Народитися знову, Детальна інформація

Майстер Ошо говорив: “Реальність важка; доводиться страждати і йти крізь вогонь. Чим більше ви пройдете вогнів, тим більше зрілим ви станете, а чим більше зрілим, тим більше цінним. Свою Божественність неможливо купити на ринку, за неї не можна торгуватися; вам доведеться платити всім вашим життям. Коли ставка все ваше життя, тільки тоді це трапиться”.

Отже, реальність треба прийняти, а не боротися з нею. Зрозуміти свою сутність і тоді страху не буде. Бути таким, яким себе відчуваєш, не дивлячись ні на що, справжнім, не боятись нічиєї думки. Довіряти життю, не шукати мети. “Якщо у вас є мета – ви проти життя,” – говорив Ошо. Всесвіт відкрита таємниця відкрита, лише ви закриті. Коли ви пристосовуєтесь до когось, відчуваючи, що суперечите своєму внутрішньому стану – у вас уже немає свого “я”.

Справжня одрога, за свідченням Біблії, вузька, терниста. Яка це дорога? Це дорога тих, хто створює навкруг себе простір любові, а не матеріальні блага, що породжують жорстокість і байдужість. Вашим дітям не принесе щастя ні машина, ні особняк, ні вища освіта. Даруйте їм свою любов і можете не журитися за свою старість. Не існує ні минулого, ні майбутнього, є лише тепер і зараз. То ж живімо любов’ю до всього, що оточує нас. І що б не трапилося, знайте – все для нашого ж блага. Якщо не дають зарплатні медикам, шахтарям, освітянам, значить не виконують вони свою місію перед Богом. Лікувати треба не тіло, а душу. І досить, напевно, спустошувати недри Землі, вона і так розранена. Освіта теж не така нам потрібна. Вже тепер академік Михайло Пертович Щетінін створив лісову школу в Краснодарському краї. Школа відноситься до Міністерства освіти Російської Федерації, вона безкоштовна. В ній немає жодного вільного місця, але є дві з половиною тисячі заяв на місце, яке лише з’явиться. Школу діти будують своїми руками. Це дім, де кожен камінь поставлений доброю рукою, він має цілющу силу. В школі навчаються діти різного віку. Сидять вони в холі, навкруг розставлених столів. Поводять діти себе вільно: встають, кудись виходять і знову повертаються. Деколи підходять до стендів з цифрами, або можуть просто ходити по кімнаті, декотрі розмовляють між собою, щось пояснюють один одному. “Тут ми бачимо в основному спробу зустрітися”, - говорить Михайло Петрович. Якщо зустріч відбудеться, діти зможуть освоїти курс математики середньої школи не більше ніж за рік. Таке стоїть завдання. Це стається з тими, хто зможе зустрітися з володіючими такими знаннями, наскільки їх відношення будуть відкритими. Їх польові структури зможуть зчитувати інформацію один одного. Відоме спостереження в народі – любов з першого погляду, коли закохані розуміють один одного з півслова. Єдина умова для позитивного результату – очищення свідомості від негативних думок. Людина може легко користуватися всією інформацією, яку зберігає для неї Всесвіт.

Як говорить героїня книги “Анастасія” В. Мегре, прийде ще вчений в село на город до бабусі і попросить помідор, повернеться обличчям до землі. Бо не зброя нам потрібна, не армія і не заводи, що забруднюють навколишнє середовище, а треба очиститися від внутрішнього бруду – зла і агресії. З’єднатися з Богом, з Всесвітом, і ми одержимо Царство, що знаходиться в кожному з нас. Настав час розвитку особистості, час кожному знайти в собі скарб, даний Богом, скарб, який принесе радість життя. Адже не освіта нам допомагає бути добрими, чесними, скромними, любити все таким, як є, таким, як дав нам Творець.

Страх самотності страх перед життям часто породжує помилки, за які рано чи пізно доводиться розплачуватися. “Адже ми жили в суспільстві, виховувалися в ньому і тому зовсім забули, що можемо бути самотніми. В самій глибинній серцевині свого існування ви самотні. Тому піти на кілька днів в самотність просто, щоб відчути свою самотність – прекрасно. Потому йдіть у світ, але принесіть туди свою самотність”, - говорив Ошо.

