Ділова Українська Мова, Детальна інформація

вінницький, гайдамацький, львівський, батьківський, ліска, віск, галицький.

86. У поданому тексті знайдіть випадки історичних чергувань приголосних. Поясніть причини їх виникнення.

Оповила кімнату сонна тиша, вже догоряє воскова свіча... А він натхненно пише, пише, пише, і жар надії жевріє в очах. Якщо помру – на кручі поховайте, там, де Дніпро і далеч степова... А за вікном тривожний шелест віт (Д. Луценко).

87. Користуючись словником, поставте наголос у поданих словах. Відзначте випадки подвійного наголошування.

Астрономія, діалог, читання, визвольний, дочка, обіцянка, помилка, загадка, визнання, відповісти, багаторічний, гуртожиток, перелісок, відомість, довідник, чотирнадцять, ясний, разом, чарівний, допізна, зокрема, завдовжки, захворіти, український, маляр, черговий, апостроф, кілометр, течія, предмет.

88. Прочитайте подані речення, змінюючи місце логічного наголосу. Як змінюється при цьому зміст речення?

1. На зустріч нам летять пташині ключі (Г. Плоткін). 2. Навіщо ця комедія? (Г. Тютюнник). 3. Тепер для Маланки настали кращі часи (М. Коцюбинський). 4. Під осінь надіслали Оленку в школу (А. Тесленко).

89. Назвіть слова, вжиті в переносному значенні. Визначте вид переносного значення (метафору, метонімію, синекдаху).

1. Ми йшли в країну Моцарта крізь дим. Громили ворога на перепутті дикому (Р. Чумак). 2. Стоять на варті. Багнет і очі. Чекають госро в набої кулі (В. Сосюра). 3. Ходімо в сад. Я покажу вам сад, де на колінах в яблуні спить вітер, а згорблений чумацький неболад освітлює пахучі очі квітів (М. Вінграновський). 4. Гей, нові Колумби й Магелани, напнемо вітрила наших мрій! (В. Симоненко). 5. Щоб слово пламенем взялось, щоб людям серце розтопило (Т. Шевченко). 6. На нас, як не кажи, Європа дивиться (О. Гончар). 7. Натомлені села вечеряти сіли під грушами, вишнями і небесами (М. Вінграновський).

90. Розмежуйте слова полісемічні та омонімічні.

Ріг вулиці, ріг вола; суцільний брак, брак часу; лінія електропередач, пряма лінія, лінія вогню, життєва лінія; шкільні дзвоники, лісові дзвоники; електромагнітне поле, поле у зошиті, поле зору, пшеничне поле; крило літака, ліве крило будинку, крило птаха.

91. Користуючись “Словником паронімів української мови” (Сербенська О. А., Гринчишина Д, Г. – К., 1986) поясніть значення наведених слів. Слова останньої групи введіть у речення.

Музичний – музикальний; завдання – задача; дружний – дружній; видатний – визначний – відомий; успіх – успішність; програмний – програмовий – програмований.

92. Визначте джерело походження та структурний тип поданих фразеологізмів.

Птаха високого польоту; кинути якір; око за око, зуб за зуб; прикусивши язика; ахіллесова п’ята; білими нитками шити; пасти задніх; згідно з наказом; брати на буксир; сміх крізь сльози; блудний син; як горох при дорозі; ліквідувати заборгованість; Учітеся, брати мої, думайте, читайте; мати на увазі; з нього помічі, як з осики груш; сізіфова праця; ні пари з уст; кинутися в атаку; випити гірку чашу до дна.

93. Поставте подані іменники в родовому відмінку однини, виділіть закінчення. З іменниками, які залежно від семантики чи наголосу можуть мати різні закінчення, складіть речення.

Кілометр, жаль, Прут, тролейбус, Житомир, снігопад, полк, університет, полководець, шовк, предмет, Мороз (призвище), міст, бузок, іменник, зал.

94. Утворіть усіма можливими способами ступені порівняння прикметників. Відзначте, від яких якісних прикметників і чому не утворюються форми ступенів.

Дзвінкий, категоричний, великий, синюватий, рівний, глухий, лимонний, милий, буланий, талановитий, жовто-синій, відомий, превеликий, тонюсінький.

95. Розкривши дужки, утворіть словосполучення числівників з іменниками. Цифри запишіть словами.

