приблизно один раз у 50—100 років. При цьому затоплюється 50—70% сільськогосподарських угідь.

Катастрофічні повені викликають затоплення величезних територій у межах однієї чи декількох річкових систем. У зоні затоплення цілком паралізовані господарська діяльність і побутовий уклад населення. Відзначаються матеріальні збитки, значні людські жертви. Катастрофічні повені случаються не частіше одного разу в 100—200 років. Затоплюється більш 70% сільськогосподарських угідь.

На ріках нашої країни зареєстровано чимало видатних і навіть катастрофічних повеней. Проте вони не досягали настільки грандіозних розмірів, як на ріках стихійних лих: По й Арно в Італії, Янцзи і Хуанхе в Китаї, Гангові і Брахмапутрі в Індії, Міссурі і Міссісіпі в США, Амазонці в Бразилії. Головна причина такої різниці полягає в особливостях клімату.

Пилова буря— явище аналогічне низової заметілі, але з тією лише різницею, що пилова буря буває в південних степах і пустелях переважно влітку, коли сильним вітром з поверхні землі піднімаються частки чи піску пилу, що, замутняє атмосферу, різко погіршують видимість. Вертикальна потужність курних бур може бути всілякої — від декількох десятків сантиметрів (курні і піщані поземки) до декількох десятків і навіть сотень метрів. Курна бура відноситься до небезпечного для авіації погодним явищам. Курні бури сприяють утворенню піщаних заметів на дорогах.

Удар блискавки-гігантський електричний іскровий розряд між хмарами чи між хмарами і земною поверхнею довжиною кілька кілометрів, діаметром десятки сантиметрів і тривалістю десяту частки секунди. У кожен даний момент часу у світі нараховується близько 2000 грозових явищ. Сила струму в блискавці може складати від 10 до 100 А, потужність розряду — 1013.

Вихід підгрунтових вод-це вихід ґрунтових вод на поверхню землі, викликаний надмірним перезволоженням ґрунту. Може бути раптовим, періодично повторюваним і постійної. Раптовий вихід підгрунтових вод відбувається, наприклад, у результаті минулого поблизу чи повені паводка, періодичний — як правило, унаслідок регулярних чи повідь паводків, постійний — з'являється звичайно в зоні зрошувального каналу, штучного озера, водоймища і т.д. Раптовий вихід підгрунтових вод приносить значний матеріальний збиток майну. Затопляються і руйнуються підвальні приміщення, фундаменти, підземні комунікації. Раптовий вихід підгрунтових вод є одним з розповсюджених страхових випадків.

Град -одне з найбільш частих стихійних лих. Являє собою різновид атмосферних опадів, що випадають у теплий час року з могутніх кучево-дощевих хмар у виді щільних крижаних утворень різної величини і форми. Заподіює істотний збиток сільськогосподарським культурам і тваринництву (особливо на відгінних пасовищах, викликаючи загибель молодняку і дорослих тварин), тепличному господарству, лініям зв'язку. Град відноситься до небезпечного для авіації явищам погоди. Звичайно град буває при грозі разом зі зливовим дощем. Самий великий град зареєстрований гідрометеорологами в Казахстану. Вага однієї градини була дорівнює 1,8 кг.

Злива— короткочасний інтенсивний дощ. Нерідко супроводжується грозами, а іноді градом. Такі дощі при великій кількості опадів, що випали в короткий проміжок часу, можуть заподіяти чи ушкодження викликати загибель будівель і іншого майна. Наслідком зливи часто бувають повені. Інтенсивність зливи складає 0,5 — 1 мм у хвилину і більш. Дощ, що дає шар води в 1 мм, виливає на гектар 10 куб. м чи води близько 900 цебер. Сила злив значно збільшується в південних широтах.

Посуха— стихійне лихо, що характеризується тривалим недоліком вологи в повітрі і ґрунті, частіше при підвищеній температурі і зниженій вологості повітря. Заподіює найбільший збиток сільському господарству. Спостерігається в різні періоди року, від чого залежить величина втрат. У залежності від кількості опадів у період вегетації культур посухи підрозділяються на сильні, середні і слабкі: при сильних випадає не більш 50% норми опадів, при середніх — 50—75%, при слабких — більш 75%. В останні десятиліття щороку 60 тис.км земель робиться непридатним чи цілком гине в результаті посух.

Осідання ґрунту— ущільнення ґрунту під дією зовнішнього навантаження чи власної ваги. Відбувається в результаті відтавання мерзлого ґрунту, вібрації й інших причин. Величина просідання поверхні, викликана осіданням ґрунту, може досягати двох метрів. Часто супроводжуються утворенням тріщин, що ведуть до конструктивної загибелі майна. Відноситься до числа страхових випадків.

Пожежі— стихійне лихо, що виникає в результаті самозаймання, розряду блискавки, виробничих аварій, при порушенні правил техніки безпеки й інших причин. Пожежі знищують будинку, спорудження, устаткування й інші матеріальні цінності. При неможливості виходу з зони пожежі від опіків різного чи ступеня від отруєння продуктами горіння відбуваються поразка і загибель людей. Розрізняють пожежі лісові, торф'яні, нафтових шпар, у містах і населених пунктах і ін.

Лавина -це сніжна маса, що зісковзнула з гірського схилу і рухається вниз під дією сили ваги. Вона захоплює на своєму шляху все нову кількість снігу. Порівняно невеликі лавини мають обсяг 10—20 тис.куб.м, лавини середніх розмірів—100—200 тис.куб.м. Швидкість сніжної лавини досягає 90—100 км/год (в окремих випадках 194—350 км/ч).