Самотня людина – це людина, яка сприймає себе. Вона рада буде всім, хто поруч, і коли ви покинете її, і коли знову прийдете. Ця людина сприймає себе, свою значимість і неповторність. Вона знає, що, ніщо не зламає її, вона сприймає світ з любов’ю. В такої людини немає страху перед майбутнім, страху за своїх дітей, вона не травмує їх своїми повчаннями. “Дитина росте тільки тоді, коли вона опирається своїм батькам, коли вона бореться з своїми батьками, коли вона віддаляється від них, проти них, вона одержує своє власне его. Вона повинна піти в сторону – життя в цьому і є. Незалежність – біль. Це боротьба, а ви можете боротися тільки то, коли ви є… Запам’ятайте: ніхто для вас не є метою, крім вас самих. Ви – мета, і ви повинні досягти себе – ніщо більше не має ціни”, - говорив Ошо. “Знання себе стається з ясним розумом, а не з розумом, затягненим знаннями. Не намагайтесь нікого змінити, навіть свого сина, навіть свого брата. Ніхто не потребує ваших спроб, тому що ви небезпечні. Ви можете тривожити, ви можете вбивати, ви можете калічити, але ви не можете допомогти перевтіленню. Поки ви не змінитесь – не лізьте в чуже життя. Якщо ви наповнені світлом, ви можете допомогти. В дійсності, тоді немає необхідності в зусиллі допомогти. Допомога витікає з вас, як світло з лампи, або аромат від квітки; чи місяць, що сяє вночі – немає зусиль від місяця, він просто сяє. Ви любите когось, але ви хочете, щоб цей хтось поводився, як річ був повністю в ваших руках. Якщо цей хтось особистість, ви не можете ним володіти; якщо ви можете ним володіти, він більше не особистість, і ви не можете його любити. Тоді він просто мертва річ, а хто може любити мертву річ. Особистість повинна бути вільною і живою, і тільки тоді ви зможете любити її. (Ошо) Отже, бути особистістю – це бути одиноким. Одинокий не відчуває необхідності бути потрібним, вона зникла. Він не залежить від ваших поглядів, не просить надавати йому значення. Якщо ви даруєте йому любов, він буде вдячний, але якщо ні, немає ніякої різниці, він так само гарний, як завжди. він однаково буде щасливий чи прийдете ви до нього в гості, чи ні. Він буде радий жити в натовпі, але якщо він живе в самотності, він також буде радий.

Наберу сам

Я тільки трошки допоможу.

“Блаженні одинокі…” – люди, котрі можуть жити самі з собою так само легко, якщо б з ними був весь світ, котрі можуть насолоджуватись собою, як малі діти.

Одинокий стає вибраним, він вибраний Богом. Тому що одинокий наколи не бажає нічого з цього світу. Він вивчився з цього світу всьому, що можливо від нього навчитися; ця школа закінчена, він пройшов через неї. Він став подібний до високої вершини, яка залишається одинокою в небі” (Ошо)

Кожна людина рано чи пізно досягає цього стану і приймає, або не приймає його. “Рай, в дійсності, не місце. якого можна досягти, це – стан свідомості. Пекло і рай існують всередині вас.

Любити життя, приймати його таким, як є, і ви пізнаєте рай. Любов завжди поза законом. Для неї немає ніяких положень і правил, правила і настанови існують тому, що ви не можете любити. “Любов зв’язана з сутністю. Любов – це участь, це віддача, не лише того, що ви маєте, але й того, чим ви є.” (Ошо)

Головне, зберігати любов до Бога, як би не руйнувалося все людське. У всьому бачити Божу волю. Не шукайте винних, не звинувачуйте ні інших, ні себе.

Людина страждає, тому що немає іншого шляху дозріти, вирости. Людина страждає, тому що лише через страждання вона може стати більш свідомою. Коли ви страждаєте – не нарікайте, не створюйте з цього муки. Підіть до церкви, помоліться, прийміть причастя, і ви одержите ключ, тобто усвідомлення. Ви не грішник, ви можете бути невежею, але не грішником. Бог не проти вас. Ви можете бути проти Бога, Він вам не мстить.

Перевтілення проходить через здачу – здавайтеся тому, що сталося, змиряйтеся

“Всяка душа, що втратила мир, повинна покаятись, і Господь простить гріхи, і буде тоді радість на душі і мир, і не треба інших свідків, а Сам Дух свідчить, що гріхи прощені. Ось знак прощення гріхів: якщо ти зненавидів гріх, то простив тобі Господь Гріхи твої”, - писав Силуан.

