Територіальна організація охорони здоров'я львівської області, Детальна інформація

13 Радехівський 1.1 52.6 46.0 1 1 69

14 Самбірський 0.9 72.5 77.6 1 1 107

15 Сколівський 1.5 50.8 34.5 1 2 53

16 Сокальський 1.6 99.8 63.4 4 1 101

17 Старосамбір-ський 1.2 86.3 69.3 3 2 110

18 Стрийський 0.8 72.2 89.1 1 1 71

19 Турківський 1.2 56.7 47.5 1 1 65

20 Яворівський 1.5 123.7 80.1 2 4 132



*/ Взято за: Інвестиційно-статистичний вісник. – 1999. - № 2. – С. 20.

Територіальна обласна система охорони здоров'я Львівської області також поділяється на дві медичні зони: Львівську і Дрогобицьку. Львівська медична зона поділяється на Золочівську медичну підзону, в складі якої виділяються Бродівський, Буський і Золочівський медичні райони, Червоноградську медичну підзону, в складі яких виділюяться Радехівський і Сокальський медичні райони та м. Червоноград, а також на наступні самостійні медичні райони: Гродоцький, Жовківський, Перемишлянський, Кам'янсько-Бузький, Миколаївський, Пустомитівський, Яворівський. Крім того, на території Львівської медичної зони знаходиться медичний комплекс міста Львова.

Дрогобицька медична зона поділяється на Стрийську медичну підзону, в складі якої виділяються Жидачівський, Сколівський, Стрийський медичний райони, Самборську медичну підзону, складі якої виділяються Турківський, Мостиський, Старосамбірський, Самбірський медичні райони, і Дрогобицьку медичну підзону (Дрогобицький медичний район і місто Дрогобич). Границі медичних районів співпадають з границями адміністративних районів, тому надалі, розглядаючи показники по охороні здоров'я в розрізі адміністративних районів, ми одночасно розглядаємо їх і в розрізі медичних районів Львівської області.

При цьому, під медичною зоною розуміють територію, в межах якої спостерігаються однозначні по інтенсивності показники по охороні здоров'я, які сформувалися під впливом дії подібних факторів. Медичний район – це територія з такими елеметами охорони здоров'я (медичними об'єктами) із взаємозв'язками між ними та районним центром, які формують таку цілісність і єдність, що відрізняє цю територію від інших навколишніх.

Поліпшення та реабілітація здоров'я - найбільшого скарбу кожної людини на Землі є основним завданням системи охорони здоров'я будь-якого територіального утворення.

Як зазначає Л.Т.Шевчук, здоров'я – це оптимальність біосоціальних якостей людини, тобто своєрідна рівновага між фізичним, генетичним і психоматичним буттям людини в рамках багатовимірних соціальних і природних взаємодій. Інакше кажучи, здоров'я – це стан людини, критерієм якого є рівень фізичного, душевного та соціального благополуччя в умовах того чи іншого ступеня комфортності навколишнього середовища. Отже, людина має певну кількість здоров'я, яку можна виміряти [37, С.9]. Таким чином, одним із завдань системи охорони здоров'я є примноження кількості індивідуального та суспільного здоров'я.

Наголосимо, що під індивідуальним здоров'ям розуміють здоров'я конкретної людини, а під суспільним здоров'ям – здоров'я цілого суспільства чи його частини (таким чином, здоров'я населення Львівської області є суспільним здоров'ям).

Отже, головне завдання системи охорони здоров'я Львівщини є примноження кількості індивідуального і суспільного здоров'я населення, що проживає на території Львівської області.

Функціонування системи охорони здоров'я відображається наступними найважливішими показниками, зміст яких висвітлюється у “Статистичному щорічнику України за 1997 рік” (К., 1999) на С. 466:

Рівень захворюваності – визначається як частка від ділення кількості хворих з вперше в житті встановленим діагнозом на середньорічну кількість населення. При розподілі даних про захворюваність населення за класами хвороб використана міжнародна класифікація хвороб і причин смерті ІХ перегляду.

Загальна кількість лікарів – це всі лікарі з вищою медичною освітою на визначену дату, які зайняті у лікувальних, санаторно-курортних, санітарних закладах, закладах соціального захисту, освіти, науково-дослідних інститутах, що здійснюють підготовку кадрів, в апараті органів охорони здоров'я тощо. У цьому показнику враховуються як лікарі-стоматологи з вищою освітою, так і зубні лікарі (дантисти), що мають середню медичну освіту.

Кількість середнього медичного персоналу – це всі особи з середньою медичною освітою (крім лікарів-дантистів), які зайняті у лікувальних, санаторно-курортних, санітарних закладах, закладах соціального захисту, дошкільних закладах, школах, будинках дитини тощо.

У лікарняних закладах обліковуються ліжка на конкретну дату, які забезпечені необхідним устаткуванням і готові прийняти хворих. Ліжка обліковуються незалежно від того, зайняті вони хворими чи ні.

Кількість лікарських закладів, що надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню – це всі медичні заклади, що ведуть амбулаторний прийом (поліклініки, амбулаторії, диспансери, поліклінічні відділення лікарняних закладів, лікарські пункти охорони здоров'я тощо).

У лікарських закладах, що надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню, обліковується кількість відвідувань в зміну, незалежно від того, приходили хворі на прийом чи ні.

Інвалідність – це постійна або довгострокова втрата працездатності, що наступила у результаті хронічного захворювання або травми.

Потерпілим на виробництві вважається працівник, який внаслідок нещасного випадку і згідно з медичним висновком втратив працездатність на 1 робочий день і більше, або якщо виникла необхідність переведення його на іншу, легшу роботу, терміном не менше 1 дня і в разі складання акту про нещасний випадок за установленою формою.

Ще одним надзвичайно важливим поняттям, яке найчастіше буде зустрічатися на сторінках даної дипломної роботи є поняття територіальна організація охорони здоров'я. В літературі немає визначення його змісту з точки зору економічної і соціальної географії. Але є визначення Е.Б.Алаєвим поняття територіальної організації суспільства як поєднання функціонуючих територіальних структур (розселення населення, виробництва, природокористування), які об'єднуються структурами управління з метою здійснення відтворення життя суспільства у відповідності з цілями і на основі діючих в даній суспільній формації економічних законів [1, С. 33]. Оскільки охорона здоров'я є сферою діяльності суспільства, то ми можемо модифікувати наведене вище визначення з метою визначити зміст поняття територіальна організація охорони здоров'я.

Отже, на нашу думку, територіальна організація охорони здоров'я – це поєднання функціонуючих структур (розміщення елементів і підсистем мережі охорони здоров'я, розселення людей та стан їх здоров'я), які об'єднуються структурами управління медичною сферою з метою відтворення населення з максимальною кількістю здоров'я. Дослідження територіальної організації охорони здоров'я – це грунтовне вивчення цих функціонуючих структур, а також структур управління і виявлення важелів, які можуть на них впливати.

Інші поняття і терміни, які використовуються в даній дипломній роботі, висвітлені в процесі подальшого викладення матеріалу.

Методи дослідження