Епічність прози Сави Божка, Детальна інформація

Епічність прози Сави Божка
Тип документу: Наукова
Сторінок: 5
Предмет: Література
Автор: Олексій
Розмір: 31.6
Скачувань: 1145
  Автор   у  романі “В  степах”  не тільки  розповідає,  зображує,  образно-публіцистично  мислить,  але  й дає  пряму  емоційну,  логіко-понятійну оцінку  зображуваним  чи  описуваним  подіям.  Він  виступає  і  як  художник  образів,  і  як  художник-публіцист,  і  як  коментатор.  У  його  коментарях   звучать  ноти   соціального  та  морально-етичного  спрямування.  

Письменник  не  тяжіє  до  дидактизму,   до   винесення  присуду,  а  в  газетярський спосіб  виокремлює  суспільно  значущий  аспект  та  окреслює  його  контури.  Ці  особливості  -  порушення широкого,  практично  безмежного спектру  нагальних  проблем,  застосування   компонентів  публіцистики й публіцистичних жанрів, прийомів  журналістики, оперативних  газетних матеріалів,  настанова  на різнотематичну    інформаційність,  аналітизм   погляду,   уведення  елементів  газетного  стилю  -   суттєво  посилюють  синкретичний  характер твору. В  розділі  “Теплої осені”,  наприклад,   автор  безпосередньо виражає  свою позицією, розмірковуючи на  таким  питанням:

“Багато  в  побуті  селянському залишилося  давнього,  дикунського.  Ще  ж  і тепер,  в  часи  Дніпрельстану,  -  скніють  молоді  душі  дівочі   в  дикунському   побуті   весільчаному.

Весілля  -  шлюб  -  явище  не просте  й  не буденне.  Отже,  без емоціональності, без  співів  та  музик  тяжко  собі  його  уявити.  Але  ж чи  потрібні  на весіллі  ті  різні примхи  та  забобони, що на ньому  виробляють?”  (  2 ,  70 ).

Роль  соціального коментатора  дає  змогу  Саві   Божкові  не  лише спостерігати  явища,  вичленовувати  проблеми,  описувати  їх  та  передавати  їхній   зміст,  розставляти  в  них  свої,  авторські,   акценти.  Вона  стає  підґрунтям  для  письменницького об’єктивізму,  мистецької  неупередженості,  для  експресивної   виразності  й  глибини.   Так, він  пише:

“Горілка  - давнє  питво  нашого  люду.  Багато  він  пив  раніше, і вкупі  з  нею запивав  своє  лихо  та  злидні...

Жорстокий,  як кат,  до  худоби, до  своєї жінки  й  дітей,  найсуворіший  голова дому,  у  горілці  -  мала дитина. Після  двох-трьох чарок  соловіють очі, міняється  й  він,  міняється  по-різному.

... У  горілці  хочеться  битись.  Битись не  злісно, не  так,  як  у  возовицю  б’є  свого  норовистого  Сірого  Грицько  Кужильний.  У нього  тоді  тіпаються  руки, держак  на  вилах  розлітається в  тріски.  А  коли  поб’є  держака, тоді  стрибає коневі  на  спину  й  гризе  зубами  за  холку. Ніхто не  підступай  до  нього  -  може  вбити.

Це  лютість  звіряча,  хвороблива,  але  бійки  зачепилівців  після випивки  не такі.  Це -  бійки  од  щирого  серця, своєрідне  сперечання, це така  ж потреба, як  і випитий  громадою  могорич.  Про  це  знають всі  учасники  випивки ще раніш,  ніж  починають  пити.

Бійки,  таким  чином,   -   явище  фатальне,  неминуче”  ( 2 ,  57  - 58).

 Це - жорстка манера письма,  це  -   деромантизований   погляд  на  український світ,  це  -  прийоми  художньо-публіцистичної  фактографії.  Життя,  яким  воно реально  було,  і  яким  воно реально  є. Вияви  реального  життя,  що  своєю  акцентованою  фактографічністю  межують  зі  фантасмагорійністю. Грань між реалістичним  та  ірраціональним  є хиткою,  до  певної  міри  умовною. Ірраціональне  є  таким же  життєвим,  як  і  те,  що  традиційно  називають  реалістичним. Все залежить  від  конкретних  ситуаційно-художніх умов,  у  які письменник ставить  своїх  персонажів  та  які  (ці  умови) визначають їхню  поведінку, спосіб  мислення  й  світовідчуття.  С.Божко  рухається  в  напрямку  до  адекватного  погляду  на  історико-духовні  та  етнокультурні питання.  Раніше  б  такий  стиль, не замислюючись,  схарактеризували  як натуралістичний,  хоча швидше  це -  гранична  письменницька  конкретність  і  відвертість.  

“В  степах”  містить   чимало  вставних   історій,  що  викладаються  автором  чи персонажами  й мають  різноманітне  інтонаційно-стильове  забарвлення:  сповідальне, фольклорне,  драматичне,  трагедійне,  напівмістичне,  трагікомічне,  парадоксальне,  епатажне. За  своєю  формою  вони  є  ретроспекціями (цілком  сучасна  риса  романної композиції)  й  посилюють  поліфонічне звучання  життєвої  стихії  на  просторах  українського  степу,   зображеної  та  описаної  у  романі.

Роман  “В  степах”  обґрунтовано  можна  схарактеризувати як  епічну  розповідь  у  зчепленні  життєвих  історій,  або  як  епопейну панораму життєвих мікросюжетів  і  перипетій.  Це  роман  векторів соціокультурної   та  духовно-психологічної   історії,  що  розгорталася  в  степах  сходу  та  півдня  України.

 С. Божко   -  помітний  письменник  в  українській  літературі  ХХ  століття,  зі  своєю  концептуально-проблемною та  інтонаційно-стильової  “нішею”.  Він  був  з  тієї  когорти  митців,  завдяки  яким  визрівало  й  формувалося  явище,  що  його  було  визначено  “національним художнім  Відродженням”.   

Твори  й  творчість  Сави  Божка   відзначаються  культурою  багатогранності.  У  них  сфокусовано  ментальність  української  історії,  поетику   національної  свідомості,   епічність  реформенної  доби.

 

                                                      

                                                  

Література

 

 

1. Акказієва  Т.  Документи  -  свідки  трагічної  долі  українського  письменника  Сави  Божка  //  З  Україною  в  серці:  Збірник  статей. -  Херсон, 1996. -  С.107 – 110.

2.  Божко  С.З.  В  степах:  Роман.  -  Київ,  1986.

3.  Божко  Сава  Захарович  //  Українська  літературна  енциклопедія.  -  Том  1.  – К, 1988. – С.205.

4. Божко Сава Захарович // Українські  письменники: Біобібліографічний  словник. – Том  4.  -  К.,  1965.  -  С.114  -  116.

5.  З  порога смерті:  Письменники України  -  жертви  сталінських  репресій.  -  К., 1991.  -  Вип.. 1. -  С.68  -  70.

6.  Ковтуненко  А.  Сава  Божко  і  його  роман  “В  степах”  //  Божко  С.З.  В  степах:  Роман.  -  К., 1986.  -  С.3 – 14.

7. Чухонцева  Н.,  Тарабура С. Образ  степу  в  романі  Сави  Божка  “В степах”  //  З  Україною  в  серці: Збірник  статей.  -  Херсон,  1996.  -  С.94 – 98.

 

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes