Народитися знову, Детальна інформація

Прокиньтеся! Прийміть любов, і Бог буде з вами. Чим швидше всі ми очистимо свої думки, тим швидше зміниться на краще життя всього людства. Обирайте до парламенту людей чесних, порядних в сім’ї, вірних у справах та обов’язках, і країна наша розцвіте. Випромінюйте тепло та любов щодня, і ви побачите світло у своєму серці, яке дав нам Бог.

Ваші помисли повинні бути чистими у відношенні до всіх людей. Намагайтеся навіть своїм ворогам не відповідати злом. Можливо, від цього ви будете у матеріальному програші, зате совість залишиться чистою. Вчіться відчувати радість тоді, коли віддаєте і не одержуєте платні чи нагороди. Ваше завжди залишиться з вами, бо лише через добрі справи можна одержати добро. Ніхто вам нічого не винен, ні в чому не зобов’язаний перед вами і не повинен робити те, що ви хочете. Ворогів не існує взагалі. Устами так званого ворога сам Господь Бог зупиняє і застерігає вас, показуючи ваше справжнє лице: зовнішнє відповідає внутрішньому. Якщо ви бачите людей, котрі постійно чинять зло – не засуджуйте. Вони теж в дорозі до раю чи пекла і одержать своє.

Будьте завжди бадьорі і задоволені. Майбутнє ми створюємо своєю вірою і любов’ю. “Вірте, і дасться вам…” Так, зла це дуже багато, але його несуть самі люди. Зараз вийшло з друку багато літератури по магії, гаданнях та ворожбі. Досить лише вашого бажання і неможливе стане реальним. Тільки пам’ятайте: зло залишається злом і обов’язково повернеться до вас. Бог допускає цьому бути, щоб виховати нашу душу і дати можливість бачити гіркі наслідки. Віруючій людині не страшні ніякі чари, бо з нею Божа Любов, і шукати ворожок, щоб позбутися поробленого немає потреби.

Ідіть до Бога, вірте Йому, бо ніщо не стається без вашого бажання. І тільки ви вирішуєте, коли настане кінець стражданням. Замиість того, щоб іти з вірою до ворожки, прийдіть з вірою до Бога, і найсильніша ворожка проти вас буде безсилою. Не можна одночасно служити Богу і мамоні. “Я, Господь Бог твій; не будеш мати інших богів, крім Мене”, - гласить перша заповідь Божа.

Видимий світ ми сприймаємо, бунтуємо і опираємося йому, оцінюємо і порівнюємо, засуджуємо і виправдовуємо. З цього з’являється зневіра, розпач і безсилля перед обставинами. Подумки ми звертаємося до Бога, з надією чекаємо на Його допомогу, хоч ніхто Бога не бачив. Бог невидимий, але Його присутність відчутна всюди. Особливо після молитви приходять полегкість і внутрішній спокій. Відкрийте Богу своє серце щирістю і простотою, віддайте Йому свою любов, і Бог прийде до вас, дасть відповіді на всі запитання. Господь приходить до людини простої, покірної і смиренної, котра не підносить себе високо. Така людина радіє, як дитина за всіх кому добре, вдячна за щастя жити і любити подарований Богом світ. Людям з освітою дуже важко стати такими, бо вони заклопотані буденщиною і закохані в себе та свою надзвичайність. А як багато колишніх високопоставлених осіб, виходячи на пенсію і нарешті позбувшись влади та впливу, починають аж тепер розуміти, що життя пройшло даремно. Розплатою за все стає внутрішнє опустошення. А істина одна: хочеться любові, підтримки, хочеться бути потрібним. Навіть в своїх сім’ї такі особи перевагу надавали грошовому розрахунку, позбавивши і рідних дітей можливість знайти себе в житті.

Всі ми в дорозі до Бога але найкоротшу дорогу бачать лише ті хто прозрів, хоч таких ще досить мало. Більшу частину поки що складають такі, що вуха мають та не чують; очі мають, та не бачать.

