Курсова по статистиці (сканер), Детальна інформація

ae

дно, що в чисельнику і знаменнику індексовані величини зважені по вагах звітного періоду, тому зміна структури досліджуваної сукупності не впливає на величину індексу.

Відношення індексу змінного складу до індексу постійного складу становить індекс структурних зрушень:-----------------------------------------------------------------------

Під час економічного аналізу часто доводиться вивчати суспільно-економічні явища не за два періоди, а за три і більше послідовних періодів. У такому разі, залежно від бази порівняння обчислюють базисні і ланцюгові індекси. Індекси показують, у скільки разів (на скільки відсотків) рівень звітного періоду вищий (нижчий) за рівень базисного періоду. Якщо індекс більший за одиницю, або вищий за 100%, то це свідчить про те, що рівень у звітному періоді підвищився, а якщо індекс менший за одиницю, або нижчий за 100%, то це свідчить про зменшення рівня у звітному періоді порівняно з базисним періодом.

Базисні індекси обчислюють порівнянням абсолютних даних кожного періоду з даними якого-небудь одного періоду, взятого за базу порівняння. За базу порівняння звичайно беруть початковій період. Ланцюгові індекси визначають порівнянням абсолютних даних кожного періоду з даними попереднього періоду.

Ланцюгові індекси дають змогу оцінити зміну досліджуваного явища за кожний період (наприклад, за кожний рік) і відобразити хід його розвитку. За допомогою базисних індексів вивчають зміну явища за весь період і характеризують загальний підсумок процесу розвитку.

Базисні і ланцюгові індекси можуть бути індивідуальними, груповими і загальними.

Між базисним і ланцюговим індексами існує певний зв’язок, що дає змогу переходити від одного виду індексів до іншого. Так, послідовне перемножування ланцюгових індексів дає базисний індекс відповідного періоду. В загальному вигляді це можна записати так:--------------------

Ланцюгові індекси можна визначити з базисних діленням відповідного базисного індексу на попередній базисний індекс:---------------------

Розрізняють загальні базисні і ланцюгові індекси з постійними або змінними вагами. Якщо при обчисленні індексів застосовують ваги на рівні того самого періоду, то дістають базисні і ланцюгові індекси з постійними вагами, а якщо ваги змінюються від одного індексу до іншого, то мають індекси із змінними вагами. В індексах з постійними вагами існує взаємозв’язок між ланцюговими і базисними індексами, а в індексах із змінними вагами його немає.

У статистиці індекси об’ємних показників (базисні і ланцюгові) обчислюють, як правило, з постійними вагами. Так, при визначенні індексів фізичного обсягу продукції для всіх років використовують порівнянні ціни з попередніх років.

Індекси якісних показників (базисні і ланцюгові) визначають переважно із змінними вагами. Це зумовлене тим, що в індексах якісних показників застосовуються ваги звітного періоду, які постійно змінюються від одного індексу до другого. Щоб запобігти впливу на розмір індексу розбіжностей у структурі об’ємного показника, який відіграє роль ваг (наприклад, у структурі посівних площ, структурі затрат праці і т.д.), застосовують індекси, обчислені за тією самою стандартною структурою. В цьому разі базисні і ланцюгові індекси якісних показників визначають з постійними вагами.

Статистика широко застосовує метод порівняння показників у розрізі підприємств, міст, економічних районів, областей, країн. Узагальнюючі показники, які характеризують співвідношення рівнів складних економічних явищ у просторі, тобто у розрізі територій і об’єктів, називаються територіальними індексами.

Розглянуті раніше принципи побудови динамічних індексів стосуються і територіальних індексів. Особливість їх полягає у виборі бази порівняння, на рівні якої потрібно зафіксувати вагу індексу залежно від мети дослідження. При порівнянні двох сукупностей (територій) будь-яку з них можна взяти за базу порівняння. Якщо ж порівнюється кілька сукупностей (територій), база порівняння має бути економічно обгрунтованою. Якщо порівнюють собівартість продукції кількох підприємств однакового виробничого напряму, то за базу порівняння доцільно взяти підприємство, яке має найнижчий рівень собівартості продукції.

При побудові територіальних індексів якісних показників (цін, урожайності, продуктивності праці, собівартості і т.д.) вагами можуть бути: кількісний показник, що стосується території, на якій якісний показник є економічнішим; середній розмір кількісного показника по сукупності порівнюваних територій; кількісний показник, взятий за стандарт.

При побудові територіальних індексів кількісних показників (фізичного обсягу продукції, структури посівних площ, структури стада і т.д.) вагами можуть бути середній рівень якісного показника для території, взятої за стандарт; середній рівень якісного показника, розрахований для території, по якій здійснюється порівняння.

Щодо обчислення індивідуальних територіальних індексів, то тут ніяких труднощів не виникає, адже обчислюються звичайні відносні величини порівняння. Індивідуальні територіальні індекси продуктивності праці обчислюють за формулою:-------------------

Де ------------- затрати праці на виробництво 1 ц продукції в господарстві, взятому за базу порівняння, і в господарстві, яке порівнюється.

Загальний індекс продуктивності праці визначають за такою формулою:-------------

Де ------ обсяг окремих видів продукції в господарстві, яке порівнюється.

Якщо порівнювані сукупності мають розбіжності в структурі виробництва, складі працівників, то територіальні індекси обчислюють за стандартною (частіше середньою для таких сукупностей) структурою. Наприклад, для того щоб мати порівнянні дані про молочну продуктивність двох стад корів, які різняться віковою структурою, визначають продуктивність кожного стада за однаковою середньою структурою.

Розділ 2

Урожай і урожайність – найважливіші результативні показники землеробства і сільськогосподарського виробництва в цілому. Рівень урожайності відображує вплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і господарств.

Урожайність – це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі. Для культур, що вирощуються у відкритому грунті, урожайність визначають з розрахунку на 1 га, а у закритому грунті – на 1 кв.м.

У процесі аналізу даних про урожай і урожайність досліджують динаміку урожайності, а також визначають вплив природно-кліматичних і економічних факторів на її рівень для виявлення резервів підвищення урожайності і збільшення виробництва продукції рослинництва.

За вихідними даними дослідимо динаміку урожайності окремих культур за допомогою індивідуальних індексів урожайності:

Де У0 і У1 – урожайність базового і звітного років відповідно.

Різниця між чисельником і знаменником індивідуального індексу урожайності показує абсолютний приріст (зниження) урожайності окремих культур.

=У1-У0, де У0 і У1 – урожайність базового і звітного років відповідно.

Індивідуальні індекси урожайності і відповідні їм абсолютні прирости, наведені в табл. 1 показують, що в звітному році порівняно з базовим урожайність озимої пшениці збільшилася на 33.3% або у абсолютному виразі на 14 ц/га; урожайність кукрудзи – на 42.1% або на 16 ц/га; урожайність озимого ячменю – на 76.9% або на 20 ц/га; урожайність гороху – на 30.7% або на 8 ц/га.