Завдяки великій швидкості і значній масі лавини володіють величезною кінетичною енергією. Руйнівна дія лавини підсилюється повітряною хвилею, що рухається перед сніжної маси. Повітряна хвиля сама по собі, навіть без удару сніжної лавини об перешкоду, викликає значні руйнування. Лавини завжди складають велику загрозу руху по дорогах. Після сходу лавини на дорозі залишається сніжний завал висотою до 50 м.

Статистика нещасливих випадків, що происшли з туристами і відпочиваючими узимку в горах, показує, що більшість з них зв'язане зі сходом лавин. У більшості випадків сход лавин у різних гірських районах викликає рясні снігопади. Сніг, що випав у великій кількості, порушує рівновагу сніжного шару і зсковзує вниз по схилі. Сход лавини спостерігається звичайно під час чи снігопаду через один-два днів після нього. Лавинонебезпечним варто вважати снігопад, що дає більше 20 див снігу. Причиною сходу лавин може бути сильна заметіль, а також наст, відлига, дощ.

Зледеніння – відкладення льоду на обтічних частинах літака, силових установках і зовнішніх деталях його спеціального устаткування (антени і т.д.) при польоті в повітрі, що містить переохолоджені краплі води.

Найбільш інтенсивне зледеніння спостерігається в тих хмарах і в тій їхній частині, де більше вологість і крупніш краплі. Практика показує, що найбільш інтенсивне зледеніння буває при температурах від 0' до – 10' С і нижче. При дуже низьких температурах у хмарах ( – 10...– 40'З) інтенсивного зледеніння не виникає.

Обвал – раптове обвалення частини гірських порід через утрату стійкості. Одна з причин обвалу – вивітрювання гірських порід. Цьому також сприяють підземні і поверхневі води, що порушують рівновагу схилу.

Зсув –сковзання, зсув земляних мас під дією своєї ваги. Характерні зсуви по схилах пагорбів і ярів, берегам рік, укосам будівельних кар'єрів і виїмок. Дуже часто причиною зсуву є господарська діяльність людини. Відповідно до міжнародної статистики походження близько 80% сучасних зсувів зв'язано з діяльністю людини. Зведення різних споруджень приводить до збільшення ваги верхнього шару ґрунту і, як наслідок, – до зсуву.

Сель – раптово формується в руслах гірських рік тимчасовий потік, що характеризується різким підйомом рівня і високим (від 10 – 15 до 75%) змістом твердого матеріалу (продуктів руйнування гірських порід). Виникає в результаті інтенсивних і тривалих злив, бурхливого танення чи льодовиків сезонного снігового покриву й інших причин.

3. Виробничі аварії і катастрофи

У сучасних умовах виробництва з підвищеними вимогами до параметрів технологічного процесу, залученням у цей процес у ряді випадків високотемпературних отрутних і агресивних компонентів, концентрацією великої кількості енергії на відносно малій площі можуть створюватися умови, що приводять до несподіваного порушення роботи чи повному виходу з ладу яких-небудь машин, агрегатів, комунікацій, споруджень і їхніх систем. Такі явища прийняте називати аваріями. Початком аварії вважається момент її виникнення, хоча він може бути виявлений і пізніше, а закінченням – відновлення умов для продовження технологічного циклу, виробничої діяльності і т.д. При деяких обставинах аварії створюють утрозу життю і здоров'ю чи людей викликають людські жертви. У таких випадках мова йде про катастрофу як явищі, що має трагічні непоправні наслідки.

Великі аварії, що виникають на промислових і інших об'єктах, по обсягу руйнувань і людських жертв, а також по характері наслідків можуть бути дуже серйозними, порівнянними з впливом сучасної зброї. Аварія характеризується раптовою чи зупинкою порушенням виробничого процесу на промисловому об'єкті, транспорті, наслідком чого є чи ушкодження знищення матеріальних цінностей. У ряді випадків аварії викликають вибухи, пожежі і можуть мати катастрофічні наслідки: руйнування будинків, споруджень, радіоактивне чи хімічне зараження великих великих територий, загибель людей.

Особливо небезпечні аварії на атомних станціях, де руйнування енергетичних установок (реакторів) з ядерним паливом може привести не тільки до радіаційного зараження великих площ з важко передбачуваними наслідками, але і до утворення ударної хвилі.

Ліквідація наслідків виробничих ава ий і стихійних лих вимагає здійснення комплексу організаційних, інженерно-технічних і інших заходів, що у практиці страхової роботи називаються витратами по порятунку майна і відшкодовуються зі страхового фонду.

При експертній оцінці ризику страховику насамперед необхідно виявити ті виробничі об'єкти, аварії на який можуть привести до великих руйнувань, поразкам людей, зараженню території. До таких об'єктів відносяться атомні електростанції, підприємства, зв'язані з видобутком, збереженням, переробкою нафтопродуктів і інших вибухонебезпечних і легкозаймистих речовин і матеріалів, об'єкти хімічної промисловості, шахти, рудники, а також греблі, дамби, водоймища. По кожному з таких об'єктів необхідно розробити характерні для нього варіанти можливих аварій і установити масштаби наслідків.

Можна оцінити ситуацію зі стихійними лихами, оскільки їхня зумовленість, періодичність, чи час місце виникнення є вероятностными величинами. Для цього прибігають до класифікації аварій, катастроф і стихійних лих. При цьому класифікаційні характеристики погоджують з величиною тарифних ставок і розмірами страхового фонду. На практиці прибігають до градації по розмірах заподіяного збитку й обсягу ресурсів, необхідних для ліквідації наслідків. Така градація може бути проведена по території (по горизонталі) і по матеріальному збитку, утратам населення, впливу на навколишнє середовище (по вертикалі). Класифікація дозволяє формалізувати інформацію про чи катастрофу стихійному лиху, звести все різноманіття різних проявів до декількох типових ситуацій.