Якось, в черзі, я завела розмову з жінкою-пенсіонеркою, яку звали, як я потім дізналася Марією. Знаючи, що випадкового в житті нічого не буває, я завжди серйозно до всього відношуся. Розмова зайшла про теперішні проблеми, а так як просто перед нами двері зачинилися на обідню перерву, часу на бесіду вистачило. Жінка розповіла, що залишилася вдовою. Виховала двох синів. Вищої освіти в неї не було. Намагалася завжди жити чесно і дітей своїх цьому навчала. У важкі хвилини подумки зверталася до Бога. І от одного разу вона відчула, як після молитви, коли нікого не було вдома, їй захотілося писати. Жінка взяла ручку і почала записувати ніби під диктовку, не розуміючи, що з нею коїться. А коли прочитала – не повірила своїм очам. Це була віршована відповідь чи послання на її думки-запитання. Зараз пані Марія має вже цілий списаний зошит. Один з віршів вона прочитала напам’ять і як зразу зрозуміла, що саме мені в даний час адресовані ці слова. Ось вони:

О, людино, люба!

Ти Моє творіння.

В тобі все Моє успіння,

Яке миле лиш мені.

Не тривожся й не переживай,

А на Мене, на Христа

Всю надію покладай

І всі утиски Мені віддай.

О, людино, Моє ти творіння,

О, яка ти не надійна,

Не постійна у думках

Тому сльози на очах.

Сльози на очах тому,

Що ще віра не стійка,

А на серці є ще туга,

Бо не маєш Ти Мене за друга.

О, людино, не забудь

Про спасіння ти Моє

І що друг, Спаситель,

Відкупитель Я твій є.

Думаю, це послання не для однієї людини, а для всього людства. Стійка віра так необхідна нам. Напевно, вже досить придумувати собі нещастя, треба вміти приймати в житті все, як закономірне явище. Головне нікому не завдавати болю, щоб совість наша залишалася чистою. А це можливо лише тоді, коли будь-яке приниження заради збереження любові нас не злякає. Бо тільки через приниження ми позбуваємося гордині, котра є початком всякого зла. Зніміть пихату маску, котра заважає вам жити. Не будьте заклопотані, бо жодної проблеми ви не здатні вирішити. Все починає складатися в вашу користь лише тоді, коли ви перестанете себе виставляти. Не пливіть проти течії. Зла є ще дуже багато, а ви намагайтесь жити так, щоб нікому через вас не стало погано. Найкраща подушка, як гласить народна мудрість, – чиста совість. А для цього треба терпіти, прощати і любити, як робив це наш Спаситель. Наше спасіння в наших руках. Тож врятуймо себе і все людство.

Зло є однією з частинок людини і розміри зла залежать від кожного зокрема. Викоренити насильно його неможливо. Тільки збільшуючи любов і доброту, вдасться зменшити кількість зла в собі, а згодом кількість зла в собі, а згодом і позбутися його. Бог створив людину не для страждань. Якщо ж ви страждаєте, значить не ж ви страждаєте, значить не розумієте і не виконуєте правила та вимоги, поставлені перед вами вищими силами.

Справжня релігійність вимагає безмежної віри в Бога і постійного служіння Йому. Таку обітницю взяли на себе монахи. Вони, молячись за нас, несуть спасіння і своїй родині, і всьому людству. А чи може бути релігійною людина, що живе веде звичайний спосіб життя? Думаю, святе життя в миру можливе, і приклад такого життя дав нам сам Спаситель, коли був серед людей. В своїх молитвах до Отця Ісус завжди говорив “…нехай буде воля Твоя”. Ніяких своїх бажань не виявляючи, Він твердо знав, що воля Отця завжди вірна і веде до спасіння. Така віра дає можливість діятись Божій волі, позбутися думок та бажань, щоб нещастя та страждання назавжди покинули нас.