Лізинг як метод інвестування основних фондів, Детальна інформація

Ефективність лізингової операції для лізингодавача можна визна-чити шляхом зіставлення общої суми,виплачуваноє по лізиноговій уго-ді,з ціною придбання майна в кредит чи ні.Вираховується це за формулою:

Т

Сл=П(л+\x2211 (ПДВt – Нлt)\x03B1t (2.4)

t=1

Пдвt –сума ПДВ,нараховуєма лізингоодерхувачем в t році,грн

Нлt –налогові пільги лізингоодержувача в році t,грн.

Використання на практиці предложених методичних підходів при визначенні ефективності лізингу позволе правильно визначати ефек-тивність лізингу,як методу інвестування.

2.2. Проблеми лізингових відносин.

В міжнародній практиці в правовому відношенні лізинг отримав оформлення 10 років тому в Оттаві.В ній прийняли участь 44 держави включаючи Росію та Україну.Прогнозуючи,що до кінця століття,доля лізингу в обсязі світового експорту-імпорту тільки в машинотехнічній продукції досягає 20%.Так,наприклад ,в Японії щорічний приріст обся-гу лізингових платежів складає 25-40%,а річний обсяг лізингових дого-ворів Китаю перевищує 1млрд.дол.До 25% загального обсягу інвес-тицій в США,Японії та інших країн фінансується на умовах лізингу ; в розвивающихся країнах темпи росту операцій по лізингу досягають 50% и більше. [ ].

Жорстка економічна криза,в якій перебуває Україна , посилення фіскальної функції податків,штучна стабілізація гривні,призводить до зменшення фінансових ресурсів підприємств і зниження палатоспро-можності населення.Усвою чергу це не тілбки не допомагає розвитку власного виробництва, навпаки –ще більше руйнує його.

Без реальних інвестицій у новітні технології наші вітчизняні підприє-мства не зможуть вийти з економічної скрути.Пошук інвестиційних джерел за кордоном покищо не дає бажаного результату. Непев-ненність у стабільності політики держави,висока корумпованність усіх рівнів влади,та інші чинники стоять на заваді припливу реальних коштів в Україну.

Але якщо сподіватися тільки на іноземні інвестиції,то проблеми оновлення виробничого апарату і виходу з кризи ніколи не буде розв(язано Відомо,що інвестиційні потреби України оцінюються в 50 міль(ярдів доларів.Необхідно шукати і внутришні джерела.Ця пробле-ма може бути розв(язана внедрінняи нової форми фінансових відно-син – лізингу. Справді,основні фонди на наших підприємствах спра-цьовані,на них практично неможливо виготовляти якісну і конкурен-тноздатну продукцію.Так, по групі великих машинобудівних підпри-ємств спрацювання основних фондів становить 40-55%,а по найваж-ливішій для виробництва третій групі –робочі й силові машини та об-ладнання –ще більше:64-87%.Ці підприємства збиткові та малорен-табельні і через це вони неможуть оновити основні виробничі фонди.

L

‚

oe

\x0153

¬





‚

A

\x2403\x1203\x6864\x0101\x6100\x0324\x1900мств міського господарства був здійснений 10 ро-ків тому.В результаті на початок 1997 року знос його основних засобів складає около 80%.[ ]

Так,спрацювання основних засобів на підприємствах є реальною причиною того,що підприємства позбавлені можливостей нарощу-вання своїх виробничих потужностей,тобто для вирішення цієї проб-леми необхідно переходити на систему лізингових відносин.

Про необхідність активізації процесу відтворення основних фондів свідчать статистичні дані.На підприємствах галузей народного господарства України від 60-80% обладнання фізично зношене чи морально устаріле,40% основних засобів функціонує більше 20 років, ще 40%-від 10-20 років.Аналіз тенденцій структурних перетворень економіки свідчить,що без всебічно обгрунтованих інвестицій у пріо-ритетні галузі народного господарства не обійтись.Для модернізації неефективних виробництв,за різними оцінками,потрібно від 170-300 млрд.доларів.

Так,у 1997 році на замовлення та під гарантію уряду України захід-ною компанією було надано 300 комбайнів на умовах фінансового лізингу.

При цьому вона зробила розрахунки мінімального строку дії договорів виходячи з того,що амортизація 60% вартості комбайнів досягається протягом 5 років при застосуванні прискореної амор-тизації.Договір фінансового лізингу був укладений 1.12.97р. Отже, очикувалось,що 1грудня 2002 року 300 комбайнів буде викуплено за залишковою вартістю як такі,що були у фінансовому лізингу.Але при затвердженні бюджету на 1998р. Верховна Рада прийняла коефіцієнт амортизації 0,6.Це означає,що тепер 60% вартості комбайнів амортизується протягом 7,8р. (замість 5).Одже,всі договори,укладені на 5 років як договори по фінансовому лізингу на відповідають вимозі закону -строк дії їх коротший, ніж строк,за який амортизується 60% вартості об\x2032єкта лізингу.Це дає право податковій інспекції вважати такі договори недійсними та незаконними.Виникає питання:як бути в цій ситуації?.Лізингодавець стверджує,що він не може очикувати повного викупу комбайнів додатково 2,8 років,бо це йому фінансово вкрай не вигідно і відмовляється від продовження терміну дії договору.Текст діючого закону не передбачає ніяких рішень,тому можна ствер-джувати,що ситуація не врегульована законом та некерована.

Таким чином,враховуючи нестабільність у визначенні строків амор-тизації,не можна брати строки за основу для визначення виду договорів фінансового чи оперативного лізингу.Тому пропонується обрати більш стабільну та економічно обгрунтовану ознаку і виходити з того,яка сторона договору несе ризики втрати об\x2032єкта лізингу протя-гом дії договору.Така практика поширена в розвинутих країнах і визначається Конвенцією про міжнародний фінансовий лізинг.Також необхідно надати лізингоотримувачу право вирішувати,чи бажає він придбати об\x2032єкт фінансового лізингу по залишковій вартості після закінчення дії угоди.Така пропозиція базується на тому,що в момент закінчення строку ринкова ціна об\x2032єкту лізингу може змінитися настільки,що \x2032\x2032залишкова вартість\x2032\x2032 буде більшою ніж ринкова нового подібного майна.

Отже,краще не вимагати від лізингоодержувача обов\x2032язкового викупу об\x2032єкту, а залишити за ним право на відмовлення.

Також необхідні доповнення до закону \x2032\x2032Про лізинг\x2032\x2032.Так,згідно з ста-ттєю №3 ,тільки суб\x2032єкти підприємницької діяльності можуть укладати

угоди фінансового та оперативого лізингу.Незрозуміло,чому такі види юридичних осіб,як органи законодавчої та виконавчої влади і бюджетні установи,що не є суб\x2032єктами підприємницької діяльності,не можуть укладати договори лізингу з метою придбання високо-вартічних основних фондів(легкових,вантажних автомобілів, устатку-вання для лікарнь,меблів та обладнання для навчальних закладів) з поступовою випла-тою вартості такого майна.Тобто потребується роз-ширення кола суб\x2032єктів лізингу,дозволивши його необмежене викори-стання фізичними та зареєстрованими юридчними особами.Таке роз-ширення надасть рівних прав щодо використання можливостей та переваг фінансового й оперативного лізингу підприємствами різних видів та різних форм власності.