Провідні мотиви лірики Ліни Костенко, Детальна інформація

Він любить час. Хвилини. Дні. Роки.

Він дивний звір, він любить навіть муку.

Він любить навіть відстань і розлуку,

але не любить на плечі руки.

У цих садах, в сонатах солов'їв

Він чує тихі кроки браконьєра.

Він пастки жде від погляду, від слів,

І цей спектакль для нього не прем'єра.

Душі людської туго і тайго!

Це гарний звір, без нього зле живеться.

Але не треба кликати його.

Він прийде сам і вже не відсахнеться.

- Як в цій поезії сказано про довір'я?

- Чи погоджуєтеся ви з думкою поетеси, що довір'я треба заслужити, а не добиватися його розв'язною поведінкою? Чому?

- Які рядки вірша вам найбільше подобаються і чому?

Ліна Костенко віртуозно описує не тільки передчуття любові, а й апофеоз щастя. Лавина почуттів у цьому випадку могутня і сильна:

* * *

Спини мене отямся і отям —

така любов буває раз в ніколи.

Вона промчить над зламаним життям,

за нею будуть бігти видноколи...

Вона ж порве нам спокій до струни,

вона ж слова поспалює вустами.

Спини мене спини і схамени

ще поки можу думати востаннє.

Ще поки можу але вже не можу –

настала черга й на мою зорю.

Чи біля тебе душу відморожу,

чи біля тебе полум’ям згорю

- Пригадайте вірш В.Сосюри "Так ніхто не кохав". Що спільного між віршем цього поета й щойно прочитаною поезією Ліни Костенію? Хто з авторів, на вашу думку, сильніше емоційно передає почуття закоханого серця?