Зустрічайте кожен день з усмішкою. Подивіться в дзеркало і скажіть: “Ти прекрасна(ний)! Це найпрекрасніший день в моєму житті! Я легко доб’юся успіху!”

Уявіть те, що вам найбільше хочеться – і ви одержите.

Ніхто в житті нічим вас не обділяє і нічого не забирає, крім вас самих.

Ніколи не думайте, що для вас все втрачено. Намагайтеся взагалі позбутися думок – вони заважають вам бути тут і зараз, помічати все, що оточує вас, насолоджуватись сьогоднішнім днем. Ви йдете по вулиці, а думка або повертає вас в минуле, або сягає в майбутнє, і ви не зразу помітите те, що може стати для вас дуже важливим.

Любіть себе, любіть життя, любіть все, що оточує вас.

Вдумуйтеся в слова молитви, коли молитесь, і поступово зайві думки покинуть вас. Моліться за своїх ворогів з любов’ю.

Ісус страждав, але молив Господа за тих, хто розпинав його, бо не відають вони самі, що творять.

Бог створив людину. І так полюбив її, як ще ніхто нікого не любив. Господь прагнув дати людині все необхідне, щоб вона стала дійсно Божим творінням, щоб життя її було радістю і насолодою. І дав Господь людині Любов – силу, яку ніщо не зможе здолати. Це почуття безкорисне, непідвладне ні закону, ні фізичній силі.

Гляньте на немовля, яке щойно з’явилося на світ. Воно ще не вміє розмовляти, не може навіть впізнавати своїх рідних, а любити і відчувати любов вже вміє. Аж потім, завдяки турботам батьків, дитина вчиться жити розумно і забуває про Божий подарунок - Любов.

Згідно Біблії, людина була в раю, поки жила Любов’ю. А тільки-но скоштувала заборонений плід, то одержала, як наслідок гріха – розум. Так в житті людини з’явилося “его”. “Его” почало розділяти на “моє” і “твоє”, виникло бажання стати вище когось. Як ми знаємо, егоїзм – себелюбство, перевага своїх власних інтересів над іншими, над суспільними, зневажання ними. Тобто людина обрала постійний страх, замість Любові. Але Любов прощає все. І Господь простив людей. Він дав їм можливість жити на Землі, керуючись розумом, не позбавляючи людей і Любові – дару Божого, щоб через свій розум людина сама зробила вибір і знову повернулася до Любові, до уготованого їй раю. Отже, рай – це батьківщина Любові.

Важку дорогу обрала людина, тернистий шлях, шлях пізнання самої себе, на якому завжди є можливість вибору і на якому кожного супроводжує Божа Любов і Божа допомога. В цьому дуже легко переконатися. Запитаймо самі себе: “Чого мені найбільше хочеться?” І серце нам підкаже – Любові, підтримки, затишку, душевної рівноваги. Можливо дехто скаже, що вершина життя – це гроші, бо вони створюють всі блага. Так, але ці блага тимчасові. Там, де є гроші, є користь, обман, зрада, підлість, а це вже не Любов. Навіть найжорстокіші люди не хочуть опинитися на місці своїх жертв. Вони відчувають після кожного свого підступного вчинку, як десь всередині щось обірвалося, але розум заспокоює їх, впіймавши в чергову пастку.

Згадаймо, як в дитинстві ми захоплювалися казками. І, напевно, найбільше всім подобалося, що дурний Іван вдало долав труднощі, перемагаючи зло любов’ю і добротою, і врешті-решт досягав того, про що й не мріяв.

Казки створив народ. Отже, авторство не належить окремій людині. Нас ще не було на світі, а життєві настанови вже чекали в казках. І на це теж Божа воля.

Чому ж тоді Іван дурний? Бо він говорив правду. Як він долав перешкоди і труднощі? Спокійно, весело, без підлості, завдяки смекалці, не намагаючись з когось покепкувати, або обдурити. Люди ж чомусь забувають, що казки теж до чогось готують, щось підказують. Вони палають бажанням керувати світом, а світ не підкоряється їм. З цього напрошується дуже простий висновок: ні про що не мрійте, нічим не журіться, позбавте себе страху перед життям, ніколи не робіть зла, любіть всіх такими, як вони є. Ви скажете, що неможливо, наприклад, любити п’яниць, жебраків, людей підлих, гидкий і непривабливих. Запам’ятайте, вони такі по Божій волі. Це їх випробовування, і воно їм буде по силі, якщо приймуть Бога в своє серце.