Проблеми створення та функціонування СЕЗ та ТПР в Україні, Детальна інформація

- обсяг виробництва, зростання конкурентоспроможності продукції;

- використання високих (інноваційних) технологій;

- вплив проектів на конкурентне середовище регіону і країни в цілому;

- обсяг експорту та зміна його структури;

- рівень зайнятості та життєвий рівень населення в регіоні;

- рівень забруднення навколишнього середовища в регіоні.

В зв’язку з обмеженістю даних окремі питання будуть розглянуті лише в загальному вигляді.

Забезпечення самоокупності. Для того, щоб СЕЗ та ТПР працювали ефективно і прибутково держава повинна здійснити певні інвестиції у розвиток інфраструктури територій, в організацію контролюючих інститутів та ін. Найбільших капіталовкладень потребують класичні зони (“Закарпаття”, “Азов”, “Донецьк”), які розташовані по периметру на кордоні України і потребують ще додаткових витрат на їх огородження та облаштування відповідно до вимог Державної митної служби України. Фактично ці зони являють собою голі поля, на яких нічого не було. Лише в перші дві ділянки, які відкривають зону “Закарпаття”, уряд на 10 липня 2000 р. вклав понад $10 млн. Але жодних прибутків з цієї зони (як і з інших класичних зон) ще не було отримано.

Більш привабливо в цьому відношенні виглядають промислові зони (ТПР та решта СЕЗ), оскільки на їх створення і благоустрій уряд затратив порівняно невеликі кошти. Реальні прибутки бюджету отримані лише за рахунок реалізації проектів по створенню нових підприємств - із започаткуванням нової діяльності бюджет отримує додаткові надходження у вигляді прибуткового податку з фізичних осіб і часткових (в порівнянні з діючим порядком) відрахувань.

У випадку реалізації інвестиційних проектів на базі діючих підприємств (а на сьогоднішній день така кількість проектів є найбільшою) пільговий режим поширюється лише на діяльність в межах інвестиційного проекту. А збитки від інвестиційної діяльності перекладаються на основну діяльність підприємства. В 1999 р. втрати бюджету від реалізації таких проектів склали понад 59 млн.грн. по 106 підприємствам.

Протягом 2000 р., за даними управлінь економіки облдержадміністрацій, до бюджетів всіх рівнів в рамках реалізації інвестиційних проектів (по створенню як нових підприємств так і на базі діючих) надійшло 170,4 млн.грн., у тому числі в серпні 2000 р. – 30,6 млн.грн., з них ПДВ – 18 млн.грн., податок на прибуток – 5,1 млн.грн., прибутковий податок з громадян – 1,8 млн.грн.. У 2000 році суб’єктам господарювання СЕЗ і ТПР було надано пільг на суму 194,3 млн.грн., в т.ч. в серпні 2000 р. на 28,4 млн.грн., з них: ПДВ – 12,6 млн.грн., ввізне мито – 7,1 млн.грн., податок на прибуток підприємств – 8,7 млн.грн.. Отже, в 2000 р. досягти окупності витрат по СЕЗ і ТПР також не вдалося і збитки бюджету від надання пільг склали 23,9 млн.грн., а в цілому (із врахуванням інших витрат бюджету на устрій територій) – близько 168-170 млн.грн. (за різними оцінками).

Як бачимо, за критерієм окупності створення СЕЗ і ТПР, результати їх діяльності однозначно оцінюються як негативні. Це при тому, що український уряд ще не здійснив реальних необхідних (як того вимагає світова практика) капіталовкладень у створення СЕЗ – в світовій практиці для нормального облаштування 1 квадратного кілометру експортно-виробничої зони необхідні вкладення близько $40-45 млн., а для митно-торгової - $10-15 млн. За дослідженнями, проведеними Інститутом східнознавства РАН по 26 країнам, власні затрати для залучення іноземних інвестицій в СЕЗ склали в середньому $4 на $1 зарубіжних інвестицій. В КНР, наприклад, іноземні вкладення в чотири СЕЗ склали на кінець 80-х рр. $4 млрд.дол., в той час як початкові власні інвестиції перевищили 22 млрд.дол.., що в 5,5 разів більше. Власне, вся інфраструктура СЕЗ в цих країнах була створена за рахунок централізованих держкоштів. Звичайно, такі великі затрати можуть окупитися лише в тому випадку, якщо СЕЗ будуть функціонувати тривалий період часу з високою результативністю.

Обсяг залучених інвестицій Станом на 01.09.2000 р. органами управління СЕЗ та ТПР було затверджено 280 інвестиційних проектів, у т.ч. на ТПР – 177, у СЕЗ – 103. Загальна кошторисна вартість цих проектів складає $1,3 млрд., у т.ч. на ТПР – $965,1 млн., у СЕЗ – $350,6 млн.. Станом на 1 липня 2000 року загальний обсяг інвестицій, фактично здійснених на території СЕЗ і ТПР, склав $305,2 млн. (8,5% всіх прямих іноземних інвестицій в економіку України). При цьому, 90% з них, або $274,7 млн. Бело залучено суб’єктами ТПР зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності.

Зокрема, за перше півріччя 2000 р. у СЕЗ та ТПР було залучено $115,4 млн. інвестицій (27,5% загального обсягу іноземних інвестицій в економіку України), в тому числі 87,5% - суб’єктами ТПР. Найбільші обсяги інвестицій за 6 місяців 2000 р. серед СЕЗ було залучено СЕЗ “Яворів” – $7,1 млн. та СЕЕЗ “Сиваш” - $3,7 млн. Лідерами серед ТПР за цим показником є суб’єкти ТПР Донецької області – $75,6 млн. і ТПР у Закарпатській області – $16,7 млн..

Звернемо увагу на розподіл іноземних інвестицій у СЕЗ та ТПР за походженням. Найбільші обсяги припадають на резидентів Угорщини, які є учасниками 5 інвестиційних проектів загальною вартістю $129,5 млн.. Вдвічі менші обсяги інвестицій походять з Великобританії – $67,5 млн. (12 проектів) та США – $62,3 млн. (13 проектів) (див. мал.2).

o

®

o

\x3000159 млн. (48 проектів). У 2000 році привабливою для інвесторів виявилася галузь транспорту і зв’язку – $155 млн. (див. мал.3).

За обсягами реалізованої на експорт продукції перші місця посідають ТПР у Донецькій області (210,7 млн.грн.) і СЕЕЗ “Сиваш” (97,9 млн.грн.). Цей показник є дуже важливим, оскільки 6 із 12 СЕЗ є зонами зовнішньоторговельного типу.

Найбільшим інвестиційним проектом, який реалізується на території СЕЗ і ТПР, є проект “Проектування, будівництво та експлуатація паро газової електростанції потужністю 166 МВт у м.Мукачево” (кошторисна вартість $127 млн.).







Таблиця 6. Лідери за обсягами фактично залучених інвестицій станом на 1.07.2000

Обсяг інвестицій в млн.$

ТПР у Донецькій області 237,73

ТПР у Закарпатській області 28,49

СЕЕЗ “Сиваш” 13,96

СЕЗ “Яворів” 12,10