5 (новенька книжка), семеро (друзі), півтора (літр, молоко), 9478 (гектар), багато (сніг).

96. Складіть речення з підметами “Тарас Григорович Шевченко”, “завтра”, “батоко з матір’ю”, “чекай”, крокодилячі сльози”.

97. У наведених реченнях поставте, де треба, тире, підкресліть підмет і присудок. З’ясуйте принципи їх розмежування.

1. Ніч мов криниця без дна (М. Рильський). 2. З усіх старших найстарша правда (Леся Українка). 3. Може, справді та, єдина, ви (С. Крижанівський). 4. Вік прожити не ниву пройти гомінку (А. Малишко). 5. Яка то радість на рідну землю повертатися (А. Шиян). 6. Кожна пісня моя віку мого день (І, Франко). 7. Життя не нива, ні, воно дорога від бур – до зір (Л. Дмитерко).

98. Перепишіть речення, підкресливши однорідні члени, вкажіть на засоби зв’язку між ними. Розставте, де потрібно, розділові знаки, сформулюйте правила.

1. Мій отчий дім, не перебуть в мені пристанищем дитинства тимчасовим даруй мені легенди і пісні і мамине до болю рідне слово (І. Драч). 2. Не скорить серця ні злоба ні туга (П. Скунць). 3. Холодний колючий вітер гнав низько над землею важкі олив’яні хмари (В. Кучер). 4. Все здавалось прекрасним і простим вітер хвилі і сонце над ними (І. Савич). 5. А по дашку прозорої веранди ходили то дощі то голуби (Л. Костенко). 6. Ми засіваємо житейське море і не на день минущий на віки (Б. Олійник). 7. Чи влітку в осінню непогоду чи в найлютішу зимову заметіль завжди до нього могли постукати (О. Гончар). 8. Тихе батьківське поле за поліським селом розлилось (М. Сингаївський). 9. Під літнім широченним небокраєм мене стрічають друзі і знайомі (А. Малишко).

99. Розмежуйте вставні і вставлені конструкції, визначте їх роль у поданих реченнях, розставте пунктограми, поясніть їх.

1. До словечка, до слов’ятка притулися може так хоч мови рідної навчишся (М. Тимчак). 2. Мабуть природа створила хлібну зернину в мить такого високого натхнення, в мить щедрого осяяння, яке потрачено нею і на саму людину (В. Яворівський). 3. Щастя кажуть люди перелітна птаха (М. Стельмах). 4. А на серці вір не вір ні тривоги, ні турботи (Є. Летюк). 5. Хвалити долю живим повернувся (М. Стельмах). 6. Коли виросте син і під зорями добра прикмета піде з рідного дому щастя-долю кувати трудом (В.Соколов). 7. Зрештою все на світі однакове, і світ однаковий (П. Загребельний). 8. Скажу я, люди добрі, й вам до казки приказка хоч і панам: не плюй в колодязь – пригодиться води напиться (Л. Глібов). 9. Хтось здається Потебня зауважив, що слово в художньому таорі, окрім прямого значення, має ще свій стилістичний ореол (О. Гончар).

100. Поставте потрібні розділові знаки. Систематизуйте й письмово сформулюйте правила на відокремлення другорядних членів.

1. Даруйте Вітчизні навіки чисте серце умите в росі (М. Нагнибіда). 2. Берези й клени ще недавно голі стоять зеленими маючи гіллям (М. Рильский). 3. Є найзначиміша дума на світі дума про хліб (В. Лагода). 4. Упало яблуко звістуючи про осінь (В. Голобородько). 5. Як волдошка в лісах озеречко цвіте (Д. Павличко). 6. Жаркий, духотний день зомлівши мов стовп упав на груди ночі (Б. Антонич). 7. Пішли роки мої юрбою не зупиняючись вперед (Л.Дмитерко). 8. Вірний син трудової поневоленої України Шевченко став найглибшим виразником дум і сподівань народних (О. Гончар). 9. Десь за селом на гонах далеких гасло сонце (А. Головко). 10. Пахне грибами й медом, вогкістю пахне твєю, що опріч назви “осінь” немає імені їй (М. Рильский). 11. І боєць Журба як заспівувач мав бути в перших лавах (В. Кучер).