Білети з історії України за 11-й клас., Детальна інформація

- скасовувалось право приватної власності на землю - вона ви-знавалась власністю всього трудового народу й передавалась йому без викупу;

- Центральна Рада зобов'язувалась негайно подбати про мирні переговори з Німеччиною та її союзниками;

- проголошувалась свобода слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків, а також недоторканість особи і помешкання;

- скасовувалась смертна кара;

- впроваджувався 8-годинний робочий день і контроль над ви-робництвом;

- підтверджувалось право національно-територіальної автономії За визначенням В.Винниченка, III Універсал не справив такого впли-ву, як перший. Накреслена у III Універсалі соціально-економічн;

програма не задовольняла значну частину населення, особливо се-лянство, яке очікувало негайного переділу поміщицької землі.

Також не в дусі моменту були і пункти, що проголошували Украї-ну складовою частиною Російської федерації рівних і вільних наро-дів, яку УЦР зобов'язувалась допомогти створити.

Особливо небезпечним було положення, що УЦР стане на сто-рожі "прав і революції не тільки нашої землі, а й усієї Росії". Це було непосильне й непотрібне для України завдання.

Проголошення Української Народної Республіки стало актом ве-ликої історичної ваги: український народ після тривалого понево-лення заявив про відродження власної держави.

6.2 Розкрийте процес становлення багатопартійної системи в Україні наприкінці 80-х - на початку 90-х років

Необхідною умовою становлення демократичної правової дер-жави є багатопартійність. Вона дає можливість повніше враховувати інтереси всіх громадян у державній політиці і сприяє стабільному і динамічному розвитку суспільства.

До головних причин, що призвели до багатопартійності в Украї-ні, можна віднести:

- розширення демократизації суспільного життя, гласність;

- історичне коріння багатопартійності в Україні;

- виникнення й розвиток в Україні дисидентства;

- нездатність КПРС виконувати керівну роль у суспільстві, яку вона собі привласнила.

В історії становлення багатопартійності виділяють три етапи:

1. 1988-1989 рр. - створення умов багатопартійності. Створення опозиційних до КПРС неформальних об'єднань та рухів, що пізніше трансформувались у політичні партії. В цей час в Україні розгорта-ють активну діяльність Українська Демократична Спілка (УДС), піз-ніше перейменована в Українську Народно-Демократичну лігу (УНДЛ), Українська Гельсінська Спілка (УГС), Народний Рух Украї-ни за перебудову (НРУ).

2. 1989-1990р. - етап безпосереднього створення початкової ба-гатопартійності. За цей час у республіці створено понад 20 партій, в які об'єднались понад ЗО тис. осіб.

3. Початок 1991 р. - серпень 1991 р. - кардинальні зміни у стано-вленні багатопартійності. Заборона діяльності КПУ після спроби державного перевороту в Москві 19-21 серпня 1991 р. у зв'язку з до-казами про підтримку керівництвом КПУ державного перевороту. 24 серпня 1991 р. проголошено Акт про незалежність України.

Виникнення, становлення й утвердження політичних партій, тобто процес їх конституювання, контролюють державні інституції. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і Законами України (ст. 15). Свобода об'єднання у політичні партії та громадські організації гарантована громадянам нашої держави ст. 36 Конституції України. Партійні формування обов'язково повинні мати нормативні документи (статут, програму). відповідну кількість членів, первинних організацій (не тільки в сто-лиці, айв областях, містах, районах) тощо. Реєструються політичні партії Міністерством юстиції України. На початок 1999 р. зареєстро-вано понад 60 політичних партій різного спрямування та орієнтації:

праві, ліві, центристські, релігійні, економічні, екологічні тощо. В Україні існує досить велика кількість молодіжних об'єднань, в т.ч. й політичних. Більшість політичних партій мають дочірні молодіжні організації.

Між політичними партіями точиться суперництво за посилення впливу на маси, залучення в свої ряди нових членів, що визначає політичну атмосферу українського суспільства в умовах незалежнос-

ті. Їхня діяльність особливо активізується в період виборчої кампанії.

6.3 Порівняйте японське та німецьке повоєнні "економічні дива". Висловте власну думку про те, які з їх уроків заслуговують на увагу при реформуванні сучасної української економіки

Повоєнне становище Німеччини та Японії було майже схоже, Обидві країни зазнали поразки у війні. Значними були їхні людські й матеріальні втрати. Промислове виробництво в Німеччині складало третину довоєнного, а в Японії - лише 14%. Значна частина населен-ня не мала засобів до існування: безробітні, переміщені особи, репа-тріанти, демобілізовані та ін. Не вистачало елементарних речей. Процвітав "чорний ринок", інфляція. Країни знаходились під окупа-ційною владою. Здавалось, що обидва народи приречені на злиденне існування. Але вже через кілька років ситуація докорінно змінилась. На початку 50-х років обидві країни досягли довоєнного рівня виро-бництва. Після цього почалось стрімке економічне зростання, яке перетворило обидві держави у світових лідерів. Процес стрімкого економічного зростання отримав назву "економічне диво".

З середини 50-х років починається п'ятнадцятирічне феноме-нальне зростання японської економіки, у результаті якого змінилась сама Японія і її значення у світі. Темпи зростання були найбільш високими серед країн Заходу. У 1961-1970 рр. вони складали 11% на рік. У 1968 р. вона посіла друге місце в Західному світі за обсягом національного валового продукту і вийшла на перше місце по виро-бництву сталі, кораблів, радіоприймачів, телевізорів, магнітофонів, копіювальної техніки і фотоапаратури, а в 1981 р. - по виробництву легкових автомобілів.

ФРН посіла провідне місце в Європі за основними показниками економічного розвитку.

Фактори, що сприяли стрімкому економічному піднесенню Ні-меччини та Японії: