Лише згодом я зрозумів, чому такою таємничістю була оповита особа молодшого Чайковського, адже його вважали сином ворога народу, сином українського буржуазного націоналіста. Працівники КДБ так залякали його, вимуштрували, що він завжди пошепки і тільки довіреним людям розповідав про батька.
Михайло Мандзюк,
заступник директора
Отинійської ЗОШ І—III ступенів.
* * *
Влітку 1985 року відомий великоключівський педагог Яким Ґушул, який зичив мені перевидані в середині 1960-х років твори Андрія Чайковського, розповідав про свої враження від зустрічі з письменником у пору свого дитинства.
Десяти- чи дванадцятирічний хлопчик, круглий сирота, зі своєю вчителькою вперше їхав до Коломиї автобусом, вперше на екрані кінотеатру бачив "літричних" людей. В той же період він побував з якимось дорученням у Народному домі, в адвоката і письменника Андрія Чайковського. Немолодий чоловік, який вийшов до нього, аби отримати листа, виявився саме тим адвокатом і письменником, якого хлопчина по дорозі до нього уявляв зовсім інакшим.
Андрій Чайковський запитав посланця, як він називається і чи любить читати. Ота кількахвилинна зустріч згодом у хлопчика викликала зацікавлення творчістю Андрія Чайковського, з яким він "був особисто знайомий". Коли до того часу заборонені твори Андрія Чайковського видали в час хрущовської відлиги, Яким Ґушул популяризував письменника, оповідав дітям у школі й про свою дитячу зустріч, і про ту роль, яку вона відіграла в його літературних уподобаннях.
Микола Васильчук,
член Національної спілки письменників України.
Я — праправнучка Андрія Чайковського. Живу в США, навчаюся в Колумбійському університеті на біологічному факультеті. Горджуся тим, що належу до родини славного українського письменника Андрія Чайковського. Ми, всі родичі письменника в Америці, вільно володіємо українською мовою і з друзями-українцями спілкуємося по-українськи.
У Львові на конкурсі дослідницьких робіт "Славетні українці" познайомилася з Ольгою Мандзюк. Скориставшись її запрошенням, 1999 року я вперше побувала в Коломиї. З подругою відвідала могилу мого прапрадіда і побачила там синьо-жовтий вінок з тризубом. Сльози радості навертаються на очі, коли бачу в коломийців глибоку національну свідомість, їхню шану людям, які ввійшли в історію Галичини. Може, це в них від мого прапрадідуся?
Згодом дізналася, що кожного року в травні, в день народження мого прапрадіда, члени товариства "Поступ" з ініціативи його активіста Ярослава Полатайчука вшановують світлу пам'ять письменника.
До глибини душі була схвильована, коли вперше в житті зустрілася з родичкою по лінії Андрія Чайковського-молодшого, викладачем музичної школи Марією Іванків, яку організувала директор музею Ярослава Ткачук.
Коломия надзвичайно сподобалася і назавжди залишиться в моїм серці.
Лариса Дубрак,
Правнучка письменника.
м. Нью-Йорк, США
Використана література:
Мельничук Ю. Андрія Чайковського // Чайковський А. Повісті. – Львів: Каменяр, 1989. – с. 3-10.
Дубрак Л. Про родину Чайковських / Конспект оповіді, листування з правнучкою А. Чайковського. США.
Ольга Мандзюк. Андрій Чайковський. коломийські сторінки життя і творчості.
|
Скачати "Реферат на тему Андрій Чайковський"
