Білети з історії України за 11-й клас., Детальна інформація

6. Тотальний контроль над духовним життям і творчістю.

7. Культ особи вождя і перетворення більшості населення в на-товп, слухняний його волі.

8. Послідовний антилібералізм та антидемократизм.

9. Месіанство - віра в життя месії, надлюдини, яка здатна все ви-рішити.

10. Матеріальне й духовне усамітнення (обособлення, автаркія) ті самоізоляція.

У Німеччині та Італії тоталітаризм будувався на ідеології фашиз-му.

Фашизм - переважно європейський політичний рух XX ст. і осо блива форма державного правління.

Саме слово "фашизм" італійського походження. Спочатку воно використовувалось тільки стосовно італійської дійсності 20-х років Згодом ним почали називати і аналогічні рухи в інших країнах. Ні-мецькі фашисти називали себе "нацистами", "наці".

Фашизм як політичний рух має ряд рис, які визначають його специфіку.

Перша - це націоналізм, що переходить у шовінізм і расизм. Для фашистів інтереси нації вище індивідуальних, групових, класових. Останні повинні приноситись у жертву першим. Фашизм неначе увібрав у себе всю хвилю шовінізму й націоналізму часів Першої світової війни. Найбільший розмах цього руху в Німеччині та Італії пояснюється образою національних почуттів народів цих країн, як;

завершили своє об'єднання пізніше інших і вийшли з Першої сзіто-вої війни не тільки ослабленими, але й приниженими: Німеччина -умовами Версальського миру, Італія - тим, що її інтересами знехту-вали на Паризькій мирній конференції.

Для фашистів демократія - це синонім хаосу, альтернативою якому вони вважають порядок і дисципліну. Вони возвеличують

державу, вбачаючи в ній зосередження національного духу, основу стабільності і порядку, виступають проти будь-якої модернізації, закликаючи до механічного повернення до джерел, коріння, націо-нальних святинь.

фашисти висунули і прагнули реалізувати на практиці не просто ідею сильної держави, а держави тоталітарної, яка поглинає грома-дянське суспільство. "Все для держави, нічого проти держави, нікого поза державою", - ЦІ слова Муссоліні висловлюють суть фашистсь-кої концепції тоталітарної держави.

У Німеччині реалізація цієї ідеї породила конфлікт фашистів з церквою, яка прагнула зберегти свою автономію.

Фашизм - це масовий рух, в якому брали участь ремісники, селя-ни, дрібні торговці і підприємці, службовці, ветерани війни.

Потворною рисою фашистів є схильність до насильства, яке во-ни стверджували, робили з нього культ. На насильстві вони прагнули побудувати новий світовий порядок. Розуміння насильства як необ-хідного атрибуту політичної боротьби споріднювало фашизм з ор-тодоксальними соціалістами і комуністами.

Фашизм виступав і з антикапіталістичними гаслами. На відміну від соціалістів і комуністів, у вільній конкуренції і індивідуалізмі вбачалась загроза для національної єдності.

Запозичивши у соціалістів ряд гасел та ідей, фашизм вважав со-ціалістів і комуністів основними своїми ворогами. Антикомуністич-ні гасла сприяли об'єднанню італійських фашистів, німецьких наци-стів і японських мілітаристів у Антикомінтернівський пакт. Соціалі-стів вони не сприймали за їхню "вину" у поразці в Першій світовій війні.

У різних країнах фашистський рух мав свої специфічні риси. Бу-дучи націоналістами, його прихильники не докладали зусиль, щоб виробити спільну програму.

У німецькому фашизмі націоналізм набрав крайніх форм. В іта-лійському цього не було. На думку німецьких фашистів історія люд-ства була вічною боротьбою за існування різних рас і народів. У цій боротьбі перемагає сильніший. Переможений повинен загинути або підкоритись. Найбільш життєздатною вони вважали арійську нор-дичну расу, до якої відносили себе. Її історична місія - завоювати світове панування.

Італійський фашизм зразком для наслідування вважав Римську імперію і прагнув перетворити Середземне море в "італійське озеро".

В класичному "закінченому" вигляді тоталітаризм утвердився в УЗ- р. в Німеччині, де фашисти прийшли до влади конституційним шляхом. В основі його встановлення - згубні для Німеччини наслід-ки Першої світової війни, глибока економічна криза, загострення соціальних суперечностей, рішення Паризької конференції, втрата території і колоній, величезні розміри репарацій, прагнення правля-чих кіл до реваншу. Гітлерівський режим будувався на абсолютній Централізації влади. Кінцевою метою нацисти проголошували вста-

новлення гегемонії Німеччини в усьому світі, встановлення "нового порядку", знищення народів або їх повне підкорення фашистській владі. Опорою фашизму стала дрібна й середня буржуазія, значна частина робітників і селян, студентів та інтелігенції. Їм, що багато втратили після війни і натерпілися в роки кризи, обіцяли землі, ро-боту, звання, посади. Прийоми ідеологічного впливу підкреслювали ся створенням апарату насильства й залякуванням інакомислячих (СС, СД, СА, гестапо і т.д.). В країні були ліквідовані всі демократич-ні інститути Веймарської республіки: заборонені політичні партії, роль парламенту була зведена нанівець, прийняті антидемократичні закони. Економічне життя країни було підпорядковане мілітарист-ському курсу режиму. Шляхом розв'язання Другої світової війни гітлерівці прагнули досягнути світового панування.

Фашистський режим в Італії будувався на принципах корпорати-візму. В умовах хаосу та безпорядків фашисти прийшли до влади у 1922 р. Вони хотіли створити державу-корпорацію замкнутого типу, де буде "соціальний мир і порядок", централізація й вертикальне підпорядкування. Фашисти йшли до влади під гаслами боротьби проти "гнилої демократії й парламентаризму".

Білет №4

4.1 Охарактеризуйте початок Української революції, утворення та політичну програму Центральної Ради

Українська революція стала визначною подією в історії украінсь-кого народу XX ст. Вона засвідчила негасиме прагнення українців до творення власної держави. Незважаючи на тривале імперське поне-волення, народ знайшов в собі сили, щоб у вкрай несприятливих умовах протягом тривалого часу (1917-1920 рр.) вести запеклу збройну боротьбу, відстоюючи свою державність.

Які ж були причини і передумови революції? Учасники і дослід-ники революції вказують такі причини:

1. Залежне і пригноблене становище України, великодержавних-цька політика щодо неї панівних кіл як Росії, так і Австро-Угорщи